Домашні свердловини, напівпорожні водосховища та засуха: як жителі Криму забезпечують себе водою
На початку червня самопроголошений голова Автономної Республіки Крим Сергій Аксьонов заявив, що 2020 рік став найпосушливішим за останні півтора століття на півострові. До того, як Аксьонов зробив заяву, у Сімферополі вже висохло міське водосховище, а воду в столиці АРК давали погодинно. hromadske поговорило з жителями півострова, головою Меджлісу кримських татар та кримським журналістом, щоб розібратися, яка нині ситуація з постачанням води в Криму.
У 2014 році після російської окупації Автономної Республіки Крим українська влада тимчасово припинила транспортування дніпровської води з Північно-Кримського каналу на півострів.
До анексії Криму частка питної води на півострові, яку постачали з континентальної України, сягала 85%.
На початку червня окупаційна влада в Криму заявила, що цей сезон найпосушливіший за останні 150 років.
Український прем'єр Денис Шмигаль сказав, що про поновлення подачі дніпровської води до анексованого півострова наразі не йдеться і це не питання торгу.
Про те, що воду на окупований півострів постачати не можна, каже й голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров:
«Умова, за якої вода по Північно-Кримському каналу піде до Криму, лише одна — його деокупація. Влада має дуже різні позиції щодо цього питання. Постійний представник президента (в Автономній Республіці Крим — ред.), міністерство закордонних справ, зокрема міністр Дмитро Кулеба, розуміють, що постачання води буде абсолютним нівелюванням суверенності України. А інші, як-от прем'єр-міністр, ніби тестують нас час від часу».
Голова Меджлісу розповідає, що на півострові зараз і справді є проблеми з безперервним забезпеченням жителів Криму прісною водою. Причиною цих проблем він вважає технічний стан водомереж і збільшення кількості населення Автономної Республіки. «Питання пов'язані з умінням працювати в умовах обмеженої кількості води. Такого в Криму ніколи не було. Брали стільки, скільки треба, тому що був Північно-Кримський канал і дніпровська вода. Розливали, скільки хотіли. Тепер це все треба робити дуже бережно».
У контексті збільшення кількості населення Криму Рефат Чубаров говорить про зростання нових кварталів на півострові. «Росія колонізує Крим за час, який їй відведений, тому десятки нових багатоповерхівок Сімферополя потребують нових потужностей води». Цього літа підконтрольне Росії Управління статистики в Криму оприлюднило цифри, згідно з якими кількість населення Автономної Республіки за останні п'ять років зросла на 20 тисяч осіб, а в Севастополі майже на 50 тисяч — переважно внаслідок міграції.
Феріде Ісмаілова*, яка проживає в Сімферополі, розповіла hromadske, що воду в місті дають погодинно. У районах компактного проживання кримських татар у Сімферополі — Свобода, Кам'янка, Дубки, Ак-Мечеть, Фонтани — люди використовують свердловини, а тому постійних проблем із водою немає.
«Тут у більшості домів є свої свердловини, і це не багатоповерхівки, а прості будинки. Я не помічала, щоб воду в нас відключали. Проте в ній відчутний солоний присмак, який щороку посилюється. По суті, це джерельна вода. У понеділок казали, що будуть відключати воду в багатоповерхівках східної частини міста. Та впродовж тижня вимикали по всьому Сімферополю», — розповідає Феріде.
У селищі Красногвардійське за 70 кілометрів від Сімферополя ситуація з водою краща, ніж у столиці Криму. Водопостачання подекуди відключають уночі, але мешканці намагаються економити воду.
«Упродовж місяця силами військових побудували 15 гілок магістральних водоканалів, аби перекинути воду з Тайгана (Тайганське водосховище, розташоване в Білогорському районі Криму, приблизно 50 кілометрів від Сімферополя — ред.) до Сімферополя. Як би не намагався сягнути через шию, через спину до правої кишені правою рукою — якщо там було три рублі, то три рублі там і залишиться. У якій би позі не стояв. Тайганське водосховище так само напівпорожнє, з нього будуть перекидати воду до напівпустого в Сімферополі», — каже мешканець Красногвардійська Заір Смедля.
Жителі міст Керч і Севастополь, з якими поговорило hromadske, розповідають, що нині значних проблем із водою немає. «У нас вода є постійно, перепадів із її постачанням немає. Цього літа два чи три рази відключали вночі. Друзі живуть у західній частині міста, там свої свердловини, можуть звідти брати. Ми п'ємо воду з-під крана, тільки фільтр поставили. Вода без хлорки», — розповідає Юрій Бущенко*, який разом із дружиною та сином живе в Севастополі.
Український журналіст Сергій Мокрушин, що виїхав із Криму після анексії, каже, що нині на півострові два основні джерела води — свердловини та водосховища. Активно експлуатувати свердловини в Криму почали з 2014 року, коли припинилась подача води з Північно-Кримського каналу. За його словами, тоді ж і почалися проблеми у сфері сільського господарства: фермери перестали вирощувати рис і почали орієнтуватися на більш сухостійні сорти пшениці.
«Також це позначилося на промисловості. Ми всі пам'ятаємо техногенну та екологічну катастрофу в Армянську на заводі «Кримський титан». Коли висох кислотонакопичувач і відходи хімічного виробництва опинилися в атмосфері. Тоді треба було евакуйовувати місто, — розповідає Мокрушин. — Вода необхідна зараз не лише «Кримському титану»: Росія активно експлуатує в Криму заводи, які вона внесла до своєї системи оборонного замовлення. І, звичайно, вода потрібна для забезпечення оборонних (для російської армії в Криму — ред.) потреб».
На думку Сергія Мокрушина, води для цивільного населення в АРК вистачає. «Люди беруть її зі свердловин і водосховищ. Але все виглядає так, ніби це залишки води, які намагаються розмазати по території всього Криму. Нещодавно сталася тривожна подія: у селищі Богданівка (у межах Сімферополя) висохла свердловина. Там завжди була вода, а цього року джерело пересохло. Люди весь час із нього брали воду. Там оголосили надзвичайну ситуацію».
Фахівець Світового центру даних із геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон у коментарі hromadske розповідає, що велика частина мешканців півострова (північного, західного та східного Криму) орієнтувалася на воду Північно-Кримського каналу багато десятиліть, замінити її вкрай важко, а часто взагалі неможливо. Ба більше, поява великого, за кримськими мірками, мосту на півночі Криму стала можливою через прокладення каналу. Опади в Криму нерівномірні, а регіони, які найбільше орієнтувалися на воду каналу, отримують найменше дощів.
«Буріння нових свердловин ненадовго розв'язує проблему, але треба враховувати багато індивідуальних факторів. Уже через кілька років після припинення постачання води з каналу можна було побачити значне погіршення якості води у свердловинах. Особливо це стосується тих, які розташовані біля моря, де солона вода замінює прісну у водних горизонтах і значно підсолює її. Але всі свердловини вичерпні. І рано чи пізно (здебільшого рано) вони вичерпають свій потенціал. Це не означає, що води в усіх свердловинах Криму не буде. Просто ті свердловини, де відбувається понаднормовий забір води, перестануть існувати, їх треба буде консервувати на десятки років. А таких свердловин багато», — каже Гапон.
У гірському Криму опадів випадає достатньо, пояснює експерт. І якщо її перерозподіляти винятково на побутові потреби мешканців регіону, то вистачатиме. Сергій Гапон розповідає, що для цього потрібно модернізувати систему водопостачання, ліквідувати всі вузли з великими втратами та відремонтувати труби. «Звичайно, будуть виникати ситуації, коли води у водосховищах буде вкрай мало. Невелика кількість опадів, аномальна спека влітку. Зміни клімату тільки підсилюють ці фактори. Проте навіть у таких умовах мешканці гірського Криму не мають відчувати дискомфорту недостачі води для побутових потреб. Проблеми починаються тоді, коли мова йде про решту Криму, промисловість, сільське господарство, туризм. Водомістке сільське господарство стає неможливим на більшій частині півострова. Великі кримські підприємства, розташовані на півночі, уже декілька років відчувають дефіцит води».
Сергій Гапон прогнозує, що з другої половини осені водосховища на місцевому стоку почнуть активно наповнюватися водою. Восени випаровування з поверхні кримських водойм суттєво зменшиться, тому до кінця року водосховища відновлять звичний рівень води. А ось водосховища, які наповнювалися з Північно-Кримського каналу, майже зникли. Їхня доля залежить лише від дніпровської води. Ситуація з критичним падінням рівня у водосховищах буде тривати постійно. Без води з Північно-Кримського каналу в сучасній парадигмі Криму цю проблему неможливо вирішити.
*Імена деяких героїв матеріалу змінено з міркувань безпеки