Адвокати Крисіна просять передати справу викрадення майданівців до Шевченківського суду

Адвоката Юрія Крисіна Тетяна Гнатюк заявила клопотання про направлення обвинувального акту до апеляційного суду Києва задля визначення підслідності.

Як повідомила кореспондентка Громадського, адвокатка просила передати справу до Шевченківського суду наголошуючи на тому, що два епізоди з трьох, а саме перешкоджання мирним акціям протесту та вбивство В'ячеслава Веремія у лютому 2014 відбулись на перехресті вулиць Володимирської — Великої Житомирської, що відносяться до територіальності Шевченківського суду.

Прокуратура заперечила у задоволенні даного клопотання, наголосивши, що третій епізод у справі — викрадення та катування майданівців у січні 2014 відбувся біля метро Бориспільська, що територіально належить саме до Дарницького суду.

До того ж саме цей епізод є тяжчим злочином за інші 2, у ньому Крисіну інкримінується 10 років позбавлення волі. Тож на думку сторони обвинувачення таким чином сторона захисту затягує судовий процес.

Суд відмовив у задоволенні клопотання адвокатки Юрія Крисіна.

Нагадаємо, саме в Шевченківському суді Крисін отримав умовний вирок у грудні 2017 від судді Олега Лінника, котрого НАБУ підозрює у внесенні недостовірної інформації до декларації.

Водночас адвокатка Крисіна клопотала про зачитування обвинувального акту в повному обсязі. Через те, що суд працює до 15:40, засідання перенесли на 19 червня. Тоді і мають зачитати обвинувальний акт.

Нагадаємо, 29 березня Дарницький райсуд Києва заарештував Юрія Крисіна на 2 місяці. Обвинувачуваними у цій справі проходять двоє осіб — Юрій Крисін та Сергій Чемес.

Крисіну інкримінують 4 злочини передбачені статтями 27 (підбурювання та пособництво у вчиненні злочину), 146 (незаконне позбавлення волі, викрадення людини вчинене з корисливих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї), 127 (катування з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, вчинене повторно або за попередньою змовою  групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості), 296 (хуліганство вчинене групою осіб), 340 (незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів, демонстрацій).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Шкаф»: Як фігурант справи «тітушок» уникнув СІЗО​

Крисін також є фігурантом справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія, яке сталось у період Євромайдану, в ніч на 19 лютого 2014 року поруч із Софійською площею в Києві. Сам Крисін визнає свою провину в побитті Веремія. Відео, як журналіста б’ють битою, доступне в інтернеті.

За цей час він став фігурантом і інших справ, зокрема, справи про напад на автозаправну станцію «Народна АЗС» у Києві в районі аеропорту «Жуляни» 5 травня 2016 року.

15 березня Крисін не з'явився на суд через «можливу загрозу своєму життю», суд задовольнив клопотання адвокатів щодо взяття Крисіна під охорону. 21 травня 2018-го суд дозволив Крисіну брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції.