Фаєр — зброя? Що закидають активістам, які брали участь в акції на підтримку Стерненка під Офісом президента
Уже понад тиждень українці дискутують відносно акції протесту під Офісом президента, розбитих шибок та обмальованих стін.
20 березня, у день народження засудженого Сергія Стерненка, туди прийшли близько 700 людей. Вони вимагали звільнити Стерненка, а також обвинуваченого в убивстві журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, відправити у відставку генпрокурорку Ірину Венедіктову та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Учасники закидали будівлю фаєрами, підпалили табличку «президент України» та розбили скло у дверях.
В Офісі президента збитки оцінили у 2 мільйони гривень. А Верховна Рада, щоб обговорити ці події, збереться на позачергову сесію.
Окремим учасникам події вже оголосили підозри, декого суд відправив під цілодобовий домашній арешт. У чому конкретно звинувачують активістів, які докази має поліція, що кажуть на звинувачення самі фігуранти, а також спостерігачі?
Деталі — в нашому матеріалі.
Що за активісти?
Наразі відомо про підозри 7 активістам, які нібито брали участь у подіях 20 березня: Сергію Філімонову, Олексію Білковському, Роману Ратушному, Євгену Строканю, Давиду Гаджимурадову, Владиславу Гранецькому-Стафійчуку, Артему Лісовцю. Адміністративні протоколи виписали Олегу Кобезькому, Артуру Єфименку, Ігорю Поташенкову.
У день акції затримали лише одного з них — Владислава Стафійчука, який нібито бив шибки в будівлі ОП. Того самого вечора сталися сутички під Печерським відділком поліції між правоохоронцями та активістами, які прийшли підтримати Стафійчука.
Ще до оголошення підозр іншим вісьмом людям їхні прізвища пролунали на відео, яке оприлюднив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Хоча більшість із тих, кого чиновник назвав учасниками хуліганських дій, — на відео у балаклавах.
Що про них відомо?
Сергій Філімонов («Філя») — лідер руху «Гонор». Раніше керував київським осередком партії «Національний корпус», воював у складі добровольчого батальйону «Азов». Брав участь у визволенні Маріуполя, Мар'їнки, в боях за Іловайськ та під Гранітним. Під Іловайськом отримав осколкові поранення в руку та у спину.
У 2016 році був затриманий правоохоронцями під час сутичок біля офісу «Київміськбуду». Тоді «Нацкорпус» пікетував нібито незаконне будівництво на Святошині. «Філі» тоді інкримінували хуліганство.
Ще одна справа — осені 2018 року. Тоді Філімонов отримав нове звинувачення — за нібито організацію бійки з охоронцями забудовника в Екопарку «Осокорки». Забудовник «Аркада» і підрядник «Контактбудсервіс» намагалися почати будівництво багатоповерхівок на місці озера Небреж. Місцеві мешканці наголошували, що будівництво є незаконним.
У 2018 році Сергій був учасником затримання бразильського найманця «Л/ДНР» Рафаеля Лусваргі.
Навесні 2019 року склав повноваження голови київського осередку «Нацкорпусу». Згодом мав певні конфлікти із представниками цієї організації, зокрема, як сам він заявляв, через підтримку Сергія Стерненка.
Серед учасників руху «Гонор» Філімонова є ще кілька підозрюваних — Олег Кобезький, Олексій Білковський, Артур Єфименко, Ігор Поташенков.
Частина з них — колишні футбольні фанати, експредставники Національного корпусу, ексазовці, спортсмени.
У листопаді-грудні 2019 року члени руху «Гонор» брали участь у масових заворушеннях у Гонконзі, про що самі розповідали та оприлюднювали відповідні фото, організовували акції проти «Партії Шарія», забудови Протасового Яру, за об’єктивне розслідування вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк, підтримували акції щодо нібито рейдерства Олімпійського коледжу у столиці.
Серед представників «Гонору» є колишні футбольні фанати, зокрема з блоку «Родичі». Останні, своєю чергою, також висловили підтримку Сергію Стерненку, коли йому мали оголосити підозру в умисному вбивстві. Також серед представників «Родичів» чимало тих, хто у 2014 році пішов на Донбас у складі добровольчих батальйонів. Тому вони активно підтримували закон про надання українського громадянства іноземним ветеранам війни на Донбасі та супровідні акції під назвою «Паспорт добровольцю».
Відповідно до інформації з соціальних мереж, людина на ім’я Давид Гаджимурадов — спортсмен, тренер із Рівного.
Владислав Гранецький-Стафійчук (псевдонім Сорд, позивний «Змій») — колишній військовий.
Із початком Революції гідності Владислав приєднався до «Правого сектору», оселився на п’ятому поверсі Будинку профспілок. До 2015 року воював на Донбасі в добровольчих батальйонах, з 2015-го уклав контракт із 93-ю окремою механізованою бригадою «Холодний Яр».
Владислав розповів нам у коментарі, що спершу потрапив на шахту Бутівка неподалік Донецька, потім на Луганщину, був у Пісках. Далі потрапив із піхоти в артилерійську розвідку. Після виходу його першої книжки командир «забрав до себе — будувати підрозділ пресслужби».
Загалом Сорд служив у зоні бойових дій 4,5 року. За його словами, під час служби отримав дві звичайні контузії та одну спинномозкову (під Іловайськом).
Останнім часом працював у видавництві «Дім химер». Автор кількох збірок віршів та прози. Також він наголосив на тому, що зараз працює з психологом, оскільки має ПТСР, а також приймає знеболювальні.
Після затримання Сорда керівник батальйону «Кривбас» Микола Колесник заявив, що Сорд не був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню, про який розповідав. Цю ж інформацію офіційно підтвердили в ОП на запит Владлена Неклюдова — депутата, голови підкомітету ВР із питань правоохоронної діяльності.
Сам Сорд нам у коментарі зазначив, що має орден, і показав фото.
«Отримував. Він є, в нього є номер і він справжній. Але зараз кажуть, ніби номер ордену — вибитий на майбутнє і в наказах не фігурує. Я зацікавлений розібратися, хто стоїть за схемою роздачі нагород нелегалам і нащо це робилося. Готовий упізнати посадовця, який вручав — це буде корисно для країни та для війська», — розповів нам Владислав.
Щодо Сорда відкрито ще кілька кримінальних справ: самовільне залишення військової частини та незаконне зберігання та носіння холодної зброї.
«Мій покійний найкращий друг Сергій "Сєвєр" Табала якось подарував мені ножа з гравіюванням. І згодом цей ніж став чи не єдиним, що у мене від “Сєвєра” залишилося, всюди возив його з собою як талісман. Коли, вже звільняючись із армії, їхав додому, на Дніпровському вокзалі мене обшукали правоохоронці, я чесно дістав їм цього ножа, вони постукали по батареї лезом, сказали, мовляв, "холодна зброя", склали протокол. Це не шматок металу, а жива пам'ять, і не тільки для мене.
Друге — СЗЧ (самовільне залишення частини). Коли ми побралися з дружиною, я написав два рапорти, заздалегідь додавши необхідні документи, та поїхав на власне весілля. Опісля з бригади зателефонували, мовляв, не підписуємо другий рапорт. А чому? Бо не хочемо. Я повернувся, посварився з командиром своєї ланки та поїхав назад до дружини, бо де-факто я мав на це право. Тоді час, проведений з коханою людиною, був найкращим, що зі мною сталося. Згодом я розплатився за це штрафом і ні про що не шкодую. Та й у бригаді всі розуміли, що правда на моєму боці. А зараз дехто розганяє “темник”, мовляв, я — дезертир» — розповів нам Сорд.
Роман Ратушний — лідер ГО «Захистимо Протасів Яр». Був учасником Революції гідності, зокрема є потерпілим від дій «Беркуту» в ніч на 30 листопада 2013 року.
У 2018-му очолив ініціативу «Захистимо Протасів Яр», яка має на меті зберегти зелену зону у Протасовому Яру столиці і недопустити забудови, яку хоче здійснити ТОВ «Дайтона Груп», що пов'язана з Геннадієм Корбаном.
У жовтні 2019-го Ратушний заявив про погрози йому фізичною розправою й опублікував відповідні записи розмови із заступником голови Офісу президента Андрієм Смирновим. Замовником погроз активіст називав Геннадія Корбана, останній це заперечував. Про тиск Ратушний розповідав особисто президенту Володимиру Зеленському та генпрокурору Руслану Рябошапці.
Євген Строкань — колишній боєць «Айдару», наразі очільник організації «Невідомий патріот». Відповідно до реєстру юридичних осіб, особа з таким самим ім'ям та прізвищем є керівником охоронної структури ТОВ «Приватна служба безпеки та охорони».
Строкань активно підтримує акції «Руху опору капітуляції», а також націоналістичних організацій С-14 та «Традиція і порядок».
Також його разом з іншими націоналістами помітили під стінами генеральної прокуратури у вересні 2018 року, коли Україна видала РФ чеченця Тимура Тумгоєва, заявивши, що не має інформації про його участь у війні на Донбасі.
Активісти тоді влаштували сутички під стінами відомства, вимагали відставки Юрія Луценка. Після цього поліція прийшла до офісу праворадикалів і знайшла там портрет Гітлера та свастику на стінах. Самі націоналісти зазначили, що не бачили цього там раніше — це їм підкинули поліцейські, аби скомпрометувати ветеранський рух.
У чому підозрюють?
Цілодобовий арешт цього тижня отримали Владислав Гранецький-Стафійчук та Євген Строкань.
За даними слідства, Сорд прийшов на акцію із заздалегідь заготовленою зброєю — складаним ножем. А згодом ударив рукою по дверях Офісу президента й розбив у них скло.
Євгену Строканю призначили цілодобовий арешт теж за статтею 296 («хуліганство»), частиною 4 — він нібито приніс із собою балон для малювання і знав про наявність зброї в інших учасників протесту.
Сергій Філімонов отримав підозру за тією самою статтею; слідство назвало його організатором зібрання.
«Філімонов, ідучи попереду групи невстановлених осіб та підходячи до Офісу президента, давав вказівки іншим особам, керував їхніми діями, а також запалив піротехнічний засіб, що останніми було сприйнято як сигнал до початку активних хуліганських дій», — йдеться у тексті підозри.
Також у тексті зазначається, що Філімонов нібито діяв у змові з іншими фігурантами та знав про наявність у них зброї.
Ще до оголошення підозр заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко опублікував відео з іменами та фотографіями потенційних підозрюваних. Також там були фото зі спини та у балаклавах із підписами: «...за ознаками одягу це можуть бути саме такі активісти».
«На мирних протестах не підпалюють двері, не розбивають вікна у державних установах. Щодо фаєрів — вони використовувалися для того, щоб підпалювати державне майно. А на попередній акції місяць тому фаєрами кидали у поліцейських, нацгвардійців, чим піддавали їхні життя загрозі. Запалений фаєр має температуру горіння понад 500 градусів і, потрапивши на відкриту ділянку тіла, завдає глибоких опіків», — зазначив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
Роману Ратушному інкримінують хуліганство, а саме те, що на акцію він прийшов із фаєром, діяв у складі групи осіб, підпалив його та кинув у будівлю ОП, чим пошкодив фасад.
Ігор Поташенков та Олег Кобезький отримали підозри за адміністративні правопорушення — за порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів, зокрема фаєрів. За це їм загрожує штраф від 595 до 1 020 гривень.
Артур Єфименко отримав підозру за нецензурну лайку в громадських місцях.
Що каже захист та самі активісти?
Владислав Стафійчук не коментував побиття шибок під ОП, але підтвердив, що був на акції, оскільки вимагає реформування судової системи. За його словами, навіть на мирній акції «знайдуться люди, яких переповнює гнів».
«Тут просто людям накипіло. Мені смішно було слухати в камері Антона Геращенка, який казав про провокаторів, адже там звичайні громадяни. У людей накипіло, і накипить ще більше, якщо не буде реакції», — сказав він.
Адвокат підозрюваного Дмитро Мазурок зазначав, що Владислав не може впливати на свідків, оскільки всі вони — співробітники поліції. Також Сорд не може впливати на експертну установу, яка проводить експертизу ножа, бо вона підконтрольна МВС.
Євген Строкань наголосив, що звинувачення абсурдне, адже балон не є зброєю. Ще каже, що не приносив його з собою.
«Балон, який мені закидають, я забрав у одного з наших активістів. У підозрі йдеться, що я ніби знав про наявність таких предметів в інших учасників акції, тому мені — ч. 4. Тому трохи несподіваним було таке рішення суду, хоча я й розумію замовність обвинувачення. Вчергове продемонстрували свою “кишеньковість”, а Зеленський показав свої реальні політичні вподобання», — зазначив нам у коментарі Строкань.
Сергій Філімонов зазначив, що акція була мирною, готувався лише перформанс, а фаєр він не вважає зброєю.
«Це була мистецька акція. І в мистецтві навіть є термін, яким це можна описати, — це тотальна інсталяція або перформанс. Перформанс — це одна з форм акціонізму, де твором вважають дії автора, за якими глядач може споглядати у режимі реального часу. Суть інсталяції — десакралізація будівлі (ОП — ред.), яка себе дискредитувала, і насправді вандалізм — це було знищення цього витвору мистецтва», — зазначив Філімонов.
Адвокат підозрюваного Масі Найєм наголосив на кількох порушеннях зі сторони звинувачення. Серед процесуальних — відсутність відео. За його словами, за зображеннями, що були у протоколі, неможливо ідентифікувати осіб. А відео, на які посилаються слідчі, не містять інформації про час та місце зйомки. Також всі докази причетності підозрюваних до інкримінованих злочинів, за словами адвоката, — це свідчення самих поліцейських.
«Дії учасників акції були спрямовані лише у бік будівлі Офісу президента. Заяв або повідомлень від потерпілих, яким було б спричинено шкоду здоров’ю від дій учасників акції, не надходило. Сутичок із правоохоронцями або іншими учасниками акції, під час яких була б заподіяна шкода здоров’ю, не встановлено», — зазначив адвокат.
Також він каже, що в матеріалах кримінального провадження немає доказів того, що піротехнічні засоби та інші предмети були заготовлені та використані під час акції з метою спричинити комусь тілесні ушкодження.
Роман Ратушний пов’язує підозру зі своєю активною громадянською позицією, зокрема — з боротьбою за збереження Протасового Яру.
«Я вважаю, що замовником цієї підозри є заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов. І це помста за мою діяльність щодо захисту Протасового Яру від незаконної забудови Геннадія Корбана, інтереси якого Смирнов лобіює й після того, як припинив бути його адвокатом», — зазначив Ратушний.
Також перед оголошенням підозри він вимагав від заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка та МВС спростувати та не поширювати нібито неправдиву інформацію про його дії на мітингу під Офісом президента 20 березня, про які йдеться в оприлюдненому Геращенком відео.
Що встановили правозахисники?
Організація «ОЗОН», яка здійснює моніторинг мирних зібрань та судових процесів, опублікувала звіт за результатами спостережень акції на Банковій.
Там визначили два ключових моменти: акція планувалася мирною, поліція застосувала метод мінімального втручання. Водночас правозахисники наголосили на тому, що серед учасників була група, яка вчиняла насильницькі дії.
«За нашими підрахунками, в акції взяли участь близько 700 людей, і більшість поводилися мирно. Але була група близько 50 осіб, яка таки використовувала насилля. Міжнародні стандарти не захищають такі дії, але говорять про те, що навіть використання насильства певною групою не робить саме зібрання не мирним», — розповіла нам представниця «ОЗОНу» Любов Галан.
Поліція ж, за її словами, відповідно до міжнародних стандартів, може не втручатися, якщо бачить, що ризики ескалації конфлікту та шкода буде вищою, ніж якщо не втрутиться.
«На нашу думку, поліція використала той інструмент, який був можливий, і зробила все в межах стандартів», — зазначила Любов Галан.
Водночас моніторингова група зазначила, що зображення свастики на будівлі Офісу президента з’явилося вже після оголошення про завершення акції. А отже, може свідчити про провокацію.
Самі підозри учасникам організація не аналізувала. Однак не виключає, що зробить це пізніше, оскільки тут може йтися про політичні переслідування.
У Центрі прав людини ZMINA, який документує випадки переслідувань за громадську діяльність, наголосили, що правоохоронці мають надати чіткі докази наявності мотиву хуліганських дій в підозрюваних.
«Фаєри активно використовувались і на інших акціях. І раніше у нас не було інформації, щоб поліція розглядала їх як зброю, яку планували використовувати, щоб завдати тілесних ушкоджень. Слідство має встановити, що саме робила кожна конкретна людина, про яку вони говорять, при цьому точно ідентифікувати її в темряві серед десятків схоже вдягнених людей в масках, з'ясувати, чи був у її діях склад правопорушення, а якщо так, то адекватно його кваліфікувати і надати докази», — зазначила нам у коментарі дослідниця ZMINA Анастасія Москвичова.
А що загалом думають українці?
За результатами опитування від Соціологічної групи «Рейтинг», дії протестувальників під час акції під будівлею Офісу президента 20 березня не підтримують 70% українців.
65% опитаних вважають, що учасників акції, які пошкодили будівлю, потрібно змусити прибрати там або ж сплатити компенсацію. Водночас 20% вважають, що проти мітингувальників треба відкрити кримінальні справи й ув’язнити. 9% вважають, що не варто реагувати на це.
Щодо акцій на підтримку Стерненка загалом, то 43% опитаних їх не підтримують, 23% підтримують, але не хочуть брати в них участь, 4% підтримують і готові брати участь. Байдуже до таких акцій ставиться 21% українців. Упродовж трьох останніх тижнів зросла кількість тих, хто не підтримує ці акції.
«Не чуєте — побачите»
Сам Сергій Стерненко подякував усім, хто вийшов під ОП в його підтримку.
«Учора ж чи не вперше їм (владі — ред.) стало не смішно. Чого вартують обмальовані стіни і табличка, коли в країні відсутня справедливість?», — написав Стерненко у листі.
«Неповага до суспільства — це щодо тих людей, які сидять в ОП. Це коли виходять абсолютно різні люди на мирний протест, а на них ніяк не реагують», — каже нам Сергій Філімонов.
За його словами, активісти планують ще кілька акцій найближчим часом. Зокрема — в день апеляції у справі Сергія Стерненка, на судах по Андрію Антоненку та після виходу фільму Bellingcat щодо «вагнерівців».
«Як це все закінчиться? Побачите. Не чуєте — побачите», — каже Філімонов.