ENRU

Угорський тиск: чи варто хвилюватися Україні

81379e6f25a8f3c83
Новостворений угорський уряд Віктора Орбана ініціював у НАТО перегляд програм підтримки України (на фото — прем'єр-міністр Угорщини Орбан (у центрі) під час Саміту Європейської народної партії у Софії, Болгарія, 16 травня 2018 року) Фото: EPA-EFE/BORISLAV TROSHEV
На квітневих виборах до парламенту Угорщини права партія «Фідес» на чолі з Віктором Орбаном утретє отримала перемогу та можливість сформувати більшість. Уже на першому засіданні новостворений уряд ініціював у НАТО перегляд програм підтримки України через «провал реформування» країни.

Громадське ознайомилося з меморандумом та пояснює, чому питання тиску на Україну таке важливе для Угорщини, та чого варто очікувати далі.

Мова розбрату

Конфлікт між Будапештом та Києвом вкотре загострився минулої осені через закон «Про освіту» — так званий «мовний закон». Низка країн розкритикували його за те, що він нібито обмежує права національних меншин. Тоді угорський парламент навіть схвалив резолюцію із засудженням українського закону про освіту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти

Партія Орбана «Фідес» активно використовувала суперечку у своїй виборчій кампанії, яка будувалася на захисті угорської нації — зокрема й етнічних меншин в Україні. Надія на те, що це — лише частина кампанії, а не повноцінний політичний курс, зникла на першому засіданні, результатом якого стали всього два рішення — і одне з них стосується України.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Праві, зелені і двохвості: як обирали парламент в Угорщині

Документ, який підготував угорський уряд, отримав назву «Меморандум: Ініціатива створення нової політики НАТО щодо України». І якщо «провал реформ», на думку угорського уряду, — головна проблема України, то мовне питання в цьому ж документі — яблуко розбрату. У меморандумі наголошується, що Україна порушує низку міжнародних угод, зокрема, Європейську хартію з прав людини, Європейську хартію регіональних мов і навіть Угоду про асоціацію з ЄС. На двох сторінках друкованого тексту уряд переконує, що Україна для Альянсу — небезпечний партнер, натякаючи на слабкість і неповноцінність держави.

«Незважаючи на безпрецедентну політичну і фінансову допомогу, яку в минулому надавали НАТО, ЄС, МВФ, Світовий банк і велика група країн, уряду України не вистачає політичної волі та здатності реалізовувати основні реформи, які змінюють економічну, політичну і соціальну системи, чого вимагають міжнародні донори», — йдеться в документі.

У Будапешті вважають, що Київ не виконує зобов'язання перед НАТО і ставить під загрозу курс України на інтеграцію з Північноатлантичним альянсом. А тому пропонують, щоб Україна переглянула закони, що начебто обмежують права національних меншин.

Україна «не поважає права угорських меншин в Закарпатті і не виконує свої зобов'язання перед міжнародними організаціями… Відсутність реформ у поєднанні з постійними нападками на права меншин ... призвели до небезпечного рівня нестабільності...» — стверджують в угорському уряді.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відірвати вчителів від дошки: які зміни чекають на українську школу

У документі для НАТО, який підготував угорський уряд, головною проблемою України він називає «провал реформ», але яблуком розбрату є мовне питання (на фото — церемонія інавгурації новоствореного уряду на пленарному засіданні угорського парламенту,  Будапешт, Угорщина, 18 травня 2018 року) Фото: EPA-EFE/NOEMI BRUZAK

По суті, Будапешт вимагає особливих прав для закарпатських угорців, відокремивши їх тим самим від інших українських громадян і поставивши під питання суверенітет України. І справді, Угорщина на державному та міжнародному рівні висловлює сумніви в самостійності України, співпрацю з якою Альянсу варто переглянути.

«Слабка держава стає уразливішою до зовнішнього і внутрішнього тиску. Наразі Україна вже несе виклики безпеки своїм сусідам, зокрема Угорщині… тепер Україна не здатна виконувати свої базові зобов'язання, забезпечувати верховенство права та здійснювати ефективне економічне, соціальне та політичне управління», — зазначається у меморандумі.

У своїй аргументації Угорщина згадує: «Корупція перешкоджає законопроектам про модернізацію виборчої системи, децентралізацію та економічні реформи потрапити до другого читання». Водночас про які саме законопроекти йдеться, в документі не згадується.

Утім, на думку експерта Інституту євроатлантичного співробітництва Костянтина Федоренка, велика кількість неточностей у документі — навіть перевага: «Варіантів зустрічного тиску в нас не так багато. На такому рівні Україна має докласти зусиль, щоб бути реальною демократією, і тоді позиціонувати себе на протиставленні авторитарній Угорщині та заперечувати їхні закиди».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибори в Угорщині: шахрайство, фейкові партії та «нові» угорці.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан (ліворуч) та заступник партії «Фідес», новопризначений глава офісу прем'єр-міністра Гергелі Гуляс (праворуч) під час церемонія інавгурації новоствореного уряду на пленарному засіданні угорського парламенту у Будапешті, Угорщина, 18 травня 2018 року Фото: EPA-EFE/ZOLTAN MATHE

Реакція НАТО і пошук компромісу

Інші внутрішні питання на засіданні парламенту не розглядалися. Цікаво і те, що Угорщина апелює саме до НАТО. Будапешт уже втретє блокує проведення Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів через претензію до мовної статті українського закону про освіту. Вибравши це питання для розгляду на першому засіданні, Орбан чітко показав, що закарпатські угорці — один із пріоритетів уряду.

«Це передусім необхідність для режиму показувати себе сильним у зовнішній політиці: подібно до ситуації Росії, — зазначає Костянтин Федоренко. — Україна наразі вигідний варіант для тиску — простіший від тої ж Сербії, де також є угорська діаспора, і точно зручніший від будь-якої з країн НАТО.  

Оскільки для перегляду співпраці НАТО потрібне консенсусне рішення учасників, вважати, що інші країни-члени масово виступлять за перегляд відносин з Україною, безпідставно. Угорщина на чолі з Орбаном не має великої підтримки в альянсі. Там навпаки обурюються, що прем'єр країни використовує їх як майданчик для політичного тиску», — пояснює експерт.

У НАТО угорський документ не коментуватимуть, але підтвердили, що перегляд співпраці з Україною не передбачається. «НАТО надає Україні потужну політичну і практичну підтримку, і немає планів щодо зміни цієї ситуації»,пояснив представник Альянсу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вірш Шевченка, Росія і вступ до НАТО: головне з виступу Столтенберга в Раді

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Варшаві заявив, що очікує якнайшвидшого вирішення мовної суперечки між Україною та Угорщиною. Тож 29 травня міністри закордонних справ України та Угорщини домовилися провести консультації для вирішення суперечливих моментів «мовного закону».

«Угорщина пропонує створити міжурядову робочу групу, якій доручать стежити за виконанням висновків Венеційської комісії щодо України. Порушуючи права угорської національної меншини, Україна спричинила ситуацію, погану для всіх»,сказав міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

У відповідь міністр закордонних справ України Павло Клімкін за підсумками зустрічі з угорським колегою в Нью-Йорку заявив, що Міністерство освіти України від 5 червня проведе консультації з представниками угорської громади щодо мовних статей закону про освіту.

/Тетяна Команицька