Чотири роки одеській трагедії: без покарання та примирення

Втрати

2 травня 2014 року в Одесі відбувався футбольний матч між місцевим «Чорноморцем» та харківським «Металістом». Перед грою футбольні ультрас обох команд разом з прихильниками Євромайдану пройшли символічним маршем центром міста. Біля Грецької площі на них напала група одеських антимайданівців, які теж запланували демонстрацію на цей час, але мали йти паралельною вулицею.

З обох сторін полетіли каміння, світлошумові гранати, стріляли з вогнепальної й травматичної зброї. Міліція замість того, щоб забезпечити правопорядок і припиняти провокації, фактично недіяла. Під час зіткнень у центрі міста загинуло шестеро людей, десятки були поранені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим живе Одеса через три роки після травневих подій 2014-го

Сутички між прихильниками Євромайдану та «антимайданівцями» (проросійськими активістами) в Одесі біля Грецької площі, 2 травня 2014 року Фото: EPA/SERGEY GUMENYUKСутички між прихильниками Євромайдану та «антимайданівцями» (проросійськими активістами) в Одесі біля Грецької площі, 2 травня 2014 року Фото: EPA/SERGEY GUMENYUK

Трохи згодом проукраїнські мітингувальники вирушили на площу Куликове поле, де вже кілька місяців стояв наметовий табір одеських антимайданівців та проросійських активістів. Рятуючись від нападу, ті забігли й забарикадувалися в Будинку профспілок. Обидві сторони кидали одна в одну коктейлі Молотова, що, вочевидь, й спричинило масштабну пожежу в будівлі. Від вогню, чадного газу та при спробах вистрибнути, загинули ще 42 людини. Загалом того дня дістали поранення більше 200 людей.

Винні чи виправдані

Правоохоронці розслідують події 2 травня в Одесі в межах кількох кримінальних справ. Зокрема, щодо причин пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі та щодо бездіяльності рятувальників у перші її хвилини, обвинувачується екс-керівник МНС Одещини Володимир Боделан. У іншій справі фігурують екс-керівник міліції Одеської області Петро Луцюк та його заступник з громадської безпеки Дмитро Фучеджі.

Вироків наразі немає, частково тому, що і Боделан, і Фучеджі втекли до Росії.

Найбільша справа розслідувалася щодо масових безладів на Грецькій площі, обвинувачувалися 19 антимайданівців. У вересні 2017 року суд міста Чорноморськ виправдав усіх обвинувачених через те, що «слідство не зібрало достатніх доказів провини». Приміром, під час розслідування допитали тільки одного співробітника міліції з тих, хто був на Грецькій площі.

Але знайти якійсь центр, що ставив би собі за мету масове вбивство людей, ми не змогли. І за всіма ознаками такого центру не було

Усіх антимайданівців відпустили на волю, але одразу після оголошення вироку до судової зали зайшли співробітники СБУ й повторно затримали росіянина Євгена Мефьодова й українця Сергія Долженкова, він же «Капітан Какао», який був одним із лідерів одеського проросійського руху. Обом оголосили підозру в сепаратизмі, останні півроку вони сидять у СІЗО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Справа 2 травня»в Одесі: суд над росіянином Мєфьодовим

Проукраїнські активісти знесли табір «антимайданівців» на Куликовому полі, після чого останні забарикадувалися в Будинку профспілок, Одеса, 2 травня 2014 року Фото: Олег Куцький/УНІАНУ будівлі Будинку профспілок почалася пожежа, під час якої загинули 42 людини, ще сотні отримали поранення, Одеса, 2 травня 2014 року Фото: Олег Куцький/УНІАН

Апеляцію на вирок щодо антимайданівців розглядає Миколаївський апеляційний суд. Але засідання вже втретє переносять: майже ніхто з виправданих не приїхав до суду. Тому судді вирішили провести засідання в режимі відеоконференції з одеським судом, його призначили на 11 червня.

Дехто з виправданих антимайданівців уже залишив Україну. Приміром, Олександр Суханов, який навесні 2014-го був заступником коменданта табору антимайдану на Куликовому полі, за кілька днів після виправдального вироку виїхав спершу до Придністров'я, а відтак до РФ.

Альтернативне розслідування

Невдовзі після початку офіційного розслідування, журналісти та громадські діячі Одеси створили «Групу 2 травня» — громадське співтовариство з розслідування обставин і причин трагедії.

Основою для досліджень стали численні відео, записані того дня кореспондентами, а також записи камер спостереження. До складу групи ввійшли люди різних політичних поглядів, що мало гарантувати неупереджений підхід.

І досі існують полярні думки: для одних — «укропы сожгли русских младенцев», для інших — «патріоти зупинили рускій мір»

До другої річниці подій «Групу 2 травня» представила детальну хронологію одеських подій, устигла зняти фільм-розслідування та випустити книжку.

Люди стрибають з вікон, намагаючись врятуватися від вогню під час пожежі в Будинку профспілок в Одесі, 2 травня 2014 року Фото: Олег Куцький/УНІАН

Експертні висновки незалежних розлідувачів щодо причин загибелі людей у Будинку профспілок розвінчували популярний в Одесі міф про навмисне отруєння «американським білим фосфором». Член «Групи 2 травня» Сергій Дібров пригадує, що матеріали проведених групою експертиз навіть хотіли долучити до офіційного розслідування. Для цього її спеціалісти мали ввійти до спеціальної міжнародної групи, створеної Генпрокуратурою. Однак за два роки далі розмов справа не пішла.

«З одного боку, на словах правоохоронці приймають наші висновки й методику, однак у чому практично полягає це сприйняття, важко зрозуміти», — розповідає Дібров.

За останні два роки активність «Групи 2 травня» зменшилася, її активісти не провадять власне розслідування й моніторять судові засідання у пов'язаних з трагедією справах. Однак, за словами Діброва, розслідувачі й досі збирають окремі нез'ясовані фрагменти. Картину подій 2 травня 2014 року він називає «мозаїкою», в якій сплелися інтереси різних чиновників, політичних груп й окремих громадських діячів.

«Але знайти якийсь центр, що ставив би собі за мету масове вбивство людей, ми не змогли. І за всіма ознаками такого центру не було, не мав ніхто наміру організувати події саме так, як вони відбулися», — наголошує журналіст.

«Важкий психологічний відбиток»

Трагедія в Одесі зіграла важливу роль для підняття градусу проросійських протестів на Сході України, організації сепаратистського «референдуму» та подальшої війни. Попри офіційні та неофіційні розслідування, дискусія щодо її причин в Одесі не припиняється, розповідає головний редактор місцевого видання «Думская» Олег Константінов. Під час подій 2 травня на Грецькій він також отримав вогнепальне поранення, коли знімав зіткнення на фотокамеру.

«І досі існують полярні думки: для одних — «укропы сожгли русских младенцев», для інших — «патріоти зупинили рускій мір». Є ще третя версія від «Групи 2 травня», але сприймати її багатьом заважають емоції», — пояснює він.

Більшість із тих, хто міг влаштувати диверсії або якісь інші небезпечні речі, пішли воювати на бік бойовиків на Донбасі

Події чотирирічної давнини наклали важкий психологічний відбиток на одеське суспільство, розколовши його на дві частини, вважає Константінов. Утім, на повторення кривавого сценарію він не розраховує, називаючи проросійські групи в місті «обезголовленими».

«Більшість із тих, хто міг влаштувати диверсії або якісь інші небезпечні речі, пішли воювати на бік бойовиків на Донбасі, — погоджується радник голови поліції Одеської області Руслан Форостяк, — А «куликовці», які активно виступали на проросійських акціях і вірили в ідеї «руського міра», здебільшого тепер сидять по домівках і розуміють, що їхні надії зруйнувалися».

Співробітники міліції на місці трагедії біля Будинку профспілок в Одесі, 3 травня 2014 року Фото: EPA/ALEXEY FURMANОперативники міліції та комунальні служби на місці трагедії біля Будинку профспілок в Одесі, 4 травня 2014 року Фото: EPA/ALEXEY FURMAN

Останні роки проросійські акції в Одесі збирають здебільшого літніх людей. 2 травня вони приходять під Будинок профспілок на Куликовому полі, 9 травня — влаштовують акцію «безсмертний полк», іноді проводять мітинги на річницю визволення Одеси від німецько-фашистських загарбників 10 квітня.

Форостяк зазначає, що організовує цих людей місцевий проросійськи налаштований політик Моріс Ібрагім, а також депутати від «Опозиційного блоку». Акціям «куликовців» регулярно протистоять кілька місцевих праворадикальних угрупувань.

«Але це радше не ідеологічні протистояння, а політичні ігри», — підсумовує Олег Константінов.