Будапешт не вважає мовну суперечку з Україною двостороннью справою — глава МЗС Сійярто
Будапешт не вважає мовну суперечку з Україною двосторонньою справою та надалі блокуватиме євроатлантичну інтеграцію України. Про це заявив голова міністертва закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у Брюсселі 19 листопада.
За словами Сійярто, у питанні мовних меншин після закону України про освіту (який закріплює освітній процес державною мовою) не досягнуто жодного прогресу.
Він не вважає мовну суперечку лише двосторонньою угодою Києва та Будапешта, міністр вважає це порушенням міжнародних правил та зобов'язаннями перед НАТО.
«Україна не лише порушує двосторонні угоди, а й міжнародні правила, включно зі своїми зобов’язаннями перед НАТО. Ми відкидаємо твердження, що це слід сприймати як двосторонню суперечку», — сказав Сійярто, зазначивши, що за останній місяць Україна лишне погрішила ситуацію.
Проте угорський міністр вказав, що країна не буде блокувати участь України на зустрічі голів зовнішньополітичних відомств держав НАТО.
15 листопада прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що домовленості з чинним політичним керівництвом України для Будапешта не є можливими. Він також заявиви, що в України немає «перспективи вступу до НАТО чи до ЄС».
МЗС України висловило протест угорському дипломату Ласло Папу через антиукраїнські заяви прем'єр-міністра країни Віктора Орбана. Виступаючи в університеті Румунії, Орбан висловив сумнів щодо реалістичності прагнень України стати членом ЄС і НАТО.
Раніше повідомлялось, що Угорщина продовжувала блокувати проведення комісії Україна-НАТО на найвищому рівні.
Нагадаємо, 2 листопада посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень завершив свою каденцію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мовний закон: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?
Конфлікт між Україною та Угорщиною розпочався після ухвалення Верховною Радою нового закону про освіту.
28 вересня 2017-го року в Україні набув чинності закон «Про освіту». Закон визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.
Низка країн, зокрема Угорщина, розкритикували закон через те, що він нібито обмежує права національних меншин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Угорський тиск: чи варто хвилюватися Україні