Чи стане Трамп «кульгавою качкою»: чим важливі проміжні вибори у США і що можуть змінити цьогорічні перегони

Midterms — термін, який ще кілька років тому був досить чужим для українців, — активно обговорюють і в новинах, і в соцмережах. 3 листопада американці переобирають усю Палату представників (а це 435 місць) і третину Сенату (35 сенаторів зі 100). Ми пояснюємо, навіщо США взагалі проводять ці вибори та чим вони важливі для України.

MidtermsAL JAZEERA, BALLOTPEDIA

Що таке проміжні вибори й кого там обирають?

Започатковані разом із набуттям чинності Конституцією США у 1789 році й проводяться рівно посередині чотирирічного президентського терміну. Батьки-засновники США, серед яких, зокрема, Джордж Вашингтон, Бенжамін Франклін та Томас Джефферсон, запропонували цю ідею, щоб була регулярна підзвітність народу, а також для запобігання узурпації влади.Проміжні вибори у США, Midterm Elections, — це фактично референдум про чинну адміністрацію: вони показують, наскільки громадяни підтримують обраний два роки тому президентом курс, чи прагнуть обмежити його повноваження через Конгрес. 

«Уся система [в США — ред.] побудована на принципі стримувань і противаг. Є президентські вибори, які відбуваються у визначений час, а потім — проміжні вибори. Так, не всі виборні посадовці на федеральному рівні переобираються одночасно. Саме для цього існують проміжні вибори — щоб забезпечувати баланс. Те, що ми бачимо зараз, — це вибори не президента, а Конгресу. Але водночас відбуваються й вибори на значно нижчих рівнях у штатах, які мають більш локальний характер», — пояснює в коментарі hromadske Ерік Гам, американський політичний аналітик, колишній радник із нацбезпеки в Конгресі США.

Ерік Гам, американський політичний аналітик, колишній радник із нацбезпеки в Конгресі СШАСкриншот з інтерв’ю / hromadske 

Історично партія чинного президента майже завжди втрачає місця на проміжних виборах. Тож, якщо втратити багато місць і опозиція «забирає» Найвищий законодавчий орган, фактично це парламент.Конгрес, глава Білого дому перетворюється на «кульгаву качку» — lame duck — у внутрішній політиці. Адже тоді його можливості обмежуються виключно Це один з інструментів, за допомогою якого президент може самостійно впливати на державну політику, не чекаючи голосування Палати представників і Сенату. Утім, президентський указ не дає Трампу права обійти Конгрес у питаннях, які належать до законодавчої компетенції парламенту. Якщо указ суперечить чинному закону або виходить за межі президентських повноважень, його можуть оскаржити в суді.президентськими указами. Водночас зовнішня політика в будь-якому разі залишається за президентом США. Хоча й тут його активність можна зменшити, пояснює Ерік Гам. 

«Значна частина повноважень президента у сфері торгівлі насправді не випливає безпосередньо з Конституції. Вони походять із законів, які ухвалив Конгрес і якими ці повноваження були передані президентові. Те, що ми зараз чуємо від законодавців-демократів, полягає в тому, що якщо вони отримають контроль над обома палатами, то планують забрати значну частину цих торговельних повноважень. Особливо це стосується війни в Ірані. Вони не збираються надавати такі повноваження і хочуть отримати більше контролю над тим, зокрема, як президент оголошує війну. Тому я думаю, що президент і надалі намагатиметься дедалі більше зближуватися з росією, але, на мою думку, йому буде значно складніше це робити», — каже політичний аналітик.

На практиці проміжні вибори означають, хто ж контролюватиме бюджет країни. 

Щоб краще зрозуміти американську систему, варто зазначити, що Конгрес складається із двох палат — Палати представників та Сенату.

Під час проміжних виборів переобираються всі 435 місць.Палата представників відіграє ключову роль у бюджетному процесі, зокрема першою розглядає Це законопроєкти, якими Конгрес США визначає, скільки саме грошей із федерального бюджету можна витратити на конкретні державні потреби та програми.законопроєкти про асигнування. Також може використовувати бюджетні переговори як інструмент тиску на адміністрацію, зокрема під загрозою шатдауну — часткового припинення роботи федерального уряду. А ще вона може ініціювати процедуру У 2018 році, під час першої каденції Дональда Трампа, демократи отримали контроль над Палатою представників. Саме завдяки цьому згодом вона змогла ініціювати процедуру імпічменту — через тиск на Володимира Зеленського у справі Гантера Байдена, сина Джо Байдена. Але тоді Сенат, який був «червоним» (більшість мали республіканці), не визнав його винним і не усунув із посади.імпічменту.

Жителі штату Вірджинія голосують достроково на проміжних виборах в Александрії, 27 жовтня. Вибори до Конгресу США відбудуться 3 листопада 2026 рокуДжим Ло Скальцо / EPA

Щодо Під час проміжних виборів цьогоріч переобираються 35 сенаторів зі 100.Сенату. Після того як Палата представників ухвалює законопроєкти про асигнування, їх розглядає Сенат. Він може підтримати запропоновані суми, запропонувати поправки чи відхилити Якщо Палата представників і Сенат ухвалили різні версії документа, їм потрібно узгодити спільний текст.законопроєкт. Також Сенат затверджує ключові призначення президента: міністрів, послів, керівників федеральних відомств і розвідувальних структур, а також суддів федеральних судів, включно із суддями Верховного суду. І в разі ініціювання імпічменту — проводить судовий процес у цій справі.

Фактор Трампа

Ще на початку року опитування свідчили, що демократи можуть отримати Палату представників. Станом на зараз дедалі більше виборців не погоджуються з діями Трампа — навіть ті, хто віддавав йому перевагу. Як свідчать дані Дослідницький центр у Вашингтоні. Надає інформацію про соціальні проблеми, громадську думку й демографічні тенденції, які формуються в США і світі. Також проводить опитування громадської думки, демографічні дослідження, контент-аналіз та інші соціальні дослідження.Pew Research Center, 77% опитаних громадян США незадоволені станом справ у країні. І тут важливо розуміти, що наразі турбує американських виборців.

Мітинг «Ні королям» (No Kings) у Лос-Анджелесі. Понад п’ять мільйонів людей взяли участь в акціях протесту проти Трампа під гаслом «Ні королям», які відбулися по всій території США 14 червня 2025 рокуРінго Чіу / AFP / Getty Images

Ерік Гам серед головних проблем називає корупцію, рівень економіки, зростання інфляції та війну в Ірані.

Схожої думки й американський історик Він є автором системи, яка дає змогу розрахувати, хто ж стане переможцем на президентських виборах. За понад 40 років він помилився у 2024-му, коли пророкував перемогу Камалі Гарріс, але переміг Дональд Трамп. Ще одна його помилка була у 2000 році, хоча технічно його система спрацювала правильно. Тоді Ліхтман прогнозував перемогу демократа Альберта Гора. І, за підсумками виборів, Гор дійсно набрав більше голосів виборців по всій країні (приблизно на 540 тисяч голосів більше, ніж Джордж Буш-молодший). Але через американську систему Колегії виборників (Electoral College) більшу кількість штатів «узяв» Джордж Буш.Аллан Ліхтман.

«На першому місці зараз — інфляція. Відколи Дональд Трамп запровадив мита та розпочав війну з Іраном, ціни суттєво зросли. Вартість бензину на заправках збільшилася більш ніж на долар. Американців також непокоїть загалом млявий стан економіки: реальні зарплати знижуються, нові робочі місця не створюють. І що дивовижно — у переліку пріоритетів дедалі вище піднімається питання демократії. Американці дуже стурбовані загрозою для демократії з боку президента, який заявляв: “Як президент я можу робити все, що захочу”, — і використовував свої повноваження для переслідування політичних опонентів. Саме ці питання зараз є ключовими», — каже Ліхтман в інтерв'ю hromadske.

Аллан Ліхтман під час розмови з журналісткою hromadskehromadske

Ще два роки тому виборці не так зважали на фактор демократії й більше цікавилися практичним станом речей. Тепер демократія та пов'язана з нею проблема корупції «стали надзвичайно важливими через дії Дональда Трампа», вважає Аллан Ліхтман.

«Однією з причин, чому люди масово підтримують демократів, є їхнє переконання, що зараз необхідно дати дієву відсіч цьому Білому дому. Адже він не лише нехтував обмеженнями своїх повноважень, а й відкрито повів Сполучені Штати в більш автократичному напрямку», — пояснює Ерік Гам.

Через дії Трампа, зокрема через війну з Іраном і зближенням із главою росії володимиром путіним, республіканцям наразі важче завойовувати довіру американців. Адже тепер їм необхідно пояснити виборцям, як вони можуть розв'язати проблеми, спричинені зовнішньою політикою Дональда Трампа. Підтримувати його дії складно, адже вони сприймаються критично самими американцями, але й конфронтація президента з його ж партією матиме вигляд слабкої позиції.   

Дим здіймається над Тегераном, 28 лютого 2026 рокуReuters

Хоча, як пише Politico, республіканці в Конгресі США дедалі активніше виступають проти рішень президента Дональда Трампа щодо рф. Частина з них погрожує заблокувати законодавчі ініціативи адміністрації, якщо Білий дім і надалі послаблюватиме тиск на москву та обмежуватиме допомогу Україні. Прихильники України намагаються знайти способи переконати Трампа змінити курс.

Місце України в американських виборах

устріч Дональда Трампа з Володимиром Зеленським під час Генасамблеї в Нью-Йорку, 23 вересня 2025 рокуОфіс президента України

Для України ці вибори — шанс на відновлення/посилення допомоги від США, однак українське питання не є пріоритетним для американців. 

«путін хоче знищити демократію та відновити радянську імперію. І, на жаль, Дональд Трамп із незрозумілих причин постійно виявляє поблажливість до цього кривавого диктатора. Можливо, тому, що протягом 20 років він хотів побудувати свою велику Trump Tower у Москві. У випадку з Дональдом Трампом завжди потрібно стежити за грошима. Однак напередодні цих виборів війна в Україні поступилася війні в Ірані за рівнем впливу на виборчі настрої», — розповідає в інтерв'ю hromadske Аллан Ліхтман.

Україна згадується більше в контексті зближення Трампа з росією, хоча самі американці виступають проти такої співпраці. 

«Можливо, серед 10 найважливіших питань буде Україна. Зокрема, йдеться про прихильність президента Дональда Трампа до росії та його дедалі тісніші зв'язки з нею. росію сприймають як загрозу національній безпеці Сполучених Штатів. Насправді ми бачимо, що навіть чимало людей усередині партії президента дедалі більше занепокоєні тим, що відбувається. Особливо зараз, коли президент Дональд Трамп хоче купувати нафту й газ у росії», — зазначає Ерік Гам.

В інтерв'ю hromadske сенатор Річард Блюменталь розповів: американці розуміють, що причиною зростання цін є те, що іранці зупиняють потік нафти через Ормузьку протоку, хусити атакують саудівські нафтові танкери, а також нестабільність на Близькому Сході. А не українські атаки на російські нафтопереробні заводи. 

«І ця угода щодо дизелю не забезпечує Сполученим Штатам майже жодних додаткових обсягів пального. Це мізер. Це дріб’язок, дуже незначна кількість. Але вона забезпечує путіну набагато більші доходи, оскільки санкції послаблюються. Скасування санкцій означає, що путін може продавати дизельне та інші види пального на світовому ринку і в такий спосіб спрямовувати гроші у свою військову машину», — розповідає сенатор.

Річард Блюменталь під час пресконференції в КиєвіРоксолана Лісовська / hromadske

Тут варто згадати, що 11 жовтня член Палати представників, республіканець Браян Фіцпатрік, представив двопартійний законопроєкт, який має заборонити Трампу в односторонньому порядку скасовувати санкції проти російської нафти.

А 13 жовтня двопартійна група сенаторів звернулася до адміністрації з листом, у якому вимагає скасувати дизельну угоду з путіним та продовжити тиск на росію, застосувавши нещодавно схвалений закон Ліндсі Грема.

«Ми хочемо посилити суспільний резонанс, обурення, гнів, який відчувають американці. Ми також можемо вдаватися до інших дій, які демонструють єдність республіканців і демократів — наприклад, писати листи», — сказав в інтерв’ю hromadske співавтор закону Ліндсі Грема, сенатор Річард Блюменталь.

Три можливі сценарії перегонів: що зміниться

Станом на зараз найменш реалістичним сценарієм є те, що республіканці збережуть більшість в обох палатах. Тоді, на думку політичного аналітика Еріка Гама, президент Дональд Трамп почуватиметься ще впевненіше. 

«Вважаю, що він ще більше зблизиться з росією. Також, думаю, ми побачимо, як він чинитиме ще більший тиск на Зеленського, щоб той завершив війну на певних умовах», — каже він.

Найбільш реалістичним є сценарій, де демократи, як і у 2018-му, отримають більшість у Палаті представників. Нині там панує незначна республіканська більшість — 218 (плюс один незалежний кандидат, який голосує з республіканцями) проти 214. 

Щоб зрозуміти, як розподіляться голоси, варто нагадати, що в США є традиційно «сині» або «червоні» округи, де історично голосують за демократів чи республіканців відповідно. Тож там навряд варто очікувати змін. Але станом на зараз є 21 округ, де невідомо, хто ж переможе. З них 15 наразі утримують республіканці, а шість — демократи. Тому демократам, які станом на зараз мають 214 місць, достатньо буде вибороти лише п’ять, щоб мати більшість у Палаті представників.

«Рейтинги схвалення діяльності Дональда Трампа історично низькі — приблизно від 30% до 35%. Це означає, що переважна більшість американців не схвалює його дій. Зазвичай, коли рейтинг схвалення президента настільки низький напередодні проміжних виборів, його партія в середньому втрачає 40 місць у Палаті представників і шість місць у Сенаті США. Я не прогнозую, що цього разу результати будуть саме такими, адже йдеться про середні історичні показники», — каже Ліхтман.

Імовірний розподіл місць у СенатіСкриншот / Cook Political Report

Тож тут ми переходимо до найскладнішого для демократів, але не неможливого сценарію. Перемога в обох Палатах — Палаті представників і Сенаті. 

У Сенат цьогоріч переобиратимуть 35 членів зі 100 (сюди входять двоє позачергових виборів, оскільки республіканці Марко Рубіо з Флориди та Джей Ді Венс з Огайо в січні 2025 року склали свої сенаторські повноваження, щоб увійти до складу адміністрації Трампа).

Наразі республіканці мають 53 зі 100 місць. Демократи — 45 і двох незалежних кандидатів, які голосують разом із ними. 

Попри те що переобиратимуть 35 місць, лише сім, за оцінкою Cook Political Report, є «конкурентними», тобто такими, де поки не зрозуміло, яка ж партія зможе їх отримати. Станом на зараз шість із цих місць належать республіканцям, і лише одне — демократам. Відповідно, щоб отримати більшість, їм необхідно втримати власні позиції та водночас перемогти щонайменше в чотирьох штатах, де зараз сенаторські місця контролюють республіканці.

«Якщо демократи повернуть контроль над однією або обома палатами Конгресу, це забезпечить певний рівень стримування для Білого дому. Адже саме Конгрес фактично виділяє кошти виконавчій гілці влади», — каже Ерік Гам.

Аллан Ліхтман вважає, що «ймовірність переходу Палати представників під контроль демократів становить понад 90%». Із Сенатом складніше, адже демократам потрібно здобути ще кілька місць — чотири або п'ять — у штатах, де традиційно домінують республіканці.

«Це цілком можливо, але буде непросто. Тому я оцінюю ймовірність того, що демократи повернуть собі контроль над Сенатом, приблизно у дві третини», — прогнозує історик.

Якщо демократам вдасться отримати більшість і в Сенаті, тоді вони зможуть суттєво обмежити можливості Дональда Трампа провадити свою політику. Зокрема, матимуть змогу блокувати затвердження його кандидатур на ключові державні посади та отримають більше можливостей для парламентських розслідувань діяльності адміністрації.

Але це не означає, що демократи зможуть повністю зупинити Трампа. Він і надалі матиме право видавати виконавчі укази в межах своїх повноважень, керувати зовнішньою політикою та накладати вето на законопроєкти, ухвалені Конгресом. Для подолання президентського вето потрібні будуть дві третини голосів в обох палатах. 

Білий дім уже готує план управління без Конгресу на випадок перемоги демократів, пише Reuters. За даними агентства, високопосадовці — зокрема заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер і директор Адміністративно-бюджетного управління Рассел Воут — із квітня працюють разом із юридичним управлінням Білого дому. Вони визначають, які рішення у сферах міграції, тарифної політики, вартості житла та федеральних видатків Трамп міг би ухвалювати без погодження з Конгресом.

Сам Трамп заявив, що в разі поразки республіканців готовий «стати містером Вето» на місяць-два, а згодом іти на компроміси.