COVID-19 не відступає: що не так зі статистикою в Україні та чи справді вистачає в лікарнях місць для хворих
За останній місяць кількість хворих на коронавірус в Україні зросла вдвічі: якщо на початок серпня офіційно виявлених випадків було понад 70 тисяч, то зараз їх понад 140 тисяч. Водночас зростає кількість і госпіталізованих пацієнтів. Чи вистачає в лікарнях місць для хворих на COVID-19 та чи справді в Україні найгірший прогноз з коронавірусом в Європі — у матеріалі hromadske.
Проблема з ліжками для хворих на COVID-19
— Сьогодні на підозру немає жодного місця.
— Але в нього двостороння пневмонія, 70% ураження легень, що мені з ним робити, хай вмирає вдома?
— Я не знаю, що з ним робити, хто його візьме.
Це розмова сімейного лікаря з Софіївської Борщагівки та диспетчерки Київської обласної станції швидкої медичної допомоги, запис якої потрапив у Facebook. Пацієнт, про якого йдеться, – 93-річний чоловік із підтвердженою двосторонньою пневмонією. З розмови зрозуміло, що ПЛР-тестування на коронавірус він не проходив. Диспетчерка швидкої пояснювала лікарю, що вільних місць у лікарнях для хворих з підозрою на COVID-19 на той момент не було. Коли саме зроблений запис невідомо, ймовірно — початок вересня. Однак заступниця міністра охорони здоров'я Ірина Микичак, коментуючи цю ситуацію під час брифінгу, заявила, що в лікарнях Київської області заповнені лише 38% ліжок.
Втім заступник міністра охорони здоров'я 2016-2019 років Павло Ковтонюк каже, що хоч статистика і показує, що ліжок для пацієнтів в столиці достатньо, його джерела в лікарнях говорять про протилежне. Лікар Центральної районної лікарні (ЦРЛ) Києво-Святошинського району Олександр Азаров з власного досвіду розповідає, що проблеми з місцями для хворих на коронавірус справді є. «Зараз ми можемо вмістити не більше 60 хворих, попри те, що в списках заявлено, що у нас 120 ліжок відведено для пацієнтів з COVID-19», — каже лікар.
З самого початку епідемії лікарня приймає хворих на коронавірус, вона вважається найбільшою районною лікарнею в Київській області. За словами Олександра, до них направляють третину пацієнтів з області, починаючи від Іванкова (Вишгородський район Київської області) до Фастівського району. Ще з березня інфекційне відділення, яке всього має дев’ять боксів (приблизно по 2-3 ліжка у кожному), було заповнене, тому хворих почали класти в інші відділення.
«Спочатку у нас заповнили терапевтичне відділення, потім урологічне. Зараз залишилося незаповненим хірургічне і травматологічне, більше класти немає куди», — розповідає Олександр.
Однак заповнювати два останніх відділення немає можливості, каже лікар, бо не вистачає медичних працівників і відповідного забезпечення біля цих ліжок. «Якщо ми перепрофільовуємо відділення, хірургічне, наприклад, то його треба обладнати. Зараз у нас не вистачає кисневих пристрій, який використовують для зниження технічного тиску киснюредукторів та масок. Кисень є, він розведений, але редукторів 20-30 всього, а хотілося б мати їх біля кожного ліжка», — пояснює він.
Крім цього, є проблема з медперсоналом, бо третина перехворіла і з них певна частина звільнилася. «Охочих працювати у третьому відділенні, яке було перепрофільоване, фактично немає. У нас були такі чергування, коли на чотири відділення працював один лікар, а інколи навіть без медсестри», — каже Азаров.
За його словами, місця для хворих з підтвердженим коронавірусом є, тому що таких пацієнтів можна класти в одну палату, але з місцями для хворих з підозрою в області проблема. «Була ситуація, коли такий хворий був у Софіївській Борщагівці, його не були куди класти, і людину везли в Миронівку або Кагарлик, це по 100-120 км від Києва», — розповідає лікар.
Тимчасово виконувач обов'язків голови Національної служби здоров'я України (НСЗУ) Андрій Віленський пояснив нам, що за кількістю та розподілом місць має стежити місцева влада в кожному регіоні. Якщо в регіоні завантаженість ліжок складає більш як 50% — Департамент охорони здоров'я має право розгортати додаткові лікарні для прийому хворих.
За його словами, зараз у лікарнях, що виділені під лікування хворих з коронавірусом, з усіх ліжок лише 29% вважають ковідними, тобто такими, що забезпечені необхідним обладнанням для лікування хворих.
«Якщо лише 29% ліжок у нас ковідні, то ми в цих же лікарнях можемо збільшувати резерв місць. Це вирішує питання дефіциту ліжок, не розширюючи перелік лікарень», — каже Віленський. Однак разом зі збільшенням місць для хворих на коронавірус, має збільшуватися і забезпечення необхідними апаратами біля додаткових ліжок. Крім цього, ще постає проблема у завантаженості медичного персоналу.
Зараз у лікарях, які опікуються хворими на коронавірус, всього має бути по 4 команди лікарів, щоб вони могли забезпечити пацієнту цілодобовий нагляд. До однієї команди входить 12 медичних працівників: анестезіолог, два лікарі терапевтичного профілю, і 3 людини середнього персоналу на кожного лікаря.
Цього тижня, за словами Віленського, НСЗУ разом з Міністерством охорони здоров'я проводить моніторинг з виїздами по регіонах, щоб вивчити ситуацію по лікарнях.
«В деяких регіонах ми бачимо, що переважають легкі форми, — потенційно пацієнт не потребує госпіталізації, але внаслідок того, що він знервований, не забезпечений наглядом лікаря первинної ланки, людина намагається потрапити в лікарню. Ми це питання зараз вивчаємо на місцях. Якщо це підтвердиться, ми запропонуємо змінити конфігурацію команд. Будемо просити додати ще команди без анестезіологів, щоб лікарня могла повною мірою використовувати свій ресурс», — пояснює виконувач обов'язків голови НСЗУ.
«Зараз ситуація в Україні більше схожа на березень в Європі»
Ще на початку серпня Україна за кількістю випадків хворих на коронавірус займала 35 місце серед інших країн світу, і лише за один місяць піднялася до 24-ї сходинки, обігнавши Китай, Казахстан, Єгипет, Канаду та Ізраїль. Якщо станом на 1 серпня в Україні зафіксували 71 056, то вже 9 вересня хворих на COVID-19 в Україні 143 030.
Павло Ковтонюк вважає: щоб тримати ситуацію під контролем, треба збільшити кількість тестування контактних людей. «Тоді система буде активно працювати, зараз вона пасивна — людина з симптомами потрапляє до лікаря і лише тоді їй роблять тест. Хоча ми зараз і робимо більше тестів, але це через те, що хворих надходить в лікарні більше, а не тому, що ми покращили свою систему», — каже Ковтонюк. За його словами, в Україні одні з найгірших прогнозів щодо коронавірусу в Європі, це пов'язано з системою тестування. В той час, поки в цих країнах діяв карантин, вони покращували систему тестування.
«В Європі зараз фіксують більшу кількість випадків, але кількість госпіталізацій майже не змінюється, кількість смертей також. Це означає, що їхня система дозволяє побачити на початку, що почався процес інфікування, вони виявляють безсимптомні випадки. Якщо вони знайшли один безсимптомний випадок, спитали контакти, і одразу їх ізолювали, — все, поширення зупинилося», — пояснює Павло.
В Україні ж висновки про погіршення епідеміологічної ситуації роблять, зокрема, з огляду на кількість завантажених ліжок у лікарнях. «Дивитися на завантаженість ліжок вже запізно. Якщо у вас починають швидко наповнюватися ліжка, це означає, що ви пропустили вже спалах», — каже ексзаступник міністра охорони здоров'я.
Від початку інфікування до моменту, коли людина потрапила до лікаря і їй зробили тест, може пройти до 10 днів. «Умовно кажучи, 10 днів тому ви пропустили спалах, якщо у вас сьогодні росте госпіталізація. Для МОЗу це основний індикатор. Вони програють коронавірусу по часу. У Львівській, Івано-Франківській областях спалахи були десь два тижні тому, а ліжка почали заповнюватися лише зараз і закрили області лише нещодавно. Зараз спалахи фіксують в інших місцях: в Харківській, Одеській та Київській областях, а ліжка почнуть наповнюватися десь тижні через два, тоді МОЗ зверне на це увагу», — говорить Ковтонюк.
Крім того, що тестування відбувається не активно, проблема полягає і в тому, що на результати людина з підозрою на коронавірус може чекати довго. Оскільки державні лабораторії перевантажені, подекуди це займає тиждень або й більше.Тому люди йдуть самостійно здавати тести в приватні клініки. На відміну від України, в країнах з налаштованою системою тестування, приватні лабораторії інтегровані в цей процес.
Україна, за словами Віленського, розглядає варіант, щоб лабораторії, які є на базі лікарень могли робити тестування. «Щоб розвантажити Центр громадського здоров'я і лабораторні регіональні центри, ми запропонуємо рішення — доплачувати лікарням, щоб вони робили дослідження на своїй базі».
За кількістю виявлених випадків Україна майже зрівнюється з європейськими країнами, втім «у нас це люди з тяжкими симптомами, які потрапляють в лікарні, — каже Ковтонюк. — Зараз ситуація в Україні більше схожа на березень в Європі, на початок того процесу, який привів до тих заражень і смертей. Ми тоді хвалилися карантином, говорили, що подолали коронавірус, хоча експерти наголошували на тому, що необхідно робити потужну систему тестування, поки карантин виграв час».