На майдані Незалежності протестували проти посилення покарання для військових
У Києві на майдані Незалежності відбулася акція проти законопроєкту, який посилює покарання для військових за непокору.
Про це повідомляють кореспонденти hromadske.
Близько сотні людей вигукують «Репресії — не дисципліна», «Служба — не рабство» та «Козацькому роду права переводу». Крім того, на акції лунають заклики ухвалити закон про військового омбудсмена та встановити терміни служби.
Водночас деякі ветерани, які відмежувалися від акції, висловили незгоду з плакатами учасників. Так, ветеран бригади «Азов», який відрекомендувався Дмитром, обурився плакатом з написом «Дайте військовим право повернутися додому».
«Це маніпулятивне твердження. Для мене це виглядає як заклик розпустити армію», — пояснив Дмитро.
Він наголосив, що «якщо зараз усі військові підуть додому, у нас не стане фронту». Однак зауважив, що підтримує встановлення конкретних термінів служби.
Ветеран та активіст Олег Симороз, навпаки, підтримав акцію. За його словами, його обурює ситуація, коли влада намагається зробити з військового «крайнього» в усіх проблемах.
«У нас є низка проблем в армії. Зокрема, це СЗЧ, відсутність мотивації, провал мобілізації, комплектування війська. Але мені не подобається, що замість того, аби набратися сміливості та визнати проблеми й почати з ними щось робити, у нас крайнім учергове роблять українського солдата», — зазначив Симороз.
Військовий Сабір висловив думку, що більшість протестувальників, як і у випадку з акціями на підтримку НАБУ та САП, вийшли не через конкретні законопроєкти, а тому, що влада порушила суспільну домовленість.
«Вони вирішили, що замість того, щоб посилити „лупасиво“ на фронті проти росіян, треба посилити „лупасиво“ проти військових. Не згоден з наказом — отримаєш п’ять років мінімум і жодного права для судді взяти до уваги обставини», — обурився він.
Ветеран Дмитро Козятинський та військова Аліна Сарнацька, які закликали людей вийти на протест, пояснили три вимоги:
- ухвалити закон про військового омбудсмена;
- не приймати законопроєкт № 13260, який посилює кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини;
- відхилити № 13452 про посилення відповідальності за непокору.
За словами Козятинського, не можна позбавляти військових, які пішли в СЗЧ, можливості перевестися в інші частини, оскільки часто вони залишають підрозділ через «неадекватне начальство» або тому, що відчувають себе неефективними на теперішньому місці.
Сарнацька заявила, що «на цьому етапі закручувати гайки для військовослужбовців і навпаки послаблювати для цивільних є неправильним».
«Це знижує моральний дух у війську. Ми маємо захищати військовослужбовців, які захищають нас, а не навпаки», — наголосила вона.
На акцію також прийшла народна депутатка Мар’яна Безугла. Вона підтримала встановлення «чітких термінів служби» та заявила, що не можна йти шляхом посилення кримінальної відповідальності для військових за накази від керівництва.
«Це простір для маніпуляції, враховуючи, що система Збройних сил не реформована. Треба добиватися змін. Частково ці зміни вже реалізовані: створені Сили безпілотних систем, відбувся перехід на корпусну систему. Не вистачає загальної концепції», — розповіла парламентарка.
Що передувало?
Верховна Рада 4 вересня проголосувала за законопроєкт, який фактично повертає кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини під час воєнного стану.
Перед цим Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт, яким пропонується посилити відповідальність для військових за адміністративні та кримінальні правопорушення. Нині Кримінальний Кодекс України передбачає за непокору, вчинену в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, від 5 до 10 років позбавлення волі.