Білий дім надав Конгресу обґрунтування операції з убивства іранського генерала Сулеймані

Документ на двох сторінках викладено на сайті Білого дому. У ньому йдеться, що метою авіаудару була відповідь на атаки, що вже мали місце раніше, а також стримування можливих нападів у майбутньому.

«Мета операції полягала в захисті військовослужбовців США, стримуванні Ірану від здійснення чи сприяння подальшим атакам проти сил та інтересів США, підрив спроможності Ірану та підтримуваних підрозділом «Аль-Кудс» бойовиків здійснювати напади та припинення стратегічної ескалації атак з іранського боку», — йдеться в поясненні Білого дому, яке надали в п’ятницю, 14 лютого, членам Комітету Палати представників із закордонних справ.

Представники опозиційної до Трампа Демократичної партії заявили, що таке обґрунтування авіаударів суперечить попереднім твердженням президента — мовляв, що вбивство Сулеймані було необхідним для запобігання безпосередній загрозі американським посольствам на Близькому Сході, на які той начебто мав намір здійснити напад.

«Пояснення адміністрації в цьому документі не містить згадки про будь-яку безпосередню загрозу і показує, що обґрунтування (авіаудару — ред.), яке запропонував президент американському народу, було хибним, простіше кажучи», — заявив глава Комітету Палати представників із закордонних справ Еліот Енджел, передає The New York Times.

Авіаудар по Сулеймані в ніч на 3 січня 2020 року було здійснено без схвалення Конгресу. Водночас Конституція США в статті другій передбачає, що президент країни як головнокомандувач має право на застосування військової сили для захисту держави від нападу або загрози негайного нападу і для захисту національних інтересів.

На підставі цього в четвер, 13 лютого, Сенат США ухвалив резолюцію, якою обмежує повноваження президента США Дональда Трампа щодо проведення військових операцій в Іраку.

А раніше, 10 січня, нижня палата американського парламенту, Палата представників, проголосувала за резолюцію, спрямовану на обмеження повноважень президента США у воєнній сфері. Вона є передусім символічною, оскільки не має реальної юридичної сили.

Вона вимагала від президента США припинити використання збройних сил країни проти Ірану в разі, якщо таке рішення не підтримав Конгрес. Винятком є лише необхідність захисту від негайного збройного нападу.

Ухвалені в Сенаті й Палаті представників резолюції не збігаються. Тому Палата — де більшість складає Демократична партія — тепер має проголосувати вже за сенатську резолюцію. У разі схвалення Конгресом Трамп має підписати її або накласти вето — в останньому випадку Сенат може голосами двох третин сенаторів усе ж домогтися її прийняття.

Нагадаємо:

• 3 січня США завдали ракетного удару по міжнародному аеропорту Багдада в Іраку. Внаслідок цього загинули щонайменше семеро людей, зокрема командувач спецпідрозділу «Аль-Кудс», що належить до Корпусу вартових Ісламської революції Ірану, генерал Касем Сулеймані.
• США заявили про причетність Касема Сулеймані до нападу на американську військову базу в Іраку та організації штурму посольства США в Багдаді. У Пентагоні додали, що мета авіаудару 2 січня — «стримування подальших наступальних планів Ірану».
• Президент США Дональд Трамп заявив, що іранського генерала Касема Сулеймані вбили, «щоб зупинити війну, а не щоб її розпочати». А президент Ірану Хасан Рухані назвав вбивство командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» генерала Касема Сулеймані «величезною помилкою американців».
• 8 січня Іран здійснив ракетний удар по двох американських військових об'єктах в Іраку у відповідь на вбивство США іранського генерала Касема Сулеймані.