Через війну на Донбасі жінки значно частіше почали страждати від домашнього насильства — правозахисники
Через війну на Донбасі на підконтрольних українському уряду територіях Донецької та Луганської областей жінки почали значно частіше страждати від домашнього та сексуального насильства. Водночас держава проблему вирішує неефективно.
Про це йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International в Україні «Не приватна справа», яка є в нашому розпорядженні.
Дослідження проводили на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. В організації зазначають, що воно демонструє глибоку кризу в державній системі протидії та запобігання насильству щодо жінок у регіоні. Ситуацію суттєво загострили низький рівень безпеки, присутність військових, доступ до зброї та економічна й соціальна кризи, пов’язані зі збройним конфліктом.
«Це жахливо і прикро, що жінки, які вже постраждали від бойових дій на Донбасі, зазнають насильства вдома й не мають підтримки з боку влади, яка зобов’язана захистити їх від домашнього та сексуального насильства», — каже Оксана Покальчук, директорка Amnesty International в Україні.
В організації наводять дані офіційної статистики щодо домашнього насильства на Донбасі, хоч і називають її ненадійною та неповною. Вона свідчить про зростання зареєстрованих випадків із початку конфлікту. Так, у 2018 році в Донецькій області кількість адміністративних проваджень за статтею «домашнє насильство» збільшилася на 76%, а в Луганській — на 158%, як порівняти із середнім показником за попередні три роки.
Неефективна держава
В Amnesty International наголошують, що попри значні позитивні зміни в законодавстві з протидії та запобігання домашньому насильству, зокрема запровадження спеціальних мобільних поліцейських груп, держава не справляється з проблемою.
Правозахисники кажуть, що зафіксували чимало недоліків у роботі державних інституцій. У багатьох випадках поліція відмовляється реєструвати скарги постраждалих від домашнього насильства, а поширена безкарність стримує багатьох жінок звертатися до правоохоронців. У 10 з 27 випадків домашнього насильства, задокументованих у доповіді, постраждалі не повідомляли про це в поліцію. Вони були переконані, що влада не реагуватиме адекватно або не реагуватиме взагалі.
Нове законодавство також надає поліцейським повноваження видавати термінові заборонні приписи, що зобов’язують кривдника залишити місце проживання постраждалої особи й не контактувати з нею на період до 10 днів. Однак у випадках, задокументованих Amnesty International, ці заходи застосовуються вкрай рідко або їхнє дотримання не забезпечується ефективно.
Існують недоліки й на законодавчому рівні, кажуть правозахисники. Домашнє насильство підпадає як під адміністративне, так і кримінальне законодавство. Тож кривдника, на якого не наклали два адміністративні стягнення за домашнє насильство, не можуть притягнути до кримінальної відповідальності.
Доповідь Amnesty International базується на ґрунтовному вторинному дослідженні українського законодавства, а також на шести робочих поїздках дослідниць Amnesty International, здійснених із січня по листопад 2019 року. Під час таких поїздок проводили глибинні інтерв'ю й обговорення у фокус-групах у Києві, а також на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей з постраждалими особами, представниками й представницями міжнародних і локальних організацій, владою.