«Через страх заразитися люди знову перейшли на все одноразове»: які екологічні проблеми викликала пандемія
Десятки тисяч людей в масках і гумових рукавичках вибирають фрукти, ретельно упаковані в поліетиленові пакети. Ця картина — страшний сон екоактивістів, але сьогодні її можна спостерігати в кожному супермаркеті. З одного боку, засоби індивідуального захисту знижують ризик зараження коронавірусом, а з іншого — використані та викинуті на сміття одноразові маски і рукавички негативно впливають на навколишнє середовище.
Чи можна утилізувати або переробити одноразові маски, чи варто дійсно фасувати кожен фрукт в окремий пакет і як в умовах пандемії мінімізувати шкоду екології — розбиралося hromadske.
Фрукти в поліетиленових пакетах
«На Новий рік я зробила собі подарунок, щоб більше не мучитися з целофаном у магазині — купила набір мішечків із тканини», — розповідає відеографка hromadske Валентина Родзевська. Ідучи до магазину, вона бере з собою три мішечки для фруктів і овочів, щоб не використовувати поліетиленові пакети.
«Мене бісить, коли людина бере в супермаркеті пакетик заради одного лимона, або коли кілька вже упакованих продуктів кладе в один загальний пакет. Люди просто ніби не хочуть бачити альтернативу», — пояснює Валя.
На думку Валі, пропаганда відмови від пластика — це завдання держави. Поки необхідно просто мінімізувати його споживання.
Однак карантин в Україні змінив ситуацію в супермаркетах. Тепер люди, які приходили зі своїми мішечками, вже не можуть їх використовувати — практично кожен фрукт і овоч магазини самостійно фасують у поліетиленові пакети. Як тепер прийнято вважати — для захисту від поширення вірусу.
«Те, що я побачила в супермаркеті, мене дуже здивувало. Я була в шоці, так і не змогла нічого купити. Пішла в інший, а там те саме! Овочі та фрукти набагато швидше псуються в пакетах, я вже бачила зіпсовані продукти, адже навряд чи вночі їх розпаковують і дають подихати», — каже Валя.
На думку голови громадської організації О.ЗЕРО (яка проводить лекції та вебінари про свідоме споживанні) Анастасії Мартиненко, таке фасування грає виключно «заспокійливу» роль.
«Продуктів у пакетах також торкаються інші люди — під час транспортування, фасування і навіть коли вони лежать у магазині... Все одно, коли ви прийдете додому, то будете мити овочі-фрукти, будете їх термічно обробляти — вірус загине», — пояснює Мартиненко.
Про те, що фасування продуктів у супермаркетах — неефективний профілактичний засіб, говорять і в Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА). Поки немає жодних даних про передачу вірусу через фрукти і овочі, однак їх все одно радять ретельно мити. Це підтвердили і в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України у листі-роз'ясненні на прохання ЄБА.
У коментарі hromadske керівниця департаменту корпоративних комунікацій Fozzy Group Ніна Міщенко зазначила: «Після отримання роз'яснення від Мінекономіки овочі і фрукти в Києві в супермаркетах "Сільпо" фасуються перед зважуванням за наявності індивідуальних засобів захисту у продавця або покупця». При цьому, за словами Міщенко, покупці повинні дотримуватися дистанції в 1,5 метра, а в деяких супермаркетах їм допомагає продавець, який сам фасує овочі і фрукти перед зважуванням.
«Є магазини із самообслуговуванням, але під контролем співробітника, який стежить, щоб покупець був у рукавичках і захисній масці та тримав дистанцію. Також ми розмістили в магазинах інформаційні матеріали. Жорсткі вимоги місцевої влади продавати фасовані фрукти і овочі — лише в Радомишлі і Чернівцях, і мережа їх виконує», — розповіла Ніна Міщенко.
Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!
Вплив на екологію
З початком епідемії екологи фіксували позитивний вплив карантину на навколишнє середовище: зупинялися виробництва, припинялися авіарейси і транспортне сполучення між містами, що допомагало повітрю очиститися. Так, в Індії за час карантину забруднення повітря зменшилося настільки, що жителі північного штату Пенджаб вперше за 30 років побачили Гімалаї, які розташовані на відстані більш ніж 10 км..
Але збільшення кількості інфікованих по всьому світу, а відповідно і медичних відходів, дає про себе знати.
Про негативний вплив пандемії на навколишнє середовище вже говорять екологи організації OceansAsia, яка розслідує злочини проти дикої природи. Біля узбережжя Гонконгу вони знайшли величезну кількість масок, які потрапили в океан.
Впливає на навколишнє середовище і скасування заборони на одноразові поліетиленові пакети. Так, у Нью-Гемпширі (США) навіть було заборонено використання багаторазових сумок, щоб уникнути поширення захворювання.
«Якщо раніше люди намагалися використовувати свої багаторазові пляшки, приходили зі своїми торбинками для продуктів, то тепер через страх вірусу знову перейшли на все одноразове», — каже член правління «Мережі українських сортувальних ініціатив» Олександр Коваль.
Водночас під час транспортування або зберігання одноразових речей на їхніх поверхнях можуть залишатися віруси і бактерії. А наукові дослідження говорять про те, що саме на пластику коронавірус може залишатися до семи днів і зберігатися довше, ніж, наприклад, на картонній поверхні.
Крім того, що одноразові маски, рукавички та інші засоби індивідуального захисту в якості відходів негативно впливають на природу, вони також шкодять і самій людині.
«Коли вони потрапляють на звалище, з часом під впливом сонячних променів або опадів вони розкладаються на мікропластик. Далі це все потрапляє в грунт і воду, яку ми п'ємо, або в морепродукти, які ми їмо», — пояснює голова громадської організації О.ЗЕРО Анастасія Мартиненко.
Якщо ж медичні відходи потрапляють на сміттєспалювальний завод, за словами Анастасії, то діоксини, фурани та інші шкідливі хімічні речовини все одно можуть потрапляти в повітря, що теж шкідливо для здоров'я. Мартиненко каже, що на утилізацію необхідно віддавати тільки небезпечні медичні відходи, до яких маски і рукавички не відносяться.
Як захистити себе від вірусу і не нашкодити екології?
Екоактивісти радять використовувати багаторазові маски і респіратори. Це також допоможе і заощадити, адже ціна одноразової маски, яку можна носити до 2 годин, коливається від 25 до 30 гривень. Тоді як тканинну маску або респіратор можна використовувати багато разів.
«Ви не будете викидати його [респіратор] щоразу. Його можна купити і довго використовувати», — каже Олександр Коваль.
Якщо ви збираєтеся придбати рукавички, краще, за словами Олександра Коваля, брати латексні. Вони більш натуральні, цей матеріал може розкладатися в природних умовах (на це йде від 2 до 4 років).
«Нітрилові рукавички — це пластик, їх ніхто не переробить, вони просто потраплять на звалище. Я б радив використовувати саме латексні рукавички і багаторазові маски. Їх можна попрати, попрасувати і використовувати повторно», — пояснює Олександр.
Що робити з медичними відходами?
Оскільки використані одноразові маски, рукавички та інші медичні відходи не переробляються, то повністю перейти на багаторазове використання таких речей складно, країна повинна утилізувати ці відходи.
Медичні відходи з лікарень відносяться до небезпечних. Їх повинні забирати і утилізувати спеціальні компанії, у яких є відповідна ліцензія і необхідне обладнання для нейтралізації небезпечних речовин.
Медичними відходами від населення держава не займається. Щоб вирішити цю проблему, засновниця і керівниця проєкту «Зелений птах» Вікторія Норенко планувала відкрити пункт збору медичних відходів від населення. У 2018 році вона виграла Громадський бюджет Києва на реалізацію цього проєкту, однак, за словами Вікторії, виконавча влада Києва пункт так і не відкрила.
З початком епідемії Вікторія Норенко створила електронну петицію до КМДА, в якій просить встановити пункти збору медичних відходів, які викидають люди. Але поки українці не дуже активно підписують її — з 10 тисяч необхідних голосів на момент публікації вдалося зібрати лише 714.
«Це питання, яке автоматично має вирішуватися місцевою владою, а не жителі міста повинні його піднімати. Зараз найпростіший спосіб — це обробити антисептиком і викинути в загальний контейнер. Ви можете піти далі і пошукати утилізаторів, заплатити їм свої кошти і віддати на спалювання», — пояснює Вікторія.
Засновниця організації «Україна без сміття» Євгенія Аратовська радить збирати свої використані маски і рукавички в щільні зіповані пакети: «Якщо у вас такого немає — ідеально підійде порожній пакет з-під корму для тварин. Зберігайте на балконі, на сонці, де вірус (якщо він там був) за кілька днів або тижнів все одно зникне. Коли карантин закінчиться, несіть цей пакет до нас на відповідальну утилізацію».
Незважаючи на масове споживання пластика, збільшення кількості медичних відходів, екоактивісти кажуть про позитивний вплив карантину на свідомість людей.
«Деякі люди використовують карантинний час з користю — до нас звернулося кілька людей за індивідуальними консультаціями з приводу сортування сміття та відповідального споживання», — розповідає Анастасія Мартиненко.
У зв'язку з карантином люди більше сидять удома, намагаються економити і роблять менше необдуманих покупок, вважає Олександр Коваль.
«Те, що пластика в супермаркетах тепер багато, це погано, але все-таки люди зараз більше уваги почали звертати на своє здоров'я, екологію, стали більш свідомими, тому перевага все одно буде на боці природи», — говорить він.
Ви можете робити разом з нами якісний контент і показати, що відбувається у різних регіонах України в умовах карантину. Знімайте відео з ваших міст, розповідайте, як переносите ізоляцію, чи є в аптеках маски, як ходить громадський транспорт — і надсилайте на адресу editor.hromadske@gmail.com з темою «Марафон». Ми покажемо ваші матеріали у прямому ефірі марафону «Хроніки коронавірусу», який випускаємо щодня о 9:00 та о 18:00.