Домовилися продовжувати домовлятися: чим закінчилися переговори України-РФ-ЄС про транзит газу

У Брюсселі закінчилися тристоронні переговори про новий договір щодо транзиту російського газу через газотранспортну систему України. Чинний контракт закінчується 31 грудня 2020 року. Якщо нового контракту не укладуть, Україна може втратити доходи від транзиту у розмірі 3 мільярди доларів щороку. Про що домовилися на переговорах, розбиралося hromadske.

Європейські правила

Під час переговорів Росія чи не вперше погодилася на укладання нового договору про транзит газу за європейськими правилами. Раніше вона це всіляко заперечувала, адже європейські правила означають втрату Москвою політичних важелів у газовому питанні.

«Нафтогаз відзначає зацікавленість російської сторони у проведенні конструктивних переговорів і новий рівень готовності до прийняття сучасних умов транспортування газу українською ГТС. Зокрема, Газпром вперше припустив можливість працювати за європейськими правилами з 1 січня 2020 року, якщо вони будуть в повній мірі впроваджені в Україні до кінця поточного року», — повідомили у Нафтогазі за підсумками переговорів.

Формальною підставою, чому Росія не погоджувалась на європейський контракт була невідповідність української ГТС, через яку Росія має постачати газ, європейським вимогам. Напередодні початку переговорів уряд це питання почав вирішувати.

Відповідно до енергетичних директив ЄС, транзит газу не може здійснювати компанія, яка продає чи купує цей газ (у випадку України — це Нафтогаз). Тому ГТС треба виокремити з Нафтогазу в окрему компанію. Для цього уряд напередодні переговорів затвердив план виокремлення ГТС з управління Нафтогазу або анбандлінгу.

Європейські правила транзиту газу означатимуть прозорі та прості умови формування тарифів на транзит газу, обсягів постачання, а також процедури вирішення спорів між сторонами. Отже, Росія більше не зможе закладати політичні та інші питання у транзитний договір.

За словами російського міністра енергетики Олександра Новака, під час переговорів не обговорювали питання обсягів транзиту та термінів. Росія, зокрема, запропонувала укласти максимально короткий договір про транзит (адже невдовзі вона очікує завершення будівництва газопроводів в обхід України: «Північного потоку-2» та «Турецького потоку»).

За словами міністра енергетики та захисту довкілля України Олексія Оржеля, обсяги транзиту не обговорювалися ще й тому, що у разі укладання контракту за європейськими правилами, тариф на транзит буде прямо залежати від його обсягів. Тобто чим більше Росія навантажуватиме нашу ГТС, тим менше вона платитиме за кожен кубометр, який транспортується до Європи і тим меншою буде ціна цього газу для європейських споживачів.

Тому в укладанні довгострокової угоди з максимальним завантаженням української ГТС зацікавлена і європейська сторона.

Також на переговорах Україна передала Росії та ЄС примірники договорів про транзит для того, аби пришвидшити процес переговорів.

Переговори затягуються до зими

Принципової згоди сторони не досягли. Попри те, що Україна передала примірники договорів, про остаточне вирішення питання транзиту наразі не ідеться. Більше того, Росія запропонувала відкласти продовження домовленостей до другої половини жовтня, коли в Європі почнуться холоди та опалювальний сезон. Тоді у Росії на переговорах буде більше інструментів тиску на ЄС та Україну. Росія зможе застосувати шантаж, як вона робила у 2009 році, відключивши постачання газу до Європи.

Україна до цього готова: в Нафтогазі кажуть, що закачали необхідну для опалювального сезону кількість газу до сховищ. Сховища заповнили і європейські країни.

Однак, у разі втрати російського газу на ринку ЄС його ціна може суттєво вирости. Більше за газ доведеться платити й Україні. Тому український міністр енергетики виключив ймовірність того, що новий договір не укладуть.

Стокгольмський арбітраж

Водночас Росія під час переговорів про транзит знову підняла питання перемоги Нафтогазу над Газпромом у Стокгольмському арбітражі. Тоді українська газова компанія домоглася перегляду попередніх угод про транзит та постачання газу (які уклали не за європейськими правилами, включивши до них питання російської бази у Севастополі). За рішенням арбітражу Газпром досі винен Нафтогазу понад 2,8 мільярда доларів.

«Арбітраж не є предметом поточних переговорів. З іншого боку, російська сторона це підіймала. І в даному випадку це (скасування рішень арбітражу — ред.) є їхньою позицією», — повідомив голова делегації України на тристоронніх переговорах Олексій Оржель.

Він додав, що Україна переглядати питання своєї перемоги в арбітражі не збирається і цю ж позицію підтримують у ЄС.

Однак чи не зміняться позиції України та Європи під час наступної зустрічі, яка відбудеться за більш холодної погоди, поки невідомо.

«Як і очікувалося, до переговорів так і не дійшли — російська сторона поки не приймає консолідовану позицію європейської та української сторони, що відмова від виконання рішення Стокгольмського арбітражу не може бути передумовою початку переговорів щодо нового контракту на транзит… Час до завершення контракту спливає, а переговори так і не починаються», — повідомив за підсумками переговорів комерційний директор Нафтогазу Юрій Вітренко.