Люди йдуть у масках на обличчі у центральному районі Гонконгу, Китай, 25 серпня 2020 року.
Фото:

EPA / JEROME FAVRE

Українські вчені разом із закордонними колегами з’ясували, чому деякі люди мають імунітет проти COVID-19 попри те, що ніколи на нього не хворіли. Доктор біологічних наук, професор Ростислав Білий, який керував дослідженням, розповів hromadske, чому це важливо та як може допомогти у створенні вакцини. Головні етапи цього дослідження були проведені в Україні, у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. 

У чому суть відкриття?

Наукова група Ростислава Білого досліджує ад'юванти — спеціальні речовини, які входять до складу сучасних вакцин. Вони підсилюють дію антигена (збудника), який міститься у вакцині, так, що в організмі виникає достатньо сильна імунна відповідь. Водночас вакцинація залишається безпечною.

Приблизно три роки тому дослідники поставили перед собою мету отримати й дослідити антитіла проти збудника MERS (Близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому) — коронавірусу, який є родичем SARS-CoV-2. Учені обрали саме його, оскільки MERS вважається однією з найнебезпечніших інфекційних хвороб — смертність від неї сягає 35%. Спалах невідомого до того MERS розпочався у 2012 році, але його вдалося загасити.

Дослідники отримали антитіла проти збудника MERS у лабораторних мишей і кролів. А коли розпочалася пандемія COVID-19, продовжили дослідження й нещодавно надрукували препринт — попередній варіант статті з новими результатами, яка поки що не пройшла незалежну перевірку і до якої ще можуть внести певні зміни. Але головний автор не сумнівається, що стаття буде прийнята й опублікована в одному з наукових журналів згідно з усіма правилами. 

Учені з'ясували, що один із білків на поверхні вірусу SARS-CoV-2 має певну ділянку, яка надзвичайно схожа на аналогічну частину збудника MERS, а також першого SARS-CoV та інших відомих коронавірусів. Науковці називають такі ділянки «консервативними».

Раніше їм не надавали особливого значення, оскільки в білкових молекулах вони ніби сховані всередині й не повинні відігравати якоїсь важливої ролі. Але зараз з’ясувалося, що коли вірус намагається потрапити всередину клітини, то структура білка змінюється й саме ця ділянка відіграє основну роль. І саме до неї організм людини виробляє антитіла — тобто імунітет.

Індійський медичний працівник бере зразки мазків у підозрюваних людей на тестування на COVID-19 у Нью-Делі, Індія, 27 серпня 2020 року.
Фото:

EPA

Що це означає на практиці?

Це означає, що людина, яка перехворіла на якусь недугу, спричинену одним із коронавірусів — чи то дуже небезпечним MERS-CoV, чи то іншим, який викликає банальний нежить — має антитіла проти збудника COVID-19. Науковці називають це явище «перехресним імунітетом».

Його наявність не означає, що людина не може захворіти на COVID-19, але, найімовірніше, вона перенесе його в легшій формі, ніж без перехресного імунітету. 

Ростислав Білий каже, що, за неопублікованими даними, його мають щонайменше 10% населення України — люди, які колись перехворіли ГРВІ, спричиненими одним із коронавірусів.

Водночас важливо розуміти, що лише частину ГРВІ викликають коронавіруси, тому далеко не кожна гостра респіраторна вірусна інфекція гарантує, що в людини буде імунітет проти COVID-19.

До чого тут вакцина?

Інший цікавий висновок із роботи полягає в тому, що можливо створити вакцину, яка буде ефективною проти всіх відомих коронавірусів. І, вірогідно, навіть проти тих, які з’являться в майбутньому. Така вакцина має бути націлена саме на цей антиген — спільний для всіх коронавірусів.

Утім, якщо таку вакцину створять, то вона, найімовірніше, не захистить від захворювання. Але зробить його протікання легшим — принаймні, не смертельним. Якщо ж її спрямують на іншу ділянку білка, більш мінливу, то вакцина буде «сезонною» — її щороку доведеться оновлювати, як це роблять із препаратами проти грипу.

За словами Ростислава Білого, сьогодні неможливо сказати, чи розробляють десь у світі саме такі універсальні вакцини, оскільки на цьому етапі дані про розробки є комерційною таємницею. Їхні характеристики та можливості ми знатимемо лише тоді, коли вакцини з'являться — цілком можливо, уже взимку.

Поділитись: