Амністії для всіх учасників подій на Донбасі не може бути — депутат

Про це сказав депутат Верховної Ради та голова комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Богдан Яременко, передає «Інтерфакс».

«В Україні існує законопроєкт, який трохи інакше пояснює наше розуміння амністії, ніж те, що закладено у Мінських домовленостях-2. Там є брутальна фраза про те, що Україна забезпечить амністію, недискримінацію та непереслідування для всіх учасників подій на Донбасі. Це не так», — зазначив Яременко.

За його словами, Україна не може відкинути загальний принцип права щодо незворотності покарання для тих, хто вчинив військові злочини та злочини проти людяності. Яременко також нагадав, що амністію викладено окремим пунктом у Мінських домовленостях.

Голова комітету заявив, що Україні потрібно рухатися до ухвалення законів, які дадуть змогу встановити правовий статус людей, які залишалися на непідконтрольних територіях «у формі, яка не містить складу злочину відповідно до кримінального законодавства, але може піддаватися моральному осуду».

Яременко вважає, що законодавство має пояснити, що робити з такими людьми, а також тими, хто перебував у незаконних збройних формуваннях, але не причетний до вбивств, обстрілу українських територій, тортур та з тими, хто розкаявся.

«Можуть бути окремі процедури, які передбачатимуть явку з повинною або визнання своєї провини, автоматичне скасування необхідності нести покарання або засудження. Це певні елементи і амністії, і примирення. Але це не стосується тих, хто причетний до вбивств», — додав голова комітету.

За його словами, закон про амністію чи про існування амністії у деякій формі є вимогою РФ у рамках мирного процесу, від якого вона не відступить.

1 жовтня 2019-го президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна погоджується на «формулу Штайнмаєра».

«Формула Штайнмаєра» — документ, який запропонував чинний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр ще тоді, коли був міністром закордонних справ ФРН і брав участь на рівні міністрів у зустрічах в «зустрічі представників України, Німеччини, Франції та РФ щодо вирішення конфлікту на Донбасінормандському форматі».

«Формула» дуже коротка і передбачає лише, що окупована частина Донбасу має отримати тимчасовий особливий статус у день проведення на цих територіях місцевих виборів. Якщо ОБСЄ визнає ці вибори демократичними, Верховна Рада має закріпити цей особливий статус на постійній основі.

Про виведення військ та контроль з боку України за кордоном до виборів у формулі не йдеться.

Особливий статус — скорочена назва закону Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, який Рада ухвалила ще в 2015 році і кілька разів продовжувала, востаннє — до 31 грудня 2019 року, однак фактично закон ніколи не діяв.

Закон визначає, що особливий порядок місцевого самоврядування у Донецькій та Луганській областях здійснюють виключно органи місцевого самоврядування, які будуть обрані на позачергових виборах.

У статті 10 закону прописані умови, без виконання яких вибори на окупованих територіях неможливі:

• виведення незаконних збройних формувань,
• гарантії вільного волевиявлення,
• недопущення незаконного втручання у виборчий процес, дотримання принципів політичного плюралізму і свободи агітації.

Водночас Зеленський анонсував новий закон про особливий статус окупованої частини Донбасу.