«Братки, ви що братка здасте?». Що відомо через місяць після вбивства Кирила Тлявова

У ДБР, у свою чергу, стверджують, що і надалі проводять слідчі дії. Кому належала зброя, з якої стріляли та куди вона поділась після — досі ніхто не знає.

У дворі сім’ї Тлявових у Переяслав-Хмельницькому не вщухають дитячі голоси. Старший син Денис та його друг Артем грають у футбол.

— Це м’яч Кирила, — показує Денис на червоно-білу резинову кулю. — Ми знайшли його вже після того, як Кірюша помер. Там, за парканом був...

Денис та Артем змагаються, хто швидше забере м’яч. Вони пасують його одне одному та міркують вголос, де будуть уявні ворота.

Денису — 11. Він перейшов у шостий клас. У день пострілу у свого меншого брата Кирила вони разом гралися на вулиці біля будинку. Зараз там квіти з чорною стрічкою та дитяча іграшка.

Із Денисом та його мамою Тетяною Тлявовою ми йдемо до того місця, де від пострілу впав Кирило. Денис розповідає, що вони там рідко гралися, зазвичай, проїжджали повз на велосипедах.

Від місця, де гралися діти, та де, ймовірно, відбувся постріл — густа широка смуга зелених насаджень. У суцільних чагарях видніється стежка. Вона веде від вулиці аж до будинку колишньої дружини одного із підозрюваних у справі — екс-працівника поліції Володимира Петровця.

Ми підходимо із Денисом ближче до будинку. У дворі нікого немає. Та й до нас ніхто не виходить. На місці бачимо неглибоку яму від викопаної автомобільної шини. Шину викопали слідчі ДБР, бо на ній могли бути сліди від кулі.

Десь у кущах знаходимо пластикову пляшку, нанизану на дерев’яну палицю. Вочевидь саме такі пляшки і були мішенями, по яких стріляли того дня.

— Ми чули постріли. Вони були глухі, — розповідає Денис. — Спочатку був один. А потім інший. Від другого і впав Кирило. Після цього ми побігли додому, гукати батьків.

Батьки відвезли хлопчика до місцевої лікарні. За 20 хвилин дитині зробили рентген черепа. На знімку лікарі помітили перелом кісток.

Травматолог Андрій Кухар, що був того дня на зміні, показує на рентгенівському апараті зафіксовані хвилини, коли було зроблено знімок — «4 години 8 хвилин 21 секунда/4.08.21 p.m.» 31 травня.

Ми уточнюємо цей час, адже Голова Нацполіції України Сергій Князєв, 5 червня говорив про те, що рентгенівський знімок було зроблено після 22:00 31 травня. Але у той час лікарі вже чекали на нейрохірурга із Києва, для того, щоб робити трепанацію. Від моменту, коли Кирила привезли до лікарні та часу, коли приїхав хірург — минуло близько шести годин.

— Була можливість відвезти Кирила одразу до Києва? — питаю у директорки Переяслав-Хмельницької лікарні Людмили Кузмичук.

— Ні. Він поступив у край важкому стані. У нього були порушення гемодинаміки, були судоми і він знаходився в комі, — говорить Кузмичук. — Хлопчик також перебував на штучній вентиляції легенів. В такому стані, без стабілізації стану, дитину перевозити не можна. Це могло призвести до смерті дорогою до Києва.

За словами Кузмичук, лікарі одразу повідомили поліцію, що у лікарню привезли Кирила. Після цього поліція виїхала на місце злочину. Поліцейські говорили із братом Кирила та дітьми, що гралися там.

У кабінеті відсторонений від займаної посади виконуючого обов’язки начальника Переяслав-Хмельницької поліції Андрій Медуниця двічі згадує, коли саме бюро повідомили про злочин, але кожного разу називає різні обставини. Спершу говорить, що це було о 05:00 ранку 1 червня.

— Почали проводить обшуки о 6 ранку. Спільно з прокуратурою. Щоб не було ніякої предвзятості. Коли приїхали працівники ДБР (співробітники ДБР приїхали об 11:00 1 червня — ред.), то вони на місці керували, — розповідає він.

Але за другим разом Медуниця каже, що ДБР та прокуратуру він повідомив, ще до початку обшуків, після того, як йому стало відомо, що будинок, звідки, ймовірно, велася стрільба, належить колишній дружині його співробітника.

Коли саме до обшуків та оглядів долучилася прокуратура?

Чому працівники ДБР приїхали лише через 6 годин, після того, як їм повідомили про злочин?

Якщо проводився обшук території, то чому не виявили зброю?

За словами Андрія Медуниці, освідування підозрюваних у злочині — експоліцейських Івана Приходька та Володимира Петровця, також не проводили, адже на момент їх перебування у відділі (до відділу екс-поліцейських привезли о 4-й ранку 1 червня), ще до того, як приїхали із ДБР, у них не було статусу «затриманих».

— Їх не підозрювали до останнього, — каже Медуниця.

За словами голови Держбюро Романа Труби, екс-поліцейські пили алкогольні напої впродовж усього дня 31 травня.

Проте ще 5 червня стало відомо, що слідчі не вимагали примусового освідування Петровця та Приходька на алкоголь, бо це був вихідний і не працював суд.

Вже наприкінці нашої розмови питаю в Андрія Медуниці, які у нього нині повноваження як у відстороненого виконуючого обов’язки начальника поліції .

— Хожу на роботу, все як положено, — каже він.

— Чим займаєтесь?

— Контролюю роботу, дивлюсь статистику. Організаційні більше заходи. Вказівки. 

— А чий це кабінет?

— Це кабінет начальника. 

— А чому ви тут?

— Потому шо я з самого початку сюди прийшов і поки ще статуса в мене немає і я поки залишаюся.

26 червня адвокат потерпілих Андрій Левковець під час прес-конференції в Києві заявив, що Державне бюро розслідування «прикриває злочини поліцейських».

Зокрема адвокат говорить про те, що стріляли 3-4 особи. Проте зараз підозри за статтею «умисне вбивство» висунуто лише двом експоліцейським Івану Приходьку та Володимиру Петровцю.

25 червня та 1 липня суд розглядав апеляційні скарги про зміну запобіжного заходу, проте обох підозрюваних залишив під вартою до 31 липня.

— Вони думали, що це все замнеться, — говорить і бабуся вбитого Кирила Тлявова — Олександра Миколаївна. Мені казали, що під час затримання, Приходько казав ментам «Братки, ви що братка здасте?». Наступного тижня поїду і подивлюся чи є ці записи у слідства, як він це казав. Мені просто цікаво.