Злодії в законі, чеченці та «невідомі патріоти». Деталі нової підозри ексдепутату Максимові Микитасю

У передноворічну ніч 31 грудня суд відправив під варту колишнього народного депутата та власника будівельної корпорації «Укрбуд» Максима Микитася. Його підозрюють у тому, що він замовив викрадення свого колишнього юриста та вимагав у нього 800 тисяч доларів. Микитась звинувачення заперечує та називає справу сфабрикованою під тиском Офісу президента. А саме — свого колишнього колеги в «Укрбуді» Олега Татарова, який нині обіймає посаду заступника керівника ОП і проти якого Микитась свідчив в іншій справі, що розслідує НАБУ. В поліції ж кажуть — справи не пов’язані.

Деталі про нову підозру і ймовірних спільників ексдепутата — в нашому матеріалі.

Розписка на 800 тисяч доларів

«Ви мене посадили до в’язниці, тепер я буду вимагати з вас гроші», — нібито сказав телефоном Максим Микитась своєму колишньому юристу Олегові Мірошниченку.

8 грудня останнього викрали четверо людей. Вони тримали Мірошниченка в його ж машині й саме тоді, за даними слідства, зателефонували Микитасю. Після цього викрадачі змусили Мірошниченка написати боргову розписку на 800 тисяч доларів США.

«Не рипайся, в нас довгі ножі, ми тебе заріжемо», — нібито казали вони юристові.

Про які гроші йдеться і чи існував насправді борг, наразі невідомо. Деякі ЗМІ повідомляли, що Микитась нібито дав Мірошниченку хабар у 800 тисяч доларів, щоб той організував потрібне рішення в суді, але адвокат питання не вирішив. Однак під час судового засідання, коли Микитасю обирали запобіжний захід, про це не згадували.

За словами самого потерпілого, він працює юристом в адвокатській компанії «Кириченко».

«Я завжди ставився до нього по-людськи, по-дружньому. І крім юридичних питань, які були пов’язані з його проханнями щодо відновлення права власності, ми більше нічого не робили», — розповів під час допиту Мірошниченко, наголошуючи, що ніколи грошей від Микитася не брав.

Однак на тому ж допиті він розповів, що вважає замовником викрадення саме Микитася, а з викрадачів знайомий лише з одним, на ім’я Руслан. Особисто зв’язатися з Мірошниченком наразі нам не вдалось.

«Для чого це потрібно Микитасю? Та в нього таких розписок безтолкових — вагон і одна тєлєжка. Розписки мають сенс, а він це знає, оскільки є підприємцем з великим стажем, коли є майно, на яке можна накласти арешт і в судовому порядку стягнути певні грошові кошти. Від Мірошниченка отримати це було неможливо, і тому ця розписка не мала для Микитася ніякого значення», — казав у суді адвокат Артур Габріелян, демонструючи стос паперів.

Сам Микитась заявив, що не користувався послугами Мірошниченка.

«Я не знаю, чому він таке каже, це особисто його справа. Жодних угод у мене з цим Мірошниченком не було», — сказав нам Микитась.

Викрадення

За даними слідства, Микитась на початку грудня звернувся до чеченця, уродженця Казахстану Нажмудіна Газієва та попросив вибити борг зі свого колишнього юриста. Нажмудін, який наразі перебуває під вартою за підозрою у вбивстві, нібито сконтактував Микитася зі своїм братом Алі Газієвим та іншими членами ОЗГ, яку нібито й очолював.

7 грудня, як стверджує слідство, у кафе «Petit» зустрілися Алі Газієв, Юрій Опанасенко, Сергій Чернов, а також невстановлений наразі чоловік, на ім'я Руслан («Русік»), та зідзвонилися з Нажмудіном. Той розповів суть завдання та сказав, що за це вони отримають половину коштів — 400 тисяч доларів.

«Працюйте, як хочете. Якщо заберете бабки — мені байдуже. Ріжте його», — так, за словами прокурорів, сказав Нажмудін.

«7 грудня мені зателефонував знайомий, на ім'я Руслан. Ми познайомились, коли я був помічником нардепа Сергія Мельничука (батальйон «Айдар»), а Руслан воював у грузинському батальйоні. Тоді він просив допомогти його грузинським землякам отримати українське громадянство», — розповів Мірошниченко.

Руслан сказав, що один його знайомий хоче, аби Мірошниченко повернув тому борг у 50 тисяч доларів.

«На що я відповів, що ні в кого не брав у борг, а тим більше, як там казали, — на ігри в казино. Але якщо він так просить — можу зустрітися і пояснити все», — сказав Олег Мірошниченко.

За даними слідства, під час зустрічі Алі Газієв, Юрій Опанасенко, Сергій Чернов і Алві Вутсаєв силою заволоділи автомобілем Мірошниченка, били його по голові, перетягли на заднє сидіння, в дорозі вимагали написати розписку на ім’я Микитася. Зрештою Мірошниченко попросився до туалету, вирвався і втік. Тоді ж на підмогу йому прийшла поліція, яка вже мала орієнтування на авто, оскільки у викрадення були свідки.

Транснаціональна ОЗГ

За даними слідства, окрім затриманих Сергія Чернова, Юрія Опанасенка, Алві Вутсаєва, Алі Газієва, до ОЗГ входило ще як мінімум дванадцять осіб. Чотирьох із них примусово видворили з України через порушення міграційного законодавства, двох оголосили у розшук. Нажмудіну Газієву, який перебуває під вартою за підозрою у вбивстві, додали статтю щодо створення злочинної групи.

Руслана, який домовлявся з Мірошниченком про зустріч, серед затриманих наразі немає.

Кілька років тому в молдовському суді Нажмудін Газієв заявляв, що у 2012 році саме українець на ім'я Руслан допоміг йому отримати підроблений паспорт громадянина Молдови на ім’я Василя Богданова.

«Він (Руслан — ред.) запропонував мені зробити молдавські документи, щоб я міг вільно пересуватися. Я дав йому 10 тисяч доларів, потім ще 2500 євро. Він подзвонив і сказав приїхати в Молдову, забрати документи. Ми зустрілися з Русланом в Кишиневі, пішли до паспортного відділу. Форми були заповнені, я тільки підписав їх», — свідчив у суді Газієв.

Як зазначали у розслідуванні молдовські ЗМІ, Газієв мав підроблені паспорти на кілька імен: громадянина Казахстану Нажмудіна Газієва, громадянина Молдови Василя Богданова та росіянина Аслана Ісаакова.

Співорганізатором банди був, за даними слідства, Равіль Галієв «Мага», якого теж затримали. В мережі інтернет було опубліковане посвідчення особи з таким же ім'ям та прізвищем із нібито ГО «1 сотня самооборони Майдану», яку, відповідно до реєстру, очолює Олександр Третьяков. Однак чи дійсно йдеться про ту саму особу та чим саме займається організація, ми не знаємо.

Також, за нашою інформацією, серед затриманих — киянин Дмитро Пономаренко «Дітріх». Про нього ми розповідали в нашому матеріалі про колишнього бійця батальйону «Айдар» Олександра Корнієвського «Кулібіна», в якого проводили обшуки у справі вбивства журналіста Павла Шеремета та який є обвинуваченим у справі щодо незаконного обігу зброї. Корнієвський є майстром з виготовлення зброї та вибухівок, свого часу він співпрацював із заводом «Шмайсер» та Борисом Германом — засудженим за організацію замаху на журналіста Аркадія Бабченка.

Герман свого часу називав Пономаренка своїм куратором з СБУ. Сам же Пономаренко пояснював, що працював з Германом для документування його незаконної діяльності у сфері обігу зброї та замовних вбивств. І підтверджував, що має зв’язок з правоохоронцями. Водночас в СБУ нам цю інформацію не підтвердили.

Також серед затриманих, як нам повідомили джерела у правоохоронних органах — Хізір Мусаєв, Мансур Умаров, Ільяс Дажикаєв.

У матеріалах справи також згадується Юлія Михайлова та її цивільний чоловік Борис, які контактували із затриманими. Однак детальної інформації про них наразі правоохоронці не розголошують.

За даними слідства, члени угруповання заробляли тим, що викрадали людей та вимагали з них неіснуючі борги. Вони базувались у Києві та Одесі, однак працювали й в інших регіонах. Суми, які вони вимагали, як стверджують правоохоронці, коливалися від 20 тисяч гривень до 800 тисяч доларів.

У затриманих вилучили зброю, набої, ножі, чорнові записи, розписки, печатки, флеш-накопичувачі, гроші, автомобілі та інші речі, які, за версією слідства, підтверджують їхню злочинну діяльність.

Злодії в законі

Керували угрупованням, за даними слідства, двоє злодіїв у законі, які наразі перебувають на території Росії. За нашою інформацією, це Азіз Батукаєв «Азіз» та Гілані Алієв «Гілані Сєдой».

У 2006 році Батукаєва засудили в Киргизстані на 16 років і 8 місяців з конфіскацією майна за вбивство, незаконний обіг і виготовлення зброї, організацію масових заворушень. Термін його ув'язнення мав закінчитися у 2021 році, однак у 2013 його звільнили достроково — нібито через важку хворобу. Його відправили в Бішкек, звідки він одразу вилетів до Грозного — столиці Чечні.

Згодом правоохоронці Киргизстану розпочали справу щодо незаконного звільнення злодія в законі за допомогою підробки медичних документів. У провадженні фігурувало 19 осіб, серед яких і колишній президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв. Останнього засудили до 11 років, але згодом Верховний суд скасував вирок та направив справу на перерозгляд. Сам же Атамбаєв запевняв, що Батукаєва звільнили, щоб екстрадувати з РФ у Киргизстан ексначальника Служби державної безпеки Жаниша Бакієва.

Водночас у ЗМІ неодноразово згадували і про роль у звільненні Батукаєва депутата Держдуми РФ та правої руки Рамзана Кадирова Адама Делімханова, який нібито для цього приїздив до Киргизстану особисто.

Гілані Алієв, за даними Кавказ.Реалії, раніше входив до клану Аслана Усояна («Діда Хасана»). Йому пророкували непогані перспективи у кримінальному світі, але подальшій «кар’єрі» нібито завадили часті арешти. Останнім часом Гілані долучився до чеченських злодіїв у законі Азіза Батукаєва та Іслама Едильгирєєва («Іслама Большого»).

Добровільне зізнання чи агент?

Як кажуть правоохоронці, єдиний з затриманих, хто наразі співпрацює зі слідством, — Сергій Чернов. Адвокати Микитася у суді заявляли, що він, на їхню думку, є агентом поліції.

«Він усіх підбурював, фальсифікував переписку, у нього в телефоні знайшли контакти з особою, яка підписана «Діма СБУ», зараз він чомусь вирішив усе розповісти слідству. І взагалі, розробити таке транснаціональне ОЗГ, в якому кілька десятків осіб, без свого агента неможливо», — вважає адвокат Микитася Артур Габріелян.

За словами адвокатів, один з ключових доказів, який на це вказує, — переписка Сергія Чернова нібито із самим собою, а за версією поліції — з Микитасем. В цьому листуванні йдеться про викрадення людини, яке, за версією слідства, замовив екснардеп.

За версією захисту, Чернов листувався із собою з двох різних телефонів, а потім змінив ім'я одного з абонентів на «Микитась Максим». А згодом надіслав співучасникам скріншоти зі зміненим ім'ям як завдання від Микитася.

Поліція вилучила у Чернова два телефони, на яких збереглися згадані листування. У месенджерах абоненти були підписані один в одного як «Яя» і «Серьога Оч. Важний».

Правоохоронці припущення адвоката заперечують.

Сам Чернов під час допиту пояснював, що офіційно не працевлаштований, а заробляє на життя перепродажем автомобілів.

Сутички біля офісу «Укрбуду»

22 грудня, напередодні вручення підозри Максиму Микитасю, у центрі міста група молодиків у чорному та в балаклавах нібито намагалася проникнути до колишнього офісу «Укрбуду» – будівлі по вулиці Пушкінській, 27 у Києві. Внаслідок сутичок постраждали співробітники поліції.

«Конфлікт виник на підставі права власності на приміщення. Група із застосуванням фізичної сили та піротехнічних засобів намагалася зайти та захопити його», — зазначили в поліції.

За нашою інформацією, серед затриманих під час цього конфлікту були люди Сергія Лещенка «Лєшого» — власника охоронної фірми «Варта-1». Його людей ми також помічали під час виборів до ВР на окрузі Кононенка-Дубінського в Обухові та в групі підтримки Петра Порошенка під час його допиту в ДБР. Також людей «Лєшого» ми фіксували на охороні забудови Протасового Яру, куди вони після тривалого конфлікту прийшли на зміну охоронній фірмі «Фокстрот-13», яку тоді пов’язували з білорусом, колишнім азовцем та членом «Нацкорпусу» Сергієм Коротких «Боцманом», хоча він це заперечує.

Самого «Лєшого» влітку 2019 року затримували за перестрілку з представниками «Муніципальної варти» у Голосіївському парку. Тоді суд узяв під варту «Лєшого» та члена його групи чеченця Акбара Магнієва, але згодом вони вийшли під заставу.

Щодо сутичок біля офісу «Укрбуду», сам «Лєший» нам у коментарі зазначив, що, нібито відповідно до договору, двоє його людей із фірми «Дельта Щит» охороняли будівлю «Укрбуду». Але з ким саме був укладений договір — він не уточнив.

«Але приїхали поліцейські та під приводом обшуків захопили будівлю», — сказав Лещенко.

Як нам вдалося з’ясувати з судового рішення, на території чергували також представники охоронної фірми «Основа», керівником якої раніше був Дмитро Нікітін, про якого ми розповідали раніше і який, за нашими даними, співпрацював з «Лєшим». Його ми бачили в Обухові на виборах та у Протасовому Яру.

Наразі в реєстрі вказаний інший керівник — Микола Костенко. Однак залишились контактні дані Нікітіна, який нам у коментарі зазначив, що не має стосунку до охоронної діяльності вже понад рік і не знає, що відбулось 22 грудня.

Лещенко зазначив, що з «Основою» він не працює більше року і вона приїхала їм напротивагу.

Варто зазначити, що того ж дня, відповідно до рішення суду, в будівлі поліція таки проводила обшуки.

Наразі в будівлі досі перебувають охоронці без розпізнавальних знаків. Але «Лєший» запевняє — люди не його, а з Микитасем наразі не має співпраці.

Максим Микитась заявляв, що не має відношення до сутичок, а на місці працювало дві групи рейдерів.

«Як одна сторона, що має підроблені документи і юридичні претензії, так і інша, яка незаконно контролювала будівлю останні місяці, поки я був у СІЗО — обидві не мають права там перебувати! Знаючи, що я вийшов з СІЗО, обидва табори занервували і хочуть швидко продати будівлю, поки я не висунув законних вимог. Нехай не витрачають сили, будівлю не продадуть ні ті, ні ті. Ніхто у них не купить те, що їм не належить», — коментував сутички 22 грудня Микитась.

Інформацію про дві групи також озвучував і адвокат Микитася, наголошуючи, що «з іншого боку були люди, наближені до Олега Майбороди (директора “Укрбуду” — ред.)».

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом хуліганських дій та затримала шістьох осіб з групи «Лєшого».

Боротьба за будівлю триває й у судовому порядку.

З виписки з держреєстру прав на нерухоме майно та з рішення суду нам вдалося дещо з’ясувати.

Свого часу власником будівлі було ТОВ «Регіональні ресурси», пов’язане з Микитасем. Між ним та «Укрбудом Девелопмент» був укладений договір іпотеки, умови якого невідомі. Але ще був кредитний договір у 2014 році на 74 мільйони гривень. Гроші позичала компанія «АН Траєкторія» у «Терра банку». Згодом кредитор змінився на «Арагон», потім — на «Віртуоз». У договорі кредитування був поручитель. Хто саме — з документів невідомо. Борг мали повернути до 31 грудня 2020. Водночас у вересні 2020-го власником приміщення на Пушкінській, 27 стало ТОВ «Кілментон».

За версією адвоката Максима Микитася Артура Габріеляна, у лютому 2020 року представники «Укрбуду», зокрема Олега Майбороди, нібито підробили підпис керівника ТОВ «Регіональні ресурси» і таким чином незаконно заволоділи корпоративними правами товариства. Після цього нібито вже новий власник товариства уклав договір іпотеки з ТОВ «Укрбуд Девелопмент» і зареєстрував право власності за ними на офісне приміщення по вулиці Пушкінська, 27, стверджує Габріелян.

Сторона Микитася, за їхніми словами, подала скаргу до поліції та Міністерства юстиції, останні скасували певні дії реєстраторів. Однак у реєстр прав на нерухоме майно зміни внесені не були нібито через певні обтяження, каже адвокат. У вересні минулого року офісне приміщення на Пушкінській було продано ТОВ «Кілментон».

«Таким чином, офісне приміщення вибуло з власності товариства всупереч волі власника, наказу Міністерства юстиції та всупереч численним обтяженням та заборонам вчинення реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомості, які містились у відповідних державних реєстрах», — пояснює Артур Габріелян.

Наразі ж «Укрбуд» через суд намагається скасувати усі попередні реєстрації. Чим мотивована така дія — невідомо. Олег Майборода на наші питання не відповів.

«Невідомі патріоти»

Під час судового засідання у справі Микитася до суду приходило близько сотні молодиків. Вони вимагали «справедливого правосуддя» та «арешту Олега Татарова». Також мітингувальники вигукували: «Татаров — миша Портнова». Пояснювали: те, що Микитася судять, а його колишнього колегу Татарова відпускають — неправильно. Сам Микитась зазначив, що це не його люди, а ті, хто прийшов висловити свою позицію.

Один з організаторів мітингу — Євген Строкань. Відповідно до інформації у соцмережах, він колишній боєць «Айдару», наразі є очільником організації «Невідомий патріот». Активно підтримує акції «Руху опору капітуляції», а також націоналістичних організацій С-14 та «Традиція і порядок».

Останню організацію пов’язують із Сергієм Коротких «Боцманом», про якого ми згадували раніше. Коротких активно підтримує акції «ТіП», хоча останні його вплив заперечують, наголошуючи, що з ним відносини такі ж, як і з іншими націоналістами.

Також Євген Строкань спільно з іншими націоналістами був помічений під стінами генеральної прокуратури у вересні 2018 року, коли Україна видала РФ чеченця Тимура Тумгоєва, заявивши, що не має інформації про його участь у війні на Донбасі. Активісти тоді влаштували сутички під стінами відомства, вимагали відставки Юрія Луценка.

Після цього поліція прийшла до офісу праворадикалів і знайшла там портрет Гітлера та свастику на стінах. Самі націоналісти зазначили, що не бачили цього там раніше і це їм підкинули поліцейські, щоб скомпрометувати ветеранський рух.

Окрім цього, відповідно до реєстру юридичних осіб, особа з таким же ім'ям та прізвищем є керівником охоронної структури ТОВ «Приватна служба безпеки та охорони».

Тиск на викривача?

Микитась заявляє, що справа щодо викрадення сфабрикована під тиском Офісу президента, зокрема Олега Татарова. На початку грудня Микитась пішов на угоду зі слідством у справі квартир Нацгвардії, у якій фігурує й Татаров, та був звільнений з-під варти.

«Ця справа повністю сфабрикована для того, щоб мене закрити в СІЗО і здійснювати тиск щодо інших справ. Має бути справедливий суд, а не судилище», — сказав Микитась.

Після оголошення підозри Микитасю у справі юриста в НАБУ, яке розслідувало справу квартир Нацгвардії, були занепокоєні тим, що це може бути тиском на їхнього викривача та загрозою його безпеці.

«Ці події викликають занепокоєння щодо можливості використання заходів кримінального правового характеру задля блокування розслідувань НАБУ та незаконного тиску на викривача з метою сприяння викритим ним особам в ухиленні від відповідальності», — зазначили у бюро.

Татаров свою причетність до нової справи заперечив і зазначив, що «йдеться про загальнокримінальний злочин, і не один».

У поліції запевняють — оголошення підозри Микитасю не має нічого спільного з розслідуванням інших справ, в яких він фігурує. А докази у цьому кримінальному провадженні є належними, допустимими та оцінені прокурором.