Що означають результати першого туру виборів у Франції

23 квітня у Франції відбувся перший тур президентських виборів. Вони є, можливо, найважливішими для всієї Європи за останні роки.

Від них залежать, чи піде Франція шляхом Британії на вихід з ЄС, - чи навпаки в ній посилюватимуться проєвропейські настрої. Також вибори визначать, чи збільшить Росія свій вплив на Париж, і чи триматиметься далі французько-німецька дружба, яка цементує ЄС.

Громадське аналізує результати першого туру та порівнює позиції двох головних кандидатів перед другим.

ДРУГИЙ ТУР: Макрон та Ле Пен

Інтрига виборів зберігалася до останнього дня. Чотирьом головним кандидатам прогнозували приблизно рівну кількість голосів – від 18% до 24%.

Макрон йшов першим, трохи випереджаючи Ле Пен, але всі прогнози були в межах статистичної похибки. Саме тому цьогорічні вибори називали найменш прогнозованими за останні десятиліття.

Офіційні дані (наразі опрацьовано 97% бюлетенів) підтвердили прогнози соціологів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Макрон: несподіванка французьких виборів «під прицілом» Кремля

Переможцем став центрист Емманюель Макрон (23,9%, 8,6 мільйонів голосів), випередивши на кілька відсотків ультраправу Марін Ле Пен (21,4%, 7,6 мільйонів).

Республіканець Франсуа Фійон (19,94%), ультралівий Жан-Люк Меланшон (19,62%) та соціаліст Бенуа Амон (6,35%) фінішували, відповідно, на третьому, четвертому та п’ятому місцях.

Важливий нюанс: перемогли кандидати, які не представляють панівних політичних партій Франції останніх десятиліть – право-центристів («республіканців» — нащадків політичної лінії де Ґолля) та ліво-центристів (соціалістів). Це свідчить про початок переформатування політичного життя країни.

«Є недовіра до політиків і до партій, які сьогодні формують французьку владу. Тому абсолютно невипадково, що обидва кандидати, які мають найбільших рейтинг – Марін Ле Пен та Емманюель Макрон, — не належать до партій, які традиційно були при владі у Франції», — розповів в ефірі Громадського французький філософ Філіп де Лара.

Фійон та Амон уже ввечері 23-го квітня визнали свою поразку та закликали у другому турі голосувати за Макрона.

Франсуа Фійон (в центрі) визнав свою поразку у першому турі президентських виборів, виступаючи в своєму штабі у Парижі, та закликав у другому турі голосувати за Макрона Фото: Etienne Laurent/EPA

І якщо підтримка з боку Амона не здивувала (Макрон та Амон походять з середовища соціалістичної партії), то підтримка Фійона була несподіванкою.

«До останньої хвилини не було відомо, чи Фійон зробить таку заяву – чи радше закличе прибічників зорієнтуватися самим», — говорить у коментарі Громадському Олена Габріелян, журналістка Radio France International.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому французькі виборці підтримують борців з системою — спецрепортаж

Для колишнього соціаліста Макрона підтримка право-центриста Фійона є дуже важливою. Вона збільшує шанси Макрона на перемогу в другому турі.

Сюрпризом стала реакція ультралівого Жан-Люка Меланшона. Він відмовився підтримати одного з двох переможців, та закликав прибічників вирішувати самим: «кожен знає, яким є його обов’язок», — сказав він. «Володарі медіа та олігархи тріумфують», — саркастично додав він.

Натомість сам Макрон після оголошення результатів заявив, що прагне бути «президентом патріотів» супроти «загрози націоналістів».

Бенуа Амон також закликав своїх виборців у другому турі президентських вібирів віддати свої голоси за Макрона Фото: Julian De Rosa/EPA

«Немає багатьох Францій; Франція лише одна. Боротьба за те, щоби бути гідним вести Францію, розпочинається сьогодні. І ми її виграємо». Трішки пафосу, звісно, але важливий меседж: Макрон намагається одразу заступити на поле патріотизму, відкидаючи звинувачення в своїй «знекоріненості» та залежності від впливів фінансової глобалізації. Це допоможе йому краще протистояти Марін Ле Пен, яка зі свого «патріотизму» зробила ключовий меседж кампанії.

Більшість соціологічних опитувань прогнозує перемогу Макрона у другому турі. Прогнози різні та коливаються від 60% у Макрона проти 40% у Марін Ле Пен – до значно більшого розриву (70% проти 30%).

Частина виборців Фійона, Амона та Меланшона віддадуть свій голос лідеру «Рухаймося вперед!», тоді як інша частина підтримають Марін Ле Пен. Утім, до Ле Пен може перейти тільки частина голосів Фійона – але навряд чи Амона чи Меланшона.

Зазираючи у вирішальний другий тур, який відбудеться 7 травня, Громадське порівнює позиції двох кандидатів по ключових питаннях.

СВІТ

Емманюель Макрон і Марін Ле Пен відрізняються передусім поглядом на те, куди сьогодні рухається світ, і що в ньому робити Франції.

Сьогодні «поділ між лівими та правими поступається місце іншому: поділу між «глобалістами»-лібералами та «сувереністами»-консерваторами», — говорить Громадському французький журналіст Себастьян Ґобер. У цьому сенсі Ле Пен є класичним представником «сувереністів», які хочуть повернути владу національним державам. Натомість Макрон виступає за відкритість Франції щодо Європи та світу.

Відкритість проти закритості, довіра проти захисту: саме такими є головні лінії вирішального протистояння.

Це також битва між майбутнім та минулим. Це протистояння між «рухом уперед, у майбутнє, як пропонує Макрон – проти повернення до традиції — чи радше «так званої» традиції, — до протекціонізму та ізоляції, як пропонує Національний фронт Марін Ле Пен», — говорить у коментарі Громадському український філософ та франкознавець Костянтин Сігов, директор видавництва «Дух і літера».

Ле Пен у Франції називають класичним представником «сувереністів», які хочуть повернути владу національним державам (на фото - Марін Ле Пен у своїй штаб-квартирі в Енен-Бомон на півночі Франції після оголошення попередніх результатів першого туру президентських виборів, згідно з якими вона посіла 2 місце та продовжить боротьбу за крісло голови держави у другому турі з Еммануелем Макроном) Фото: Ian Langsdon/EPA

ЄВРОПА

Також кардинально відмінні позиції Макрона та Ле Пен щодо Європейського Союзу і ролі Франції в ЄС.

Макрон є проєвропейським політиком, який виступає за зміцнення ЄС. Ле Пен вважає Євросоюз бюрократичним монстром, який викачує потужності французької економіки та позбавляє Францію її ідентичності.

Саме з Ле Пен пов’язують можливий вихід Франції з ЄС – так званий «Фрекзит». Вона нещадна щодо Брюсселя та єдиної європейської валюти «євро», вважаючи, що Франції слід повернутися до старого-доброго франка.

Утім, залишається питання, чи справді Ле Пен активно просуватиме тему «Фрекзиту». «Ми не знаємо чи запропонує вона референдум щодо виходу Франції з ЄС. Але якщо вона його програє – тоді, мабуть, змушена буде піти у відставку з посади президента. І якщо так, то чи готова вона буде ризикнути?», - пояснює Громадському французький журналіст Себастьян Ґобер.

Якщо з Ле Пен залишаються двозначності, то позиція Макрона проста: Франція має залишатися в ЄС, і працювати над тим, щоб зробити ЄС сильнішим.

Макрон також значно простіше знайде спільну мову з головним партнером Франції в нинішньому ЄС – із Берліном Анґели Меркель. Натомість ледь не кожне інтерв’ю Ле Пен наповнене презирливими випадами в бік Меркель – що робить їхнє майбутнє порозуміння малоймовірним.

«Нещодавно був коментар німецького філософа Петера Слотердайка. Він говорив про загрозу того, що країна Просвітництва – тобто Франція - гаситиме світло розуму. Але залишаються шанси для великого тандему Франції та Німеччини, який надає Європі можливість віднайти знову енергію, необхідну для її безпеки та відповіді на виклик Кремля», - говорить Костянтин Сігов.

Еммануель Макрон (в центрі) після оголошення результатів заявив, що прагне бути «президентом патріотів» супроти «загрози націоналістів» Фото:Yoan Valat/EPA

РОСІЯ

Як це часто стається в нинішній європейській політиці, антиєвропейський кандидат є зазвичай проросійським – і навпаки.

Справді: Марін Ле Пен належить до найбільш проросійських представників французького політичного істеблішменту. Французькі журналісти навіть довели, що частину її компанії фінансували з кредиту російського банку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ле Пен про Росію як «силу миру» і ЄС як «музей»: 5 тез її програми

Вона «має велику прихильність до Путіна. Для неї він є альтернативою ліберальному Заходу та європейській конструкції, проти яких вона намагається боротися», - коментує Громадському французький філософ Мішель Ельчанінов, автор нещодавньої книги «В голові Марін Ле Пен».

Макрон, натомість, був головною мішенню інформаційних атак Кремля.

«Макрон заважає Путіну, адже не дає виграти тим кандидатам, в яких Кремль зацікавлений більше», — розповідає Громадському французький журналіст Поль Ґоґо, який працює кореспондентом французьких медіа у Москві.

«Він – єдиний з топ-кандидатів, яких не підтримує Росія», — погоджується Сесіль Весьє, професорка Університету Ренн-2. Штаб Макрона навіть не допустив російський пропагандистський канал RT на свій вечір. «Тому я не думаю, що в Кремлі радіють з результатів першого туру», — додає вона.

УКРАЇНА

Із розбіжностями ставлення до Росії пов’язана і відмінність ставлення до України.

У своїх заявах Марін Ле Пен повторює тези російської пропаганди. «Подібно до Кремля, вона вважає, що нинішня влада у Києві не є легітимною. Вона також вважає анексію Криму законною і підтримує сепаратистів на Донбасі», — говорить Ельчанінов.

Позиція Макрона явно не така проросійська. Однак достеменно невідомо, що саме він робитиме з українським питанням. Він, наприклад, говорить про те, що треба шукати новий фундамент у стосунках з Москвою.

«Якщо він стане президентом, то все залежатиме від його оточення, від тиску виборців, — що може зробити його позицію щодо Росії більш непохитною, якою, наприклад, була позиція Франсуа Олланда щодо анексії Криму та підтримки Росією сепаратистів на Донбасі», — говорить Мішель Ельчанінов.

У цьому сенсі позиція нинішньої соціалістичної партії є більш твердою, ніж позиція Макрона. Навіть у нинішній кампанії соціаліст Амон мав більш сувору позицію по санкціях щодо Росії та засудження російських дій на Донбасі та в Криму, — пояснює Громадському Сесіль Весьє. Однак в першому турі Амон набрав тільки трохи більше 6%.

Утім, для України перемога Макрона буде значно ліпшим результатом, ніж успіх головних його конкурентів.

Саме Макрону більшість соціологів прогнозують перемогу в другому турі. Утім, багато чого може змінитися – що й засвідчила динаміка французьких виборів, яка щотижня несе несподіванки.

Результат Марін Ле Пен став найкращим результатом представника «Національного фронту» за всю його історію. 7,5 мільйонів голосів за ультраправого кандидата – це серйозна проблема для Франції та Європи.

І в другому турі цих голосів може бути ще більше.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram