Для канонічного розірвання УПЦ МП з РПЦ можна скликати православний собор — голова Держетнополітики
УПЦ МП після виходу зі складу РПЦ вільна самостійно розв’язувати свою канонічну долю. У Держетнополітики пропонують скликати православний собор за участю інших церков або приєднатися до ПЦУ.
Про це заявив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, якого цитує «Інтерфакс-Україна».
За словами Єленського, якщо УПЦ МП виявить бажання приєднатися до ПЦУ, то він готовий запропонувати модель, за якою не буде «принижених і ображених, переможців і переможених, де кожен залишиться при своїх».
Також він зазначив, що УПЦ МП може звернутися до всіх православних церков з проханням скликати щодо цього собор.
Водночас голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв спростував інформацію про те, що під час зустрічі зі Вселенським патріархом Варфоломієм обговорювали питання надання УПЦ МП Указ предстоятеля помісної православної церкви у деяких важливих питаннях церковного устрою. Шляхом надання томоса деякій частині «материнської» (кіріархальної) церкви офіційно проголошується автономія в управлінні або автокефаліятомосу або Окрема адміністративно-територіальна одиниця, закордонна щодо основної церкви, чи спеціально створена для вірян цього обряду в особливих умовахекзархатОкрема адміністративно-територіальна одиниця, зарубіжна по відношенню до основної церкви, чи спеціально створена для віруючих цього обряду в особливих умоваху. За словами Потураєва, це «абсолютно неможливо».
Голова парламентського комітету зазначив, що в нього була розмова з митрополитом Онуфрієм. Під час неї предстоятелю УПЦ МП пояснили, що від нього не вимагають приєднуватися до іншої церкви чи переходити на новоюліанський календар, зазначив Потураєв.
Раніше предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній звернувся до митрополита Онуфрія із закликом діалогу про єднання. Заява пролунала ще на тлі підготовки Верховної Ради до розгляду законопроєкту про заборону діяльності релігійних організацій, повʼязаних із росією. Згодом він розповів, що ПЦУ неодноразово зверталася до УПЦ МП із закликом об’єднатися, однак їм відповідали лише ультиматумом.
Законопроєкт «проти УПЦ МП»
У Верховній Раді ухвалили законопроєкт, який передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, пов’язаних з росією. Таким документом може бути припинена діяльність УПЦ МП.
Так, відповідальний орган має проводити релігієзнавчу експертизу організацій щодо підлеглості центрам упливу в рф. Якщо є порушення, релігійній організації видають припис, аби та їх усунула. Якщо організація порушить термін, щодо неї мають звернутися до адмінсуду з вимогою її «закрити».
Далі має відбутися суд, який вирішить, забороняти релігійну організацію чи ні. Під релігійною організацією мається на увазі не вся УПЦ МП загалом, а окремі юридичні особи, які її представляють. Тобто кожна окрема парафія, єпархія — і далі за церковно-адміністративною ієрархією. Станом на 2021 рік УПЦ МП мала 12,4 тисячі зареєстрованих організацій в Україні.
В УПЦ наголошували, що діють юридично в межах українського законодавства, а рішення назвали «розмитим». Мовляв, ідеться про московський патріархат, «а УПЦ, відповідно до всіх установчих документів, є самостійною, незалежною і не підпорядковується московському патріархату».
Після ухвалення законопроєкту в УПЦ МП заявили, що «Українська православна церква й надалі буде жити як істинна церква, а будь-які спроби її заборонити можуть призвести до дискредитації тих, хто цього прагне».