«Дешевше взяти ще один кредит, ніж зупинити будівництво» — Міністерство інфраструктури про українські довгобуди
Десятки великих інфраструктурних проектів залишаються недобудованими в Україні. Іноді їхня консервація й охорона коштують не менше, ніж будівництво. Що робити з такими довгобудами? Та чи є шанс, що старі мости та вокзали таки запрацюють? Про це Громадське дізналося у заступника міністра інфраструктури Віктора Довганя.
Один із прикладів — Подільсько-Воскресенський міст у Києві. Його розпочали зводити як частину амбітного проекту метро на Троєщину. Будівництво розпочалося в 2003 році, далі його кілька разів заморожували. Зараз весь проект оцінюють у понад 11 мільярдів гривень, до його завершення, обіцяють у Київській міській державній адміністрації, залишилося 2 роки. Користування мостом буде безкоштовним, адже його будують за бюджетні гроші.
Втім є й інші варіанти, як завершувати будівництво довгоочікуваних проектів.
«Завжди краще будувати»
Коли об'єкт припиняють зводити й заморожують, його вартість може зрости в рази, розповідає заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань:
«Завжди краще будувати. Входити в кредити, навіть короткі, комерційні, дорогі, але все одно завершувати будівництво. Простіше взяти кредит і завершити цей довгобуд, аніж почекати рік-два, і за цей час додасться ще кілька мільярдів гривень, які треба буде витратити на розконсервування об'єкта».
Інший приклад — концесія. Це форма державно-приватного партнерства, яка дозволяє інвестору вкладати кошти й управляти компаніями та активами, що залишаються у державній власності. В 2019 році в уряді планують запустити роботу Агенції з питань державно-приватного партнерства. Саме вона готуватиме проекти надання державного майна та інфраструктурних проектів у користування приватним компаніям.
Та концесія спрацює лише на об'єктах, де інвестор зможе заробляти та відшкодовувати собі витрачені на будівництво гроші.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Лот «порт Ольвія»: перша концесія за новим законом принесе державі гроші, а людям — робочі місця
Ще один варіант — добудувати проект своїми силами, але здешевити його. Так сталося із залізничним експресом в аеропорт «Бориспіль». У 2013 році Україна домовилася з Китаєм про залучення 372 мільйонів доларів на будівництво залізничного сполучення між летовищем і Києвом у межах національного проекту «Повітряний експрес». Гроші планували отримати під держгарантії, і навіть почали роботи. Однак, будівництво так і не розпочалось, а частину вже отриманих грошей витратили на розробку документації, далі якої справа не пішла.
«Розуміючи, що зараз такий великий проект не потягнемо, ми мали два варіанти — закрити й забути або здешевити й добудувати. Тому вирішили робити максимально просто і дешево», — ділиться Віктор Довгань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як запускали Kyiv Boryspil Express, який міг обійтися Україні в 10 мільярдів гривень
Тож розуміння, як і що робити, кажуть у міністерстві, є. Потрібні гроші та ще — європейське законодавство.
Як залучити гроші?
На великі інфраструктурні проекти часто доводиться брати кредити й залучати інвесторів з-за кордону. Аби робити це було простіше, Міністерство інфраструктури України спільно з Міністерством регіонального розвитку планують гармонізувати українську проектну документацію з європейською.
Стосуватиметься ця ініціатива так званих ТЕО (техніко-економічних обґрунтувань) — документів, що містять аналіз витрат та оцінку економічної привабливості інвестиційного проекту.
«Зараз, наприклад, коли об'єкт фінансується європейськими банками, готується одночасно ТЕО відповідно до українського законодавства і так зване «feasibility study», як у Європейському союзі. Це максимально потрібно уніфікувати, це зменшить вартість підготовки документів і вартість будівництва», — повідомив в інтерв'ю Громадському Віктор Довгань.
Крім того, каже він, це допоможе спростити вирішення питань у ситуаціях, коли інвестор приходить на проект, що вже будується, і доводиться змінювати або уточнювати кошторис.
Відповідну постанову Кабмін планує ухвалити вже в березні, розповідають у Мінінфраструктури.
Проекти-2019
Низку довгоочікуваних проектів у Міністерстві інфраструктури планують здати в експлуатацію вже в 2019 році.
Цього року планують закінчити шлях Одеса-Рені. Проект цієї дороги презентували ще в 2016 році. Її загальна протяжність складе 261 кілометр, зокрема довжина мостового переходу через Дністровський лиман — майже шість кілометрів. Добудувати трасу президент Порошенко обіцяв ще торік, втім роботи не закінчено й донині.
Продовжити цей транспортний коридор до Румунії планують паромною переправою — і також цього року. Уряд Румунії вже підтримав відкриття нового пункту пропуску через кордон в цьому районі. Тож для завершення проекту переправи Орлівка-Ісакча залишилося ухвалити відповідне рішення уряду та підписати угоду з Румунією. Решта документів з української сторони, каже Довгань, вже готова.
Також у 2019 році планують відремонтувати 5 тисяч кілометрів доріг. У бюджеті на це передбачили понад 51 мільярд гривень. А разом із коштами від митного експерименту та кредитними грошима фінансування дорожнього будівництва в 2019 році може сягнути 56 мільярдів гривень.