Два мільярди у «крипті». Чи справді українські посадовці володіють «космічними» криптоактивами та як це перевірити
Криптовалюта різко увірвалась у фінансове життя всього світу, породжуючи численні суперечки — це майбутнє вже сьогодні чи мильна бульбашка? Багато українських депутатів і чиновників обрали перший варіант і почали активно вкладатись у Bitcoin. Або вдавати, що вкладаються.
Скільки мільярдів гривень у криптовалюті задекларували вітчизняні політики й навіщо вони можуть це робити — у матеріалі hromadske.
Нова любов українських посадовців
Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про регулювання криптовалюти в Україні. Та попри те, що ЗМІ рясніли заголовками про «легалізацію криптовалюти», говорити про це поки рано. У цьому матеріалі ми пояснювали, що змінює закон.
А доки зміни не набули чинності, криптовалюта в Україні залишається поза правовим полем. Але не на 100%. У законі «Про запобігання корупції» йдеться, що держслужбовці, депутати та претенденти на держпосади зобов’язані вказувати такі активи у своїх деклараціях.
Завдяки цьому можна побачити, що лише за п’ять років любов українських чиновників та депутатів до криптовалюти суттєво зросла. Якщо у 2016-му її задекларували тільки 25 людей, то вже в деклараціях за 2020 рік про наявність таких активів розповіли 652 людини, порахували в Opendatabot.
Найбільше вони полюбляють Bitcoin — понад 61% усієї задекларованої криптовалюти. Загалом це 46 351 біткоїн, що за нинішнім курсом становить понад 2,2 мільярда доларів, або майже 60 мільярдів гривень.
Загалом чиновники й депутати задекларували приблизно 75 млрд грн криптоактивів. У чому ж причина такої популярності?
«Намалювати якомога більше»
Криптовалюти стають дедалі популярнішими в усьому світі, тож тенденція наче й зрозуміла. Але у випадку з українськими чиновниками є чимало сумнівів та неприємних аналогій.
Основна проблема — вказувати Bitcoin у декларації потрібно, але жодних перевірок немає (точніше — не було донедавна, але про це згодом). Тож декларанти можуть використати це для легалізації грошей, отриманих у незаконний спосіб.
Виглядає все доволі просто — малюєш собі в декларації певну суму криптовалюти, хоч у тебе її насправді немає, а потім кажеш, що ти цю криптовалюту продав, і ось звідки взялась велика сума грошей.
«Це справді є головним мотивом вказати більше віртуальних активів, ніж у службовця є насправді. Таке саме працює, наприклад, із готівкою», — каже у коментарі hromadske експерт Центру протидії корупції з декларування Антон Марчук.
У випадку з готівкою ситуація дуже схожа, особливо якщо йдеться про перше декларування чиновника. Він може вказати будь-яку суму готівки, якої насправді не існує, розраховуючи на те, що в майбутньому вона з’явиться (в незаконний спосіб, тобто завдяки корупції), і походження цих грошей треба якось пояснити.
Після запровадження електронних декларацій тодішній нардеп Сергій Мельничук задекларував трильйон гривень готівкою — як він пояснив, аби привернути увагу до того, що декларації «легалізують корупційні гроші».
Криптолідери
Лідером із декларування якихось космічних сум у криптовалюті став ексдепутат Дніпровської міськради Вячеслав Мішалов. Він вказав у своїй декларації 18 тисяч біткоїнів. Це приблизно 850 мільйонів доларів, або понад 22,8 мільярда гривень. Для порівняння, бюджет Дніпра на 2021 рік — 13,6 млрд гривень.
Батько Мішалова Дмитро — один із найвідоміших бізнесменів Дніпра. Як зазначає YouControl, він очолює бізнес-групу родини Мішалових, яка насамперед займається будівництвом і нерухомістю. Зокрема, його компанія за 100 млн доларів перед Євро-2012 збудувала дах для київського стадіону «Олімпійський», нагадують «Наші гроші».
А втім, навіть із таким бізнесом ця сума «біткоїнів» не виглядає реалістичною. Як ми вже казали, це приблизно 850 млн доларів, водночас Мішалових немає у списку найбагатших українців за версією Forbes. Замикає рейтинг Олександр Слободян з активами у 130 млн доларів, тобто активи Мішалова оцінюють у меншу суму. Що про це кажуть у самому Forbes, розповімо трохи згодом.
Проте жодних перевірок колишній депутат із Дніпра не проходив, тож не можна стверджувати, що він збрехав у декларації. Залишається повірити в його пророчий геній, який підказав бізнесменові накупити Bitcoin, коли ті коштували лише декілька доларів.
Щось, що починається на «біт-»
Другим у списку є перший секретар посольства України у В’єтнамі Петро Ленський, який задекларував 3 174 власні біткоїни та 3 354 — дружинині (загалом 6 528). На відміну від Мішалова, він вказав дату, коли в них з’явилася криптовалюта — 20 вересня і 16 серпня 2020 року відповідно. А також вартість — 428 та 469,5 тисячі гривень.
Але якщо у вас є гугл, нескладно порахувати, що понад 3 тисячі біткоїнів коштують куди більше — мільйони доларів, а не тисячі гривень. Зрозуміти, що це за Bitcoin для (порівняно) бідних, вдалося за допомогою другої, виправленої декларації Ленського, де легким рухом руки «біткоїни» перетворились на «бітбони».
Сайт Coinmarketcap, який показує 6 677 видів криптовалют, про бітбони нічого не знає. Однак Bitbon усе ж існує, його нинішній курс — 21,3 долара, якщо вірити сайту Bit.trade. На момент набуття Ленським Bitbon він коштувала 9 доларів, за тодішнім курсом це було 800 тисяч гривень, а не 428, що вказані у декларації. Та все ж ці цифри значно ближчі до істини, ніж у випадку з біткоїнами.
Щоправда, цікаво: купивши бітбони у серпні-вересні 2020 року й задекларувавши їх у лютому 2021-го, Ленський тільки на початку березня (під час подання виправленої декларації) зрозумів, що в нього не біткоїни, а щось «трохи» інше? І це дуже яскравий приклад, як виправлення лише трьох літер кардинально змінює вартість віртуального гаманця чиновника.
Дві з половиною тисячі «майбахів»
А ось брати Урбанські (Анатолій — депутат Верховної Ради, Олександр — Одеської облради) демонструють дива далекоглядності, стабільності та приклад розкладання яєць по різних кошиках.
У декларації за 2016 рік Олександр Урбанський вказав 5328,1217 біткоїна, до того ж зазначив, що мав їх ще до початку роботи депутатом 8-го скликання парламенту (а це 2014 рік). Однак у декларації за 2015 рік він чомусь про свою криптовалюту не згадав.
У декларації за 2017 рік Олександр Урбанський вказав ще одну криптовалюту — біткоїн кеш, причому рівно стільки ж (5328,1217), скільки й «традиційних» біткоїнів. І ось відтоді у кожній своїй декларації Урбанський вказує саме ці суми двох видів криптовалюти.
У його брата історія абсолютно аналогічна: у декларації за 2016 рік вказані біткоїни, які нібито з’явилися ще до початку роботи депутатом, хоча в декларації за 2015 рік їх немає. І так само у 2017 році додається ще біткоїн кеш. Різниця лише в сумі: в Анатолія Урбанського криптовалюти трохи менше — по 4256,3278 обох видів.
Обидва політики представляють партію «За майбутнє», яка з подачі президента отримала другу назву — «За майбах». На сайті Mercedes можна побачити, що Maybach GLS коштує від 160 тисяч євро. Так ось, якщо скласти криптовалюту братів Урбанських (а це понад 450 млн доларів!), можна купити 2,5 тисячі «майбахів».
До слова, братів Урбанських також немає у списку Forbes. Схоже, експерти журналу не дуже вірять у задеклароване чиновниками криптобагатство.
Чи можна їх перевірити?
Ми звернулися до української редакції Forbes, аби запитати, чому вони не врахували задекларовану криптовалюту. Заступник головреда журналу Володимир Ланда розповів, що у випадку з Мішаловим редакція намагалась уточнити цю інформацію.
«Ми не знайшли достатньо підтверджень володіння криптовалютою в тій кількості, яка б дозволила (Мішалову — ред.) потрапити в рейтинг 100 найбагатших людей. Щодо одеського кластера декларантів (а це не тільки Урбанські) також питань більше, ніж відповідей», — уточнив журналіст.
Ланда зазначив, що загалом Forbes зважає на задекларовану криптовалюту, але дуже обережно враховує це під час оцінювання статків.
А втім, якщо для рейтингу найбагатших людей чиновники не зобов’язані доводити наявність вказаної кількості біткоїнів, то держава в особі працівників Національне агентство з питань запобігання корупціїНАЗК може цього вимагати.
І ось нещодавно стався перший гучний випадок такої перевірки: ексголова Харківської облдержадміністрації, а нині голова Державної регуляторної служби (ДРС) Олексій Кучер не зміг підтвердити, що в нього справді є 77 біткоїнів, вартість яких на момент перевірки становила 13,1 млн грн. Тож як його перевірили?
«Криптовалюта Bitcoin має публічну адресу (Public Address), яка є відкритою та підтверджує належність певній особі. Голова ДРС не зміг надати публічну адресу криптовалюти», — повідомили в НАЗК.
Як наголошує голова відомства Олександр Новіков, заяви про те, що криптовалюту неможливо відстежити, — нісенітниці.
«Більшість криптовалют — найпрозоріший спосіб зберігання коштів. З даними про ваші біткоїни може ознайомитися будь-яка особа, якщо їй відома адреса вашого криптогаманця. У відкритих реєстрах можна не тільки перевірити, скільки криптовалюти має людина, а й отримати дані про всі її транзакції», — сказав він.
Ми звернулися по коментар до викладача курсу «Блокчейноміка» у Києво-Могилянській бізнес-школі Станіслава Под’ячева. Він пояснив, що це справді дуже прозора система, і за допомогою гаманця можна просто підтвердити або спростувати, має декларант вказану криптовалюту чи ні.
«Гаманець має функцію підпису, можна використовувати її для підтвердження. І навіть у режимі реального часу дивитися на рух коштів. Якщо чиновник зберігає свої криптоактиви у спеціалізованих фінустановах, довести можна відповідним документом, довідкою чи випискою», — каже експерт.
Також Под’ячев, як і Новіков, вказує на ще одну перевагу технології Технологія блокчейну — це своєрідна книга обліку, яка фіксує всі операції, а внесення змін в один блок потребує відповідних змін в усіх блоках після нього. Це унеможливлює маніпуляції з даними.блокчейну — змінити інформацію в базі неможливо. Тож якщо чиновник хоче щось приховати, то це точно не те місце, куди слід іти.
Прозорість фінансування — кредо і для hromadske. Ми не залежимо від політиків та олігархів, ми фінансуємося завдяки підтримці читачів, рекламі та міжнародним донорам, що забезпечує нашу незалежність. Ви можете допомогти нам у цьому, долучившись до спільноти друзів hromadske.
Поки що НАЗК перевіряє лише поодинокі випадки декларування криптоактивів, проте обіцяє посилити цей напрямок. Технічна можливість з’ясувати істину є, тому все залежить (як і майже завжди у нас) від політичної волі. Якщо її не забракне, то не виключено, що вже цього року кількість «криптомагнатів» серед наших депутатів і чиновників значно зменшиться. Адже декларувати криптовалюту, якої в тебе насправді немає, стане просто небезпечно.