Апеляція ВАКС розширила арешт майна фігуранта справи «ПриватБанку»
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розширила арешт майна колишнього першого заступника голови правління «ПриватБанку» Володимира Яценка. Його підозрюють у розтраті грошей банку.
Про це повідомляє журналіст hromadske Олег Новіков.
Так, слідчий суддя ВАКС наклав арешт на вісім житлових будинків, дві квартири, гараж, 20 земельних ділянок, шість автомобілів, два причепи, судно та корпоративні права в ПрАТ «УАПКТІ «Укрстальпроект» в розмірі 8,13%, що належать підозрюваному Яценку.
Однак суд відмовився накладати арешт на корпоративні права доньки банкіра Ганни Яценко у ТОВ «Авіапарк», корпоративні права Євгенії Кривенко у ТОВ «Фінтех Бенд», ТОВ «Естейт Сіті», ТОВ «Ейсі Дісі Процессінг» та депозитний рахунок Володимира Яценка в «Монобанку».
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оскаржила це рішення. Апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу частково і розширила арешт майна Яценка також на його 3 мільйони доларів на депозитному рахунку в «Монобанку» та корпоративні права Євгенії Кривенко у ТОВ «Фінтех Бенд», ТОВ «Естейт Сіті» і ТОВ «Ейсі Дісі Процессінг».
Нагадаємо, раніше стало відомо, що Володимир Яценко після затримання 22 лютого в аеропорту «Бориспіль» зміг переписати десятки мільйонів гривень на цивільну дружину та доньку. Як зазначають журналісти-розслідувачі «Слідство.Інфо» Яценко міг напередодні затримання підписати нотаріальну довіреність, за допомогою якої вдалося переписати активи на родичів.
Що інкримінують Яценку?
Володимиру Яценку, а також колишньому голові правління «ПриватБанку» Олександру Дубілету та колишній керівниці одного з підрозділів «ПриватБанку» оголосили підозру у справі виведення коштів з банку.
Їх підозрюють у тому, що у грудні 2016 року за день до визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним вони на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку понад 136,89 млн грн на користь страхової компанії, пов'язаної з кінцевими бенефіціарами «ПриватБанку».
Яценку інкримінують ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу — розтрата майна через зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою. У разі доведення вини йому загрожує від 7 до 12 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років із конфіскацією майна.
Зазначимо, що Володимир Яценко також є співзасновником Monobank. Разом із низкою колишніх топменеджерів «ПриватБанку» він володів міноритарними пакетами акцій фінустанови. До націоналізації банку у 2016 році у власності Яценка було 0,3236% акцій банку.
На початку 2020 року Господарський суд Києва відкрив провадження за позовами низки екстопменеджерів та ексакціонера «ПриватБанку», які оскаржили його націоналізацію. Серед позивачів є і Яценко.