Одеська трагедія 2 травня: що відомо про розслідування

Як це було?

Того дня ультрас команд «Чорноморця» і «Металіста» планували пройти проукраїнським маршем центром Одеси. Перше протистояння між ними та озброєною групою «антимайданівців» відбулося поблизу Грецької площі. Пішовши в обхід, через Дерибасівську і провулок віце-адмірала Жукова, євромайданівці зустріли групу Віталія Будька, відомого як Боцман, який відкрив стрілянину з карабіна.

Першим важко пораненим був представник самооборони Ігор Бабаян, він же міг бути першим загиблим. За щит, яким він закривався, закинули гранату, вона вибухнула біля шиї. Кілька операцій врятували йому життя.

«Більша частина поліції чекали на проголошення «одеської народної республіки». Рашистські посіпаки за їхніми спинами почали наступ на мирну ходу із застосуванням саморобних гранат, вогнепальної зброї. В мене була лише дерев’яна палиця та щит, як і в усіх хлопців з колишньої самооборони міста», — розповідає Ігор Бабаян Громадському.

Сутички на Грецькій площі тривали близько трьох годин. Першими загиблими того дня стали Ігор Іванов та Андрій Бірюков. Офіційно було поранено 230 людей. Міліція, зі слів учасників подій, майже не втручалася.

«Пан Фучеджи (колишній начальник міліції громадської безпеки Одеси — ред.), відповідальний за це, був дуже обережний і дуже нейтральною людиною. Його улюблена фраза до підлеглих — “Навіщо ти втручаєшся?” Хто знає, що тут буде, яка буде влада, які будуть кольори?», — розповідає журналіст та член Групи 2 травня Сергій Дібров.

Коли на Грецькій площі стало трохи спокійніше, лідер майданівців Андрій Юсов покликав своїх на Куликове поле, де розташовувався табір «антимайдану». Його учасники забарикадувалися в Будинку профспілок. Уже на місці майданівці почали громити та палити залишені намети. З будівлі їм відповідали пострілами і пляшками із займистою сумішшю. Якоїсь миті Будинок профспілок сплахну. Люди, які там перебували, намагалися врятуватися на даху, десятеро загинули, вистрибнувши з вікон. З-поміж них — В'ячеслав Маркін та Вадим Папура.

Наказ виїхати пожежникам віддали тільки за 25 хвилин після першого повідомлення про загоряння, про що свідчать оприлюднені журналістами переговори з кол-центру МНС. Колишній слідчий у справі Руслан Сушко каже, що слідство також з’ясувало — тодішній керівник МНС Володимир Бодалан міг свідомо не направляти своїх підлеглих гасити пожежу.

«Якщо співставити відеозаписи з аудіозаписами, то видно, що коли Бодалан дає розпорядження не виїжджати нарядам на пожежу, він у цей час стоїть перед Будинком профспілок і спостерігає за пожежею», — каже Сушко.

Учасники Групи 2 травня (активісти, журналісти, експерти та колишні правоохоронці, які об’єдналися задля проведення власного незалежного розслідування подій), відновивши хронологію подій, з’ясували, що стрільба з проукраїнського боку була, але через півтори години після перших жертв. Це, на їхню думку, доводить, що українські учасники мітингу прийшли без вогнепальної зброї, без наміру до зіткнень і, тим більше, вбивств. Але згодом змушені були оборонятися.

«Є відео, коли Боцман відкрив стрілянину в провулку віце-адмірала Жукова у бік автомайданівців. Від його куль загинув Ігор Іванов. І лише через півтори години відкрилася зустрічна стрілянина в районі Афіни на Грецькій площі. Ми патрулювали вулиці і приблизно в цей час затримали автомобіль з великою кількістю вогнепальної зброї, яку везли в тил євромайданівців. Там було кілька помпових рушниць, близько 5 пістолетів, перероблених під вогнепальні. Якби ця зброя потрапила в руки антимайданівців, я думаю, жертв могло бути значно більше», — каже член групи Владислав Балинський.

Будинок профспілок палав більше години. В ньому загинули 42 людини. Щодо цього злочину порушили справу за кількома епізодами. Більшості ключових осіб з боку «антимайдану» та деяким правоохоронцям вдалося майже одразу втекти.

Грецьку площу, на якій того дня почалися сутички, вже вранці прибрали комунальні служби, — розповідає учасниця Групи 2 травня Світлана Підпала.

Чадний газ, хлороформ чи фосген?

Руслан Сушко — слідчий, який вів справу 2 травня до 2016-го року, заявляє, що пожежа в Будинку профспілок була спланована, та ще говорить, що причиною принаймні частини смертей стало отруєння не чадним газом.

«Було також знайдено сліди хлороформу. Сам по собі він не є небезпечним, але хлороформ може бути похідною речовиною від згоряння іншої. Я звернувся до експерта, надав йому всі висновки. Він сказав: не виключено, що 13 людей могли загинути від бойових отруйних речовин. А конкретно він назвав таке страшне слово, як фосген. Причому він додав, що такий самий, як і в Сирії», — розповідає Сушко.

Такий висновок слідчим надав доктор медичних наук кафедри військової медицини Одеського медичного університету, якого долучили до матеріалів справи. За словами Сушка, розглядати версію отруєння фосгеном у прокуратурі відмовилися.

Утім, у прокуратурі Одеської області нам повідомили, що за результатами експертизи встановлено, що частина людей загинули від отруєння невідомою речовиною, тож планується залучення міжнародних експертів для встановлення точних причин загибелі. На запитання, чому це триває так довго, пояснюють, що не від них залежить — «справа в міжнародних експертах і організаціях».

Кого судять?

Наразі у справі кілька епізодів. У подіях на Грецькій площі підозрюваними проходили 19 антимайданівців. У 2017 році суд виправдав їх через брак доказів.17-тьох відпустили, двом оголосили нові підозри. Триває апеляція, але частина з них виїхали до Росії.

У Миколаївському суді слухається справа двох організаторів Антимайдану — Сергія Долженкова на прізвисько «капітан Какао» та росіянина Євгена Мефьодова.

Малиновський суд Одеси слухає справу активіста Євромайдану Сергія Ходіяка. Йому закидають убивство активіста «антимайдану» Євгена Лосинського, поранення головного редактора інтернет-видання «Думська» Олега Константинова і співробітника міліції. Сам чоловік свою провину не визнає.

Екс-керівнику МНС Володимиру Бодалану інкримінують службову недбалість. Зараз він, за даними слідства, переховується в окупованому Криму. Його заступника Руслана Великого влітку 2017 року затримали.

Справи щодо недбалості правоохоронців розслідує прокуратура. Підозрювані, зокрема й Дмитро Фучеджі — екс-начальник міліції громадської безпеки Одеси, який отримав громадянство РФ, у розшуку. Суди щодо його заступника Петра Луцюка тривають.

Тривають суди і щодо правоохоронців, які четвертого травня 2014 року відпустили затриманих за правопорушення антимайданівців.

У справі 2 травня є чотири вироки. Один умовний — 5 років з випробувальним терміном у три роки отримав антимайданівець Олег Ткачук, відомий як Бульбаш; два реальних — 6 і 7 років Максим Мисевський та Василь Кондратенко (підпали під «закон Савченко», їм зарахували 1 рік за 2, відтак вони вийшли на волю), одна справа закрита у зв’язку зі смертю підозрюваного Ігоря Астахова. Останній відомий тим, що постачав зброю для антимайданівців. 14 осіб оголошено у розшук.

Позиція потерпілих

Рідні загиблих «антимайданівців» звинувачують проукраїнських активістів. І навпаки. Говорити на камеру і бояться, і не бачать сенсу, мовляв, 5 років чекають результатів і вже не вірять у переспективи розслідування.

«Розслідування загальмоване, воно не відбувається як таке. Рідні загиблих це розуміють. Але на щось сподіваються. На що — не знаю», — каже родичка одного із загиблих антимайданівців.

Але обидві сторони впевнені: на об'єктивне розслідування немає політичної волі.

Екс-очільник одеської поліції Дмитро Головін запевняє, що не варто говорити про поховання справи та анонсує нові обвинувальні вироки.

«Як би хто не очікував, що будуть усі виправдальні вироки — це маячня. Ось мине буквально місяць-півтора — і ви побачите, як повернуться події у цій справі. Будуть рішення суду з обвинувальними вироками, я на це сподіваюся», — каже Головін.

Попри бажання активістів, біля Будинку профспілок так і не встановили меморіалу. Натомість через п’ять років після трагедії на подвір’ї облаштували місце для відпочинку, встановили мангали, частково територія здається в оренду.