«Це була друга окупація»: рок-музикант, відповідальний за виведення радянських військ із Чехословаччини

Починаючи з лютого 1990 року, коли міністри іноземних справ Динстбір і Шеварнадзе підписали в Москві відповідну угоду, до червня 91-го Чехословаччину залишили майже 113,5 тисяч радянських солдатів, офіцерів, членів їхніх сімей і добровольців. Крім того, вивезли майже 95 тисяч тонн боєприпасів, 1220 танків, 2505 бойових машин піхоти й іншу техніку, для чого знадобилися 33 тисячі вагонів. Якщо їх зчепити, то вийде склад довжиною 465 кілометрів. До того ж, на своїх крилах полетіла повітряна армія.

Міхаел Коцаб — соліст культового рок-гурту Pražský výběr, який він заснував у 1976 році. Написав пісні більш ніж до 60 фільмів. Після «оксамитової революції» 1989 року за дорученням Вацлава Гавела і парламенту країни очолював Комісію, яка контролювала виведення радянських військ із Чехословаччини. Відтак пішов з політики і знову зайнявся музикою. Наприкінці двохтисячних Міхаел Коцаб ненадовго повернувся в політику. У 2009-2010 роках був міністром Чеської Республіки із захисту прав людини й підтримки національних меншин.

За які заслуги рок-музикантові довірили перемовини про вивід величезного армійського угруповання?

Наприкінці 1989 року я став депутатом Федеральних зборів (чехословацього парламенту). Тоді ж я замислився, чим би хотів займатися, чим можу бути корисним в якості депутата? І я вирішив, що домагатимусь денонсації угоди про тимчасове перебування радянської армії на території Чехословаччини. Саме на основі цієї угоди війська країн Варшавського договору окупували мою країну.

У 90-му році було три засідання парламенту, на яких я порушував питання про скасування цієї угоди, і домігся свого. Колеги-депутати просто махнули на мене рукою: нехай він займається виводом окупаційних військ.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖІван Гавел: у майбутньому з'явиться інший тип особистості

Відтак мене призначили головою спеціальної парламентської комісії з нагляду за виведенням радянського армійського угруповання. Чому я? Ну, очевидно, тому що я не боявся відповідальності. Можливо, мені із цим допомогла музика: біг-біт, рок-н-рол грають сміливі хлопці (Коцаб— відомий рок-музикант, лідер гурту «Празький вибір», забороненого в комуністичні часи — ред.). А, можливо, мені допомогло те, що я не служив в армії і тому не боявся генералів, армійської ієрархії. Вони мене не лякали, я не почувався кроликом, на якого дивиться зграя удавів у генеральських погонах.

З другого боку, нікому з наших військових ми не могли довірити цю роботу, адже вся Чехословацька армія була, по суті, армією колабораціоністів. Можливо, хтось із них міг би представляти інтереси республіки, але він би домовився про виведення радянських військ упродовж… 10 років. А за ці 10 років до влади прийшов би Путін, і чужоземне армійське угруповання залишалося б на нашій території донині.

Виведення військ зайняло півтора року, і в середині 1991-го їх уже в нас не було.

Що ви можете сказати про вашого візаві — командувача ЦГВ генерал-полковника Едуарда Воробйова?

Ви бачили знімок прощання з командувачем? Я, дивлячись на нього, почуваюсь суперечливо. Генерал добре до нас ставився і робив усе, що від нього залежало для якнайшвидшого виведення військ. Але цей букет у його руках… За що його генералу піднесли? За те, що він командував окупаційною армією? На знак подяки за те, що ця армія забралася геть?

Російська сторона досі вважає, що інтервенція була «братською допомогою» чехословацькому народу. Я ж наполягаю на тому, що це була окупація — друга у XX столітті після німецької окупації Чехословаччини в 1939 році. На жаль, загроза з боку східного сусіда, я маю на увазі Росію, і сьогодні над нами нависає. Наш президент Мілош Земан дуже-дуже сильно прогинається перед російським президентом і в принципі виступає з позиції Кремля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖЧому в Чехії переміг Земан: три відповіді на основні запитання​

Я думаю, що день виведення радянських військ треба проголосити національним святом —Днем свободи. Звичайно, я відчуваю особисте задоволення від того, що це вдалося. Але це не лише моя перемога. Ми пережили мить загальнонаціонального консенсусу. І, можливо, це було останнє питання, з якого консенсусу було досягнуто.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖОлігархи Центральної Європи: чому подав у відставку уряд Чехії?

Празький неурядовий фонд Post Bellum надав «Медиасети» архівні листівки російською мовою, які громадяни колишньої Чехословаччини розклеювали на стінах і парканах Праги у період окупації містарадянськими військами:

Фото:Pavel Macháček, provided by Post Bellum

Над проектом у межах «Медиасети» працювали: Віталій Ругайн, Дарія Сапранецька, Анастасія Бойко, Віталій Ярошевський, Марія Спиридонова, Євгенія Снєжкіна