Кепські справи Коломойського? Що є в НАБУ на «ПриватБанк»

Тодішній голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський перед початком позачергового конгресу Федерації футболу України (ФФУ) в Києві, 6 березня 2015 року
Тодішній голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський перед початком позачергового конгресу Федерації футболу України (ФФУ) в Києві, 6 березня 2015 рокуУНІАН/Владислав Мусієнко

Сполучені Штати 5 березня запровадили санкції проти українського олігарха Ігоря Коломойського та його родини. Офіційно — за «корупцію на посаді голови Дніпропетровської облдержадміністрації». Але у США Коломойського підозрюють також у крадіжці мільярдів доларів із «ПриватБанку», які він потім відмив на території цієї країни.

А 22 лютого Національне антикорупційне бюро за допомоги Державіаслужби посадило в аеропорту «Бориспіль» чартерний літак компанії «Роза вітрів», яка належить самому Коломойському. У літаку перебував колишній перший заступник голови правління «ПриватБанку» Володимир Яценко. За версією НАБУ, він намагався втекти з України до Відня, і тому детективи вирішили повернути цей літак. Яценка підозрюють у тому, що він з іншими топпосадовцями вивів із банку майже 137 мільйонів гривень.

Проте це не єдина і далеко не найсерйозніша справа, що розслідує антикорупційне бюро щодо «ПриватБанку». Що це за справи, хто в них є підозрюваним, які з них НАБУ розслідує разом із ФБР та чи загрожують вони Коломойському — у матеріалі hromadske.

Голова правління та голова Наглядової ради КБ «ПриватБанк» Олександр Дубілет (ліворуч) й Ігор Коломойський на пресконференції в Києві, 2 квітня 2003 рокуУНІАН/Олександр Синиця

«Спадок» від Генпрокуратури

Ще 2017 року детективи НАБУ розслідували можливе заволодіння службовими особами «ПриватБанку» 116 мільярдами гривень. І навіть проводили обшуки в головному офісі «ПриватБанку» в Дніпрі.

За версією слідства, попри домовленості з керівництвом НБУ про погашення кредитів компаніям, пов’язаним із банком, колишні власники та топменеджмент банку просто перерахували ці кредити на інші — такі самі пов’язані фірми. Загалом ішлося про 36 компаній.

Більшість цих компаній, як встановило слідство, були новостворені й не мали достатніх коштів для обслуговування кредитів, а також можливостей для їх отримання через свою діяльність. Нові кредити давали під занижені відсоткові ставки з тривалим терміном для сплати. До того ж під видання цих кредитів під заставу банку передавали напівзруйновану або покинуту нерухомість, яка на папері мала інший вигляд.

А восени 2019 року Генпрокуратура передала до НАБУ всі кримінальні провадження стосовно можливих зловживань у «ПриватБанку» до його націоналізації.

Одна зі справ — про заволодіння 19 мільярдами гривень рефінансування Нацбанку у 2014 році. Як встановило слідство, менеджмент «ПриватБанку» видав 42 пов’язаним підприємствам від 18 до 73 мільйонів доларів кредитів під заставу. Потім за ці гроші підприємства уклали сумнівні угоди зі 100% передоплати з кількома офшорними компаніями. Предметом договору було постачання товарів, яке так і не відбулася. Заставою під видання цих кредитів були недоставлені товари, зокрема й сира нафта.

Ще одна справа стосується облігацій «ПриватБанку». За версією слідства, у 2011-2015 роках із банку на користь третіх осіб вивели 11,52 мільярда гривень. Для цього облігації «ПриватБанку» продали компанії DrovaleLimited, а потім викупили назад зі зміненими умовами. Слідчі СБУ тоді припускали, що до правопорушення причетні троє невідомих. Серед них керівник департаменту валютно-обмінних операцій «ПриватБанку».

До речі, саме в межах цього провадження Київське СБУ намагалася одержати доступ до оригіналу звіту американської компанії Kroll про розслідування фінансових операцій «ПриватБанку». Саме цей звіт, на думку Нацбанку, підтверджує багатомільярдні махінації у «ПриватБанку». Розслідувачі з Bihus.info тоді дізналися, що колишній очільник Київського СБУ та тодішній перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко дружить сім’ями з колишнім власником «ПриватБанку» Геннадієм Боголюбовим.

Крім цього, у детективів НАБУ є ще одна справа, яку вони отримали від Генпрокуратури. Публічно про неї згадок немає, і загалом мало що відомо. Проте, за інформацією hromadske, у ній може досліджуватися видавання позик у Латвії філією «ПриватБанку».

За інформацією голови правління ГО «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна, детективи НАБУ підготували підозру в епізоді, пов’язаному з «ПриватБанком», щодо 10 мільярдів гривень. Імовірно, йдеться про справу з позикою в Латвії.

Детективи НАБУ затримують Володимира Яценка в аеропорту «Бориспіль»Пресслужба НАБУ

Яценко та «схема» на 137 мільйонів

Найбільше ми зараз знаємо про справу, де фігурує затриманий 22 лютого в «Борисполі» екстопменеджер «ПриватБанку» Володимир Яценко. Її теж у 2019 році передала до НАБУ Генпрокуратура.

Вищий антикорупційний суд заарештував Яценка, проте визначив йому альтернативою 52,21 мільйона гривень застави. Вже наступного дня за нього внесли цю суму, і він вийшов зі слідчого ізолятора на певних умовах. Зокрема, він зобов’язаний здати закордонні паспорти, носити електронний браслет і не спілкуватися з іншими підозрюваними: ексголовою правління «ПриватБанку» Олександром Дубілетом і колишньою керівницею департаменту фінансового менеджменту ПБ Оленою Бичихіною.

За версією слідства, за день до визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним Дубілет, Бичихіна та Яценко перерахували майже 137 мільйонів гривень страховій компанії «Інгосстрах».

Ця компанія рішенням Нацбанку була визнана пов’язаною з колишніми власниками «ПриватБанку». До того ж Бичихіна у 2016 році паралельно з посадою у «ПриватБанку» була першою заступницею голови правління «Інгосстраху».

Яценко у листуванні з Бичихіною, повідомляв, що його акції в «Інгосстраху» оформлені на двох інших осіб, а Дубілета — «на людях Гороховского» (ймовірно, іншого ексзаступника голови правління «ПриватБанку»). Бичихіна також у листуванні називала Яценка «найголовнішим зі страхової компанії».

Володимир ЯценкоВладимир Яценко/Facebook

Чому, на думку слідства, ці кошти були саме розтрачені? По-перше, їх виплатили як винагороду «Інгосстраху» за те, що компанія нібито мала депозитний рахунок у «ПриватБанку» з 2014 року. Цей рахунок компанія відкрила після листа-пропозиції від самого банку. Однак на цьому листі було вказано адресу банку в місті Дніпро. До червня 2016 року місто мало назву «Дніпропетровськ», тому інше й не могло бути вказане на листі.

На цьому документі стояла печатка Яценка, що підтверджено експертизою. До того ж за інформацією «ПриватБанку», «Інгосстрах» відкрив депозитний рахунок лише у 2016 році.

Виплата цих коштів було затверджена двома протоколами кредитного комітету «ПриватБанку», один із яких нібито був затверджений ще у 2014 році. Однак, як встановила експертиза, підпис на цьому документі з’явився в липні-грудні 2016 року, а не у 2014 році. А сам протокол порушував низку банківських норм.

Інший протокол кредитного комітету від 16 грудня 2016 року, за доказами слідства, взагалі підробили. Додаткові угоди до депозитних договорів, які й передбачали ці виплати, укладені «заднім числом». Затверджені, за версією слідства, печаткою ексзаступника голови правління Яценка.

Водночас адвокати підозрюваного заперечують будь-які звинувачення. Вони повідомили, що ці майже 137 мільйонів гривень, які нібито були розтрачені, 1 лютого 2021 року були повернуті «ПриватБанку» через судову справу в господарському процесі. Однак НАБУ таке повернення коштів розцінює як спробу «штучно створити докази відсутності елементів складу злочину» — тобто відсутності збитків.

Люди стоять у черзі до банкомату АТ «ПриватБанк» у Львові, 4 травня 2019 рокуУНІАН

Що загрожує Дубілету?

За інформацією hromadske у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Олександр Дубілет може зараз перебувати у Відні або в Ізраїлі. Йому, як і Олені Бичихіній (про місце її перебування в прокуратурі не розповідають), мали надіслати повістки на допити. У разі їх нез’явлення оголосять у розшук.

Наразі, за нашими даними, виконуються всі необхідні для цього заходи. Надалі, якщо підозрювані так і не прилетять до України, їх намагатимуться притягнути до відповідальності за спеціальною процедурою заочного засудження. Спочатку їх заочно заарештують, спробують оголосити в розшук через Інтерпол, а потім судитимуть за відсутності. Така процедура можлива за українським законодавством.

Також Дубілета та Бичихіну можуть екстрадувати, якщо місце їхнього перебування встановлять і запит українських правоохоронних органів задовольнять.

Що буде з Коломойським?

У матеріалах справи страхової компанії «Інгосстрах» згадується й прізвище Коломойського.

Про нього згадує свідок у справі Людмила Шмальченко, яка була однією з міноритарних акціонерів «ПриватБанку» й оскаржувала його націоналізацію в суді. В листуванні вона повідомляє, що ІВ (ймовірно, Ігор Валерійович Коломойський) спілкується з нею «кожні дві хвилини» і знав про те, що вона свідчитиме у справі.

Поки офіційно Коломойському про підозру в справах «ПриватБанку» не повідомляли. Водночас у Сполучених Штатах Америки вже було подано кілька позовів із офіційними звинуваченнями стосовно олігарха та його друга Геннадія Боголюбова, з яким він був співвласником «ПриватБанку». А 5 березня державний секретар США Ентоні Блінкен повідомив про впровадження санкцій проти Коломойського через «причетність до корупції».

Ще влітку Федеральне бюро розслідувань США проводило обшук у компанії, пов’язаній із Коломойським. Проте до офіційних підозр у кримінальних справах поки не дійшло. Але, зауважимо, що детективи НАБУ розслідують справи щодо ПриватБанку разом із ФБР. Тож шанси на продовження цієї історії тільки зростають.

Однак всі ці історії можуть закінчитися й нічим. Оскільки, за інформацією директора НАБУ Артема Ситника, Печерський суд Києва готує рішення про передання справ «ПриватБанку» до іншого правоохоронного органу.

Ми вже писали, що в межах усіх справ «ПриватБанку» до НАБУ подавалися вже дві скарги, якими й хотіли забрати ці провадження від детективів. Однак судді поки такого рішення не ухвалювали.

Автор: Олег Новіков