Cуд арештував майно, яке колишній топменеджер «ПриватБанку» Яценко переписав на цивільну дружину
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду наклала арешт на майно цивільної дружини Володимира Яценка — колишнього першого заступника голови правління «ПриватБанку», якого підозрюють у виведенні грошей з банку.
Про це повідомила пресслужба ВАКС.
Так, 12 березня суд розглянув апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді ВАКС від 26 лютого. Ця ухвала частково задовольнила клопотання прокурора та арештувала майно Яценка.
Зрештою ВАКС частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора та скасував частину ухвали слідчого судді, якою він відмовив в арешті депозитного рахунку Яценка, а також арешту половини часток корпоративних прав у трьох компаніях цивільної дружини експосадовця.
Ця ухвала є остаточною та набирає законної сили з моменту проголошення. Оскарженню вона не підлягає.
Що передувало?
Як повідомило «Слідство.Інфо» з посиланням на дані Єдиного державного реєстру Мін’юсту, Яценко після затримання у справі про розтрату грошей банку переписав корпоративні права в кількох компаніях на цивільну дружину та доньку.
Зокрема, жінка отримала від затриманого Яценка частку в компанії ТОВ «Фінтех бенд» у 172 тисячі гривень. Це та сама компанія, що створювала «Монобанк».
Окрім того, у власність цивільної дружини банкіра перейшла частка в компанії «Естейт сіті» у 488 тисяч гривень та частка у компанії «Ейсі дісі процесінг» у 162 тисячі гривень.
Що інкримінують Яценку?
Володимиру Яценку, а також колишньому голові правління «ПриватБанку» Олександру Дубілету та колишній керівниці одного з підрозділів «ПриватБанку» оголосили підозру у справі виведення коштів з банку.
Їх підозрюють у тому, що у грудні 2016 року за день до визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним вони на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку понад 136,89 млн грн на користь страхової компанії, пов'язаної з кінцевими бенефіціарами «ПриватБанку».
Яценку інкримінують ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу — розтрата майна через зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою. У разі доведення вини йому загрожує від 7 до 12 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років із конфіскацією майна.
Зазначимо, що Володимир Яценко також є співзасновником Monobank. Разом із низкою колишніх топменеджерів «ПриватБанку» він володів міноритарними пакетами акцій фінустанови. До націоналізації банку у 2016 році у власності Яценка було 0,3236% акцій банку.
На початку 2020 року Господарський суд Києва відкрив провадження за позовами низки екстопменеджерів та ексакціонера «ПриватБанку», які оскаржили його націоналізацію. Серед позивачів є і Яценко.