Блокада кордону польськими перевізниками як загроза економічного протистояння

Польські перевізники 6 листопада розпочали блокаду кордону з Україною на трьох пропускних пунктах: Краківець — Корчова, Ягодин — Дорогуськ, Гребенне — Рава-Руська.

Організатор — Комітет захисту транспортних перевізників та роботодавців Польщі — обіцяє, що блокада триватиме цілодобово, пропускатимуть лише вантажі військового призначення та гуманітарну допомогу.

Основна вимога протестувальників — повернути систему дозволів для українських перевізників на діяльність у країнах Європейського Союзу, як це було до початку повномасштабного вторгнення. Європейська комісія скасувала дозволи для фірм-перевізників з України до червня 2024 року.

Однак польські перевізники стверджують, що ця ситуація створює нерівні конкурентні можливості для них, їхнього бізнесу (бо в Україні менші податки та зарплати водіїв), і це призводить до того, що послуги українських перевізників набагато дешевші. Та проблема виявилася значно глибшою.

Протести, вигідні москві 

Протести перевізників підтримала крайня націоналістична партія «Конфедерація», яка загалом відзначається антиукраїнською позицією.

У пʼятницю на пресконференції в Сеймі Польщі (нижня палата польського парламенту — ред.) один з лідерів «Конфедерації» Кшиштоф Босак разом із представниками транспортної галузі Польщі оголосив про страйк перевізників на польсько-українському кордоні. Причина, за його словами, у неспроможності влади задовольнити очікування перевізників.

«Сьогодні ми говоримо разом із лідерами транспортної галузі, з людьми, які керують бізнесом, із перевізниками, які вирішили почати блокування кордону з Україною з 6 листопада. Страйк перевізників відновлюється через невиконання очікувань галузі, через дуже складну ситуацію», — сказав Босак.

Що цікаво, слова очільників «Конфедерації» завжди радо цитують російські медіа. Наприклад, нещодавні висловлювання Босака про те, що Польща має виставити Україні рахунок за надану допомогу в понад 100 млрд злотих.

Фактично, «Конфедерація» — єдина польська партія, що потрапила до парламенту завдяки антиукраїнській риториці. Але її результат у 7,16% підтримки виборців навіть один із лідерів політсили Славомір Ментцен назвав поразкою.

На думку протестувальників, проблеми галузі перевезень пов'язані з політикою польського уряду щодо України: «Усі ці люди (протестувальники — ред.) страждають від месіанської східної політики партії Протягом останніх 8 років була керівною партією в Польщі“Право і справедливість”, яка віддає останню сорочку нашим коштом», — цитують слова іншого політика «Конфедерації», Рафала Меклера, польські медіа, наголошуючи на тому, що він є підприємцем транспортної галузі.

Організатори протестів стверджують, що їх витіснили з ринку перевезень між Польщею та Україною. «Цього року кордон перетнули 880 тисяч вантажівок, а до кінця року їх буде мільйон. До війни кожна сторона мала по 180 тисяч дозволів, і це масштаб різниці», — зазначає Томаш Борковський, представник протестувальників. Він уточнює, що минулого тижня з 27 тисяч вантажівок, які стояли на кордоні у напрямку Польщі, лише 1700 були польськими.

Борковський зазначає, що нібито українські перевізники мають переваги під час перетину кордону до Польщі — вони швидше можуть зареєструватися в електронній черзі, ще задовго до поїздки. Натомість польські вантажівки мають можливість потрапити в чергу тільки тоді, коли перетнули кордон у бік України, і тому на повернення до Польщі їм доводиться чекати значно довше.

росіян викинули з ринків Європи, тому вони шукають незадоволених і розгойдують ситуацію

З частиною претензій польських підприємців можна погодитись. Проблему потрібно розв'язувати через переговори, зазначає експерт громадської компанії «Європатруль» В’ячеслав Коновалов. Він додає, що проблема не нова: лише цього року було три хвилі дискусії між польськими та українськими перевізниками.

Водночас Коновалов звертає увагу на те, що після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну морські вантажні потоки переорієнтувалися на залізничні й автомобільні, тому обсяг ринку суттєво зріс.

«Зараз у зв’язку з війною українські перевізники краще і швидше зорієнтувались у ситуації та потребах ринку. Також додалися волонтерські замовлення, гуманітарна допомога та замовлення військового характеру», — зазначив Коновалов.

Також він радить не забувати про російський фактор: «росіяни давно заходили зі своїми грошима на ринки Європи, а зараз їх у прямому сенсі викинули звідти, тому вони шукають незадоволених і розгойдують ситуацію. Їм вигідно значно обмежити перевезення між Україною та ЄС».

Український експерт додав, що таких агентів російського впливу постійно виявляють у Європі. Коновалова турбує питання, куди поділися десятки тисяч вантажівок на російських і білоруських номерах, яким заборонили їздити Європою? Він припускає, що значна частина цих авто могла залишитися на території ЄС — їх могли перекупити за безцінь та переоформити.

За його словами, якщо на вимогу польських перевізників ЄС поверне дозвільну систему, процедура міжнародних перевезень значно ускладниться, збільшаться терміни доставлення, а його собівартість зросте приблизно на 10-15%. Якщо ж будуть встановлені квоти на перевезення (польські підприємці вимагають, щоб для українських перевізників кількість дозволів була на довоєнному рівні), це сприятиме появі корупційних схем на ринку.

Як зазначається на сайті «Конфедерації» з посиланням на одного з учасників протестів Томаша Борковського, польські підприємці хочуть повернути ситуацію до рівня 2021 року — тоді українській стороні Польща видала 160 тисяч дозволів на вантажні перевезення, тоді як цьогоріч кількість перевезень зросла у 7,5 раза.

Але якщо навіть припустити, що всі ці вимоги будуть виконані, польським підприємцям досить складно буде забрати собі частину цього ринку, бо на поїздки до України вони наймають здебільшого українських водіїв — через високі ризики такої праці. Водночас українських водіїв треба реєструвати у системі «Шлях», інакше вони не зможуть перетнути кордон. А до цієї системи польські підприємці доступу не мають. Замкнуте коло? Чи все ж таки спроба обмежити перевезення та український експорт?

Польщу не запросили на форум озброєнь у Києві. Ой, як незручно вийшло?!

Транспортний скандал розвивається за сценарієм, подібним до зернового. Протести польських аграріїв теж розпочалися задовго до політичного протистояння між двома державами, ще влітку 2022 року. Тоді офіційний Київ не знайшов нічого кращого, ніж не реагувати на проблему. А завершилась епопея з експортом зерна звинуваченнями на найвищому рівні, коли президенти обох держав обмінялись «любʼязностями», і стосунки між лідерами стали більш ніж прохолодними.

«Необхідно розпочати розмови між польською та українською сторонами про співпрацю в різних вразливих сферах. Та велика допомога, яку поляки надали Україні у звʼязку з війною, мала би стати гарною основою для побудови польсько-української співпраці, але з’явилось кілька нез’ясованих спірних питань, як-от збіжжя, а тепер транспортна проблема. 

Конфліктів можна було уникнути, випрацювати двосторонню економічну угоду. Цього не зробили, тому проблеми виникають, і їх, звісно, використовує російська пропаганда, щоб зіпсувати двосторонні відносини», — зазначив у коментарі hromadske головний редактор економічного порталу money.pl Лукаш Кійєк. За його словами, на сьогодні не йдеться про те, що втрачається прихильність між поляками та українцями — лише про бізнес і калькуляцію: що кому вигідно, а що ні.

Серед потенційно проблемних питань польський експерт відзначив також галузь озброєнь. Неприємною несподіванкою стало те, що на міжнародному форумі оборонних індустрій у Києві не було Польщі (29 вересня Україна провела Перший міжнародний форум оборонних індустрій, що обʼєднав 252 компанії з понад 30 країн, які виробляють повний спектр озброєння, військової техніки та оборонних систем).

«Ця ситуація викликала в Польщі серйозну дискусію про те, чому так сталося. У майбутньому можна було б розв'язати питання в такий спосіб, щоб обидві сторони підходили до цього врівноважено й раціонально», — зазначив Кійєк.

На його думку, абсолютно точно вже зараз треба визначати питання двосторонньої співпраці у майбутній відбудові України: «Маємо почати про це говорити. Але водночас ця тема просто перестала існувати серед тих, які обговорюються між двома сторонами». 

Отже, чергова проблема в українсько-польських відносинах є лакмусом негативних процесів, які поглиблюються в багатьох сферах, не лише у транспортній чи зерновій. Чи має Україна так багато друзів, щоб дозволити собі погіршення відносин із Польщею зараз, під час війни? Ні, бо росіяни надто відверто радіють, споглядаючи, як економічне протистояння Києва та Варшави переростає в холодну економічну війну.

Не час ображатися. Польща досі є нашим надійним другом у війні проти росії, а її територія — найбільшим хабом для військової та гуманітарної допомоги Україні. Головне — не починати знову зі взаємних звинувачень.

Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.