Нам уже зараз потрібні філіппінські медики. Пані посол України на Філіппінах про український інтерес в Південно-Східній Азії
«Філіппінці живуть за принципом: якщо хочеш вижити, усміхайся цьому життю», — розповідає Юлія Федів, надзвичайний і повноважний посол України на Філіппінах. На початку розмови вона уточнює, що їй подобається звертання «пані посол».
Філіппіни розкинулися на островах більш ніж за 10 тисяч кілометрів від нас. Омиваються кількома морями і водами Тихого океану. 33 роки незалежності Україна не мала там посольства.
Та війна примусила шукати союзників і партнерів і в цьому куточку світу, серед країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Філіппіни — одна з них.
Третина філіппінців живе за межею бідності, країна має територіальні проблеми з Китаєм і постійно потерпає від природних катаклізмів.
Навіщо Україні пускати коріння в цій далекій країні, як нам посунути звідти росію й утвердитися на тамтешніх ринках сільськогосподарської та оборонної продукції — у нашій розмові з пані послом Юлією Федів.
Філіппінці нас героїзують, але…
Пані посол, як жителі Філіппін нині сприймають українців?
Для них Україна — це житниця Європи, вони розуміють, наскільки в нас сильний агропромисловий комплекс, наші технології з обробки земель, розвиток фермерських господарств.
Для них Україна — це ще й країна-борець, люди-герої. Філіппінці справді героїзують нас. І вони хочуть зрозуміти феномен українців, як ми протидіємо ворогові в таких асиметричних форматах.
А ще вони хочуть зрозуміти, як відбувається співпраця громадянського суспільства, армії й влади тощо.
Яка сьогодні позиція Філіппін стосовно війни в Україні?
Загалом Філіппіни з початку повномасштабного вторгнення зайняли чітку проукраїнську позицію. Вони підтримують усі резолюції ООН, спрямовані на досягнення миру в Україні й дотримання норм міжнародного права. Тому що Філіппіни теж мають певні територіальні проблеми — з Китаєм.
Є рішення Міжнародний арбітраж — це позасудовий спосіб мирного врегулювання спорів незалежними арбітрами за згодою сторін. Його рішення є обов'язковими, а процедура ґрунтується на контракті або міжнародному договорі, забезпечуючи нейтральність, якщо порівнювати з національними судами.міжнародного арбітражу 2016 року, відповідно до якого було визначено, яка частина Південнокитайського моря належить Філіппінам, а яка — Китаю. Китай, на жаль, Китай, наприклад, затримує філіппінських рибалок, провокує зіткнення з береговою охороною Філіппін тощо.не визнає цього арбітражного рішення. Тому Філіппіни з розумінням сприймають намагання України захистити свою територіальну цілісність від сусіда.
Тобто філіппінці приміряють нашу ситуацію на себе, не виключаючи, що їм, можливо, доведеться воювати з Китаєм?
Так, деякі кола в країні це бачать у такому контексті. Іншим це цікаво навіть у контексті цивільних проблем — наприклад, природних катаклізмів. У нас інфраструктуру й житло руйнують росіяни, а в них — тайфуни, виверження вулканів, землетруси.
Також актуальним для філіппінців є наш досвід у протидії дезінформації, у питаннях кібербезпеки, веденні Когнітивна війна — це цілеспрямований вплив на мислення, сприйняття, емоції та поведінку людей. Її мета — змінити те, як суспільство розуміє реальність, підірвати довіру до державних інституцій, зруйнувати внутрішню єдність та змусити відмовитися від спротиву без класичного бойового зіткнення.когнітивної війни.
Наскільки відповідає дійсності та інформація про Україну, яку поширюють філіппінські медіа?
Більшою мірою вона відповідає дійсності. Але варто сказати, що Маються на увазі бойові дії США й Ізраїлю проти Ірану.війна на Близькому Сході значно перебрала на себе увагу філіппінців. Тому що вона відчутно впливає на економіку й політичну ситуацію на Філіппінах.
Зокрема, на Близькому Сході працює багато трудових мігрантів з Філіппін — у Катарі, Омані, Об'єднаних Арабських Еміратах, Ізраїлі, Саудівській Аравії. Коли стався конфлікт у Перській затоці, Філіппіни почали евакуацію своїх мігрантів із цих країн. Крім того, Філіппіни в енергетичній сфері на 90% залежать від імпорту енергоресурсів — тож У відповідь на бойові дії США й Ізраїлю Іран перекрив Ормузьку протоку в Перській затоці, чим блокував транспортування нафти з країн Перської затоки на світові ринки.закриття Ормузької протоки викликало в країні енергетичну кризу. Існують й інші проблеми на Філіппінах, які загострилися через війну на Близькому Сході.
Філіппіни є членом АСЕАН. Чи одностайною є позиція країн Асоціації стосовно російської агресії? Чи долучилися вони, наприклад, до санкцій проти росії?
Досить багато країн-членів АСЕАН мають позитивне ставлення до росії — через свої тривалі політичні, економічні, безпекові відносини з нею. Зокрема, В'єтнам, Індонезія, Малайзія, Лаос. А є країни, як-от Сінгапур, що підтримують Україну.
До речі, Сінгапур — єдина країна з членів АСЕАН, яка долучилася до санкційної політики проти росії. Всі інші країни, включно з Філіппінами, — ні. Але слід вказати на те, що Сінгапур має досить сильну економіку й може дозволити собі санкції. Філіппіни — ні.
Наприклад, коли було закрито Ормузьку протоку, вони почали активно диверсифікувати джерела надходження нафти. І цьогоріч, уперше з 2022 року, Філіппіни закупили невелику кількість нафти в росії — російська частка становила менш як 1% в обсязі імпортованого з різних країн енергоресурсу.
Але свого часу Філіппіни відмовилися навіть купувати замовлені в росії військові гелікоптери, щоб не потрапити під санкції США. А нафту все-таки в росіян купили.
Рішення Філіппін стосовно російської нафти було дуже чутливим для західних партнерів країни. Адже Філіппіни наразі перебувають на фінальній стадії підписання угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом. Але Філіппіни пояснили, що закупівля нафти в росії є не політичним, а економічним рішенням.
Для того щоб і надалі мати підтримку Філіппін в ООН і в інших сферах, наші країни-партнери, наші країни-друзі й ми в цій ситуації прийняли філіппінські аргументи. І, чесно кажучи, більше не надходило жодної інформації, що Філіппіни продовжували будь-яку іншу співпрацю з країною-ворогом.
Загалом у своїй зовнішній політиці Філіппіни керуються тим, що всі їм друзі, ніхто їм не ворог. Філіппіни перебувають на перетині основних азійських торговельних шляхів і розуміють, що мусять балансувати у відносинах з іншими країнами.
Але якщо дивитися на загальну підтримку серед населення Філіппін, урядових, парламентських, інтелектуальних, військових кіл, то тут чітка позиція на боці України.
Наші на островах
На сьогодні російська присутність на Філіппінах більш потужна, ніж українська?
На жаль. І цьому є пояснення. Цього року виповнилося пів століття відносинам москви з Філіппінами.
А Україна, хоч і встановила дипломатичні відносини з Філіппінами 34 роки тому, у 1992-му, але рішення про відкриття українського посольства в Маніла — столиця Філіппін.Манілі було ухвалене тільки у 2024 році, а український посол приїхав у країну у 2025-му.
І досі немає посольства Філіппін в Україні. Посольство Філіппін є у Варшаві, воно координує роботу в Польщі, Україні та Литві.
Так само в нас певний час роботу на Філіппінах координувало українське посольство в Японії, потім — у Малайзії.
Тобто ви фактично перший український посол на Філіппінах, резиденція якого саме в цій країні, а не в якійсь сусідній?
Так, я перший посол-резидент України на Філіппінах. Це завжди великий плюс, коли країна має свою фізичну присутність на території іншої країни. Тому що це можливість встановлювати міжлюдські стосунки, які лягають в основу міждержавних відносин.
Ваша дитина виховується в Україні?
Ні, я забрала її із собою на Філіппіни. У мене так життя склалося, що коли я дізналася про призначення, то вже була вагітна. І я дуже вдячна керівництву Міністерства закордонних справ, яке мене підтримало, і це завдяки гендерним політикам у відомстві. Я народила дитину в Україні й через три місяці поїхала з нею та чоловіком на Філіппіни. До речі, жінок-послів у цій країні десь півтора десятка.
Скільки дипломатів сьогодні працює в українському посольстві на Філіппінах? І для порівняння, наприклад, скільки — у посольствах США й росії?
Станом на зараз у нас: я, пані посол, троє дипломатів і двоє господарсько-технічних працівників. Для країни, яка міститься на понад 7,5 тисячі островів, куди дипломатам потрібно їздити, і має 117 мільйонів населення, це дуже малий ресурс. До прикладу, посольство рф у Манілі має у штаті приблизно 30 людей, а посольство США — більш як 1300, з них 300 — це американські дипломати та 1000 локальних працівників-філіппінців.
Чи велика українська громада на Філіппінах і хто ці люди?
Загалом на території Філіппін мешкає близько ста українців. Здебільшого це наші громадяни, що одружені з місцевими жителями. Також це експати, тобто люди, які працюють у міжнародних організаціях. Є українська родина, яка переїхала з Одеси вже багато років тому й відкрила ресторан української кухні. Тобто є різні ситуації.
Коли відкрилося посольство, ми таку запровадили традицію, щоб хоча б раз на квартал зустрічатися або в посольстві, або на інших локаціях для того, щоб представники громади могли розповісти про свою ситуацію, з'ясувати, чим посольство може допомогти тощо. Завжди дуже радію, коли вони приходять із дітьми, щоб підтримувати зв'язок з Україною, до якої більш ніж 10 тисяч кілометрів!
Товарообіг — на користь Філіппін
Які товари сьогодні Україна експортує на Філіппіни? І що ми імпортуємо звідти?
Перше місце в нашому експорті посідає пшениця. Друге — соняшникова олія. Також ми експортуємо кукурудзу, сою, добрива, фармацевтичну продукцію.
Якщо брати товарообіг між нашими країнами, то частка українських товарів становить у ньому тільки 30%. А 70% — це філіппінський імпорт для нас. В основному Філіппіни постачають нам продукцію своєї електронної промисловості, сухофрукти, консервований тунець. От коли українські господині печуть паски на Великдень, то використовують, найімовірніше, саме філіппінські сухофрукти — банани, ананаси, папаю.
Наскільки конкурентними є українські товари на філіппінському ринку, зокрема порівнюючи з російськими?
Здебільшого ми конкуруємо більше навіть не з росією, а з країнами Латинської Америки й Азійсько-Тихоокеанського регіону. Загалом же про конкуренцію ще рано говорити. Тому що ми тільки зараз намагаємося активізувати нормативно-правову базу для того, щоб відкрити ринки Філіппін для української продукції. Адже більшість продукції, особливо тваринного походження, потребує спеціальної сертифікації.
Згідно з нормативно-правовою базою Філіппін, перед тим, як сертифікувати продукцію, філіппінські інспектори мають фізично прибути в Україну й перевірити наші виробничі потужності. Але через активні бойові дії на нашій території станом на зараз МЗС Філіппін визначило в нас четвертий, найвищий, рівень небезпеки та рекомендувало представникам державних органів утриматися від поїздок в Україну.
І що робить нині українське посольство для розв'язання цієї проблеми?
Ми зараз залучаємо профільні українські державні установи, щоб переконати Філіппіни зменшити цей рівень небезпеки або зробити безпекову градацію регіонів. Бо Львівщина, наприклад, чи Закарпаття перебувають у меншій зоні ризику, ніж східні регіони, і філіппінські інспектори могли б перевірити там відповідні виробництва. Або провести онлайн-аудит, що можливо завдяки високому рівню диджиталізації наших підприємств.
Навіть для країн, що мають довші відносини з Філіппінами, процес сертифікації займає кілька років. От Європейський Союз уже два роки чекає. А ми тільки почали свій шлях, і нам треба набратися терпіння.
І йдеться ж не лише про ринок Філіппін, а про подальшу можливість створення на Філіппінах хабів для виходу на ринки всіх країн-членів АСЕАН. Але це має бути гарна синергія між органами державної влади з нашого боку, з філіппінського боку і між бізнес-асоціаціями з обох боків.
Наприклад, нещодавно ми підписали меморандум про співпрацю між Торговельно-промисловою палатою України й ТПП Філіппін. Ми провели бізнес-форум, куди приїхали представники українських і філіппінських бізнесів, органів влади — щоб розповісти, як і на основі яких нормативів працюють наші ринки.
Сьогодні ми також працюємо над низкою угод про секторальне партнерство між нашими країнами. Йдеться не лише про співпрацю в сільському господарстві, а й у сфері кібербезпеки, оборони, у торгівлі, культурі тощо. Очікуємо, що до кінця цього року чи на початку наступного відповідні угоди будуть підписані.
У липні цього року в Україну приїздили представники Міноборони Філіппін і йшлося про підготовку до підписання дронової угоди між нашими країнами. Йдеться про закупівлю наших БпЛА, інвестування в їхнє виробництво чи це просто візит — розвідка перспектив?
Думаю, філіппінці їхали радше на розвідку, щоб зрозуміти, як в Україні використовуються БпЛА на полі бою і взагалі який вигляд війна має зсередини, більше дізнатися про сучасні оборонні технології. А далі вже з’ясується, чи перейде філіппінська зацікавленість у підписання угоди.
Філіппінці не мають власного виробництва зброї, вони закуповують її в інших країнах. А Україна довела, що виробництво дронів завдяки інноваційним технологіям може бути доступним за ціною. Для Філіппін це цікавий досвід.
Після 2022 року Філіппіни не купують зброю в росії. Тому на філіппінському ринку українським зброярам не треба конкурувати з російськими, нам просто треба зайти на нього зі своєю продукцією. Може йтися навіть не про бойові дрони, а про розвідувальні, що будуть моніторити ситуацію в Південнокитайському морі, про дрони для сільського господарства або передбачення тайфунів тощо.
Чи надходять зараз якісь філіппінські інвестиції в економіку України?
Філіппіни самі залежать від іноземних інвестицій: треба пам'ятати, що наразі 30% філіппінців живуть за межею бідності.
Але ми отримуємо від Філіппін гуманітарну допомогу. Зокрема, наразі філіппінський бізнес надав 40 генераторів для України, що, безумовно, полегшить нам підготовку до наступного зимового сезону.
Крім того, було кілька фандрейзингових кампаній, організованих представниками філіппінського бізнесу для підтримки українських лікарень і соціальних проєктів. Один із бізнесів того року дав українській армії близько 1 тонни консервованого тунця як гуманітарну допомогу. Зрозуміло, що йдеться не про великі обсяги, але допомога є.
Філіппінці в ЗСУ?
Філіппіни є визнаним світовим курортом. Чи розглядається нині можливість реабілітації наших військовослужбовців у цій країні?
Справді, Філіппіни мають реабілітаційний потенціал. Але наразі зацікавленість нашого МОЗ полягає в тому, щоб залучити філіппінських медичних працівників до роботи в Україні. Тому що філіппінці відомі як висококласний медперсонал у Польщі, Угорщині, Чехії, інших європейських країнах.
Але процес залучення їх у наші медичні заклади може бути досить тривалим, бо треба проводити мовну підготовку, відповідне навчання, щоб їхня інтеграція була максимально органічною.
Я правильно зрозуміла, що Україна сьогодні розглядає філіппінців як потенційних трудових мігрантів?
Правильно. Але йдеться про перспективу. Зокрема, Федерація роботодавців України зацікавлена мати надалі працівників із Філіппін за певними спеціальностями в галузях, де в нас через війну не вистачатиме власних фахівців.
До речі, Філіппіни є відомим у світі експортером трудової сили. 11 мільйонів їхніх громадян працює за межами країни. У них є навіть спеціальна агенція, яка організовує та контролює трудову міграцію. І основна діяльність посольств країн Євросоюзу — це якраз укладання угод про залучення філіппінських трудових мігрантів на свої ринки праці. Наприклад, Словенія має до 20 тисяч філіппінців, Угорщина — до 30 тисяч, Польща активізує свою роботу в цьому напрямі. Я вже не говорю про Францію, Німеччину, Велику Британію, Скандинавські країни. Тому ми маємо розуміти, з ким конкуруємо як потенційний роботодавець для філіппінських мігрантів.
Однак на сьогодні шлях в Україну для філіппінців закритий — з безпекових міркувань через заборону їхнього МЗС. У 2022 році Україна допомагала Філіппінам евакуйовувати від нас своїх громадян. Сьогодні в Україні мешкає приблизно 30 філіппінців, вони працюють на міжнародні організації.
Чи йдеться сьогодні про те, щоб залучити філіппінців до служби в ЗСУ?
Загальна політика нашої держави така, що ми вітаємо добровольців із будь-якої країни, яка підтримує Україну, але якоїсь великої зацікавленості з боку філіппінців я не спостерігаю.
Є випадки, коли росія вербувала філіппінців у свою армію. Як стверджує філіппінська сторона, їх запрошують як трудових мігрантів, потім вони опиняються в російській армії і їх відправляють на територію України. Ну і тому найчастіше вони або стають військовополоненими, або втрачають життя. Тому це досить Тобто занадто чутлива й дражлива.сенситивна тема зараз на Філіппінах, вона під особливим контролем і Міністерства мігрантів, і Міністерства закордонних справ Філіппін.
На Філіппінах є пам’ятник Пушкіну. Коли може з'явитися пам’ятник Шевченку?
Ми тому й хочемо зараз активно залучати філіппінські заклади освіти в Це міжнародна мережева ініціатива, яку започаткувала перша леді України Олена Зеленська у липні 2024 року. Її мета — об’єднати університети та наукові установи з усього світу задля розвитку українознавства, вивчення історії, культури й суспільства України, а також протидії російським міфам.Глобальну коаліцію українських студій, щоб поширювати в країні знання про Україну. Ми відкриваємо книжкові полиці в університетах, торговельних центрах, у книжкових магазинах Філіппін. І, звичайно, у мріях є також встановлення пам'ятника Шевченку.
До речі, один із перших подарунків, який я отримала від їхнього аналога нашого Міністерства культури, у них це Національна комісія з питань культури й мистецтва, — це був «Заповіт» Шевченка, перекладений Філіппінська мова (або філіпіно) — це офіційна та національна мова Республіки Філіппіни (на рівні з англійською). Вона базується переважно на тагальській мові та належить до австронезійської сім'ї, містячи багато запозичень з англійської та іспанської.філіппінською мовою.
росія 50 років працювала на свою впізнаваність на Філіппінах. Нам теж треба це активно робити. До Дня Незалежності, наприклад, 26 серпня ми будемо проводити захід, який об'єднує наше свято з філіппінським — у них 25 серпня відзначають День Національних Героїв.
Я маю надію, що через такі заходи, можливо, до 36-річчя відновлення української незалежності ми вже будемо мати пам'ятник Шевченку чи Лесі Українці в Манілі, тому що, до речі, феміністична політика на Філіппінах досить сильна.
У чому ви вбачаєте потенціал розвитку стосунків між Філіппінами й Україною?
Перше — це, зрозуміло, торгівля. Друге — сфера безпеки. І третє — певна ментальна наша схожість із філіппінцями.
Наприклад, вони, як і ми, сприймають жінку як берегиню родини. У них є традиції спільної праці, схожі на нашу толоку. Філіппінці, як і ми, доброзичливий і добросердний народ, який постійно був Філіппінці в різний час зазнавали нападів і тривалої окупації з боку Іспанії, США, Японії.об’єктом нападу своїх сусідів. Маніла під час Другої світової, наприклад, була повністю Маніла була знищена під час Битви за Манілу з 3 лютого до 3 березня 1945 року внаслідок запеклих міських боїв між військами США і Філіппін та японським гарнізоном. Руйнування спричинили масові пожежі й тактика випаленої землі від японських сил, а також потужні артилерійські удари американської армії.знищена. І оця постійна загроза від сусідів і від природних стихій виробила в філіппінцях, як і в нас, життєстійкість.
Що ви як пані посол вважаєте для себе першочерговим завданням на Філіппінах?
Найперше — це зберігати й активізувати прихильність Філіппін до нас, щоб голос цієї країни в ООН був на користь України.
Ми маємо ще і ще раз наголошувати, хто є агресором, хто порушує норми міжнародного права, хто посягає на міжнародний порядок, хто змінює правила гри не на користь таких країн, як країни Південно-Східної Азії, бо жодна з них не зацікавлена в тому, щоб стосовно них порушувалися норми міжнародного права.
Ви кажете, що 30% філіппінців перебувають за межею бідності. Що ми можемо мати з цієї бідної країни? Навіщо нам на неї витрачати свій ресурс?
Філіппіни наразі дуже активно розвивають свою економіку, і нам потрібно зайти на їхні ринки зараз, коли для нас існує вікно можливостей, пустити коріння й далі вже використовувати всі ці преференції. Там 117 мільйонів населення — уявляєте, який ринок збуту для наших сільгоспвиробників?!
А по-друге, російська агресія показала нам, що треба розширювати свою присутність у світі. Ми мусимо мати підтримку всіх країн, які будуть визнавати нашу суб'єктність і нашу лідерську позицію в майбутньому. І тому дуже важливо просуватися, зокрема, в країнах Азії. А їхня довіра дуже довго здобувається.
Маємо показати їм, що ми стабільні, що ми дотримуємося свого слова, що на нас можна опиратися, і тоді вони будуть більше й більше нам відкриватися. І буде більша ймовірність того, що вони стануть переходити на наш бік в будь-яких можливих і неможливих ситуаціях.
Я вірю в те, що наступна система міжнародних відносин має будуватися якраз на потенціалі серединних державах, а не великих гравців, які зараз є постійними членами Ради Безпеки ООН і визначають, як жити нам усім. Ми маємо це змінювати, і змінити це можна тільки тоді, коли ми будемо знати більше одне про одного, а не перебувати в бульбашках великих гравців.