ENRU
Новий президент Франції: хто такий Еммануель Макрон?
7 травня, 2017

Йому ще немає сорока років, а він уже став наймолодшим в історії президентом Франції.  У другому турі президентських виборів, 7 травня, він отримав 65% голосів – проти 35% у його суперниці, Марін Ле Пен – яка швидко визнала свою поразку. Перед тим він встиг попрацювати інвестиційним банкіром в Банку Ротшильда, міністром економіки Франції та побути асистентом Поля Рикера – одного з найвідоміших французьких філософів ХХ століття.

У свої 39 років Еммануель Макрон  має семеро онуків  і вірить у те, що його «партія надії» зможе перебороти корпоратистські інтереси політичного істеблішменту. Політик-комета, політик-несподіванка, політик-надія: Макрону вдалося зупинити наступ ультраправих у Європі.  Хто він такий, та якою є його особиста історія? – Досліджує Громадське.

«Я вчився у Вищій школі державного управління, був фінансовим інспектором,  працював в інвестиційному банку,  працював на Франсуа Олланда упродовж його президентської кампанії у 2012-му. Два роки я був його радником, а потім – міністром економіки до серпня 2016-го року», — пише Еммануель Макрон на офіційному сайті свого руху «En Marche» в рубриці «біографія».

Поміж цими рядками офіційної біографії, історія Еммануеля Макрона є набагато цікавішою. Амбітний та харизматичний, він був талановитим учнем у провінційному ліцеї міста Ам’єн. В студентські роки мріяв стати письменником та  захоплювався філософією. Він грав у шкільному театрі та працював асистентом французького філософа Поля Рікера.

Йому ще не було тридцяти, коли цього випускника Вищої школи державного управління, яка готує політичну еліту нації, взяли на роботу у банк Ротшильда – один із найбагатших банків світу.  Але «фінансовий Моцарт», як його називала преса, легко залишив цю грошовиту роботу та пішов працювати у державний сектор.

36-річний міністр в уряді Франсуа Олланда, він міг би продовжувати просуватися партійною лінією разом із соціалістами – але обрав стрибок у невідоме і заявив про себе як про незалежного політика. Політика, який у 39 років має президентські амбіції і своє бачення Франції.

Ще три роки тому мало хто у Франції знав, хто  такий Еммануель Макрон та чого він хоче. Але і зараз його особистість та ідеї багатьом видаються парадоксальними.

Еммануель Макрон є другим за популярністю кандидатом на пост президента Франції Фото: сторінка Emmanuel Macron у facebook

Банкір, соціаліст, ліберал?

Макрон, на відміну від своїх суперників по президентських виборах, – людина без минулого, без політичного шлейфу, майже без історії. Саме тому від квітня 2016-го року, коли він заснував свій рух та заявив про свою участь у виборах, він пристрасно конструює свою персональну історію. Історію, яку він хоче бачити  історією успіху. Ця історія є сплетінням  багатьох суперечностей.

Банкір, який вважає себе лівим кандидатом та працює на соціалістичний уряд. Ліберал, який виступає за присутність держави та протекціонізм вітчизняної індустрії. Кандидат, який свідомо балансує поміж ідеями лівих та правих, і якому понад усе вдається комунікація. Він вміє добре говорити та переконувати людей.

«Макрон для мене – це літератор, це людина, яка має смак до слів. Саме тому мені важко усвідомити, що він є міністром економіки», - розповідає друг дитинства в документальному фільмі «В голові Еммануеля Макрона».

Для активістів та профспілок міністр Макрон був «людиною в костюмі», яка не розуміє молодь та робітничий клас. Але саме Макрон перетворив міністерство економіки на місце зустрічі поміж підприємствами та молоддю «з районів». Більше того, він  виявився лівішим за соціалістів, коли після терактів 13 листопада 2015-го року рішуче виступив проти пропозиції президента Олланда внести зміни до Конституції та позбавляти громадянства осіб, причетних до тероризму.

«Ми стали суспільством, яке навчилося зачиняти двері», — сказав Макрон в одному зі своїх виступів. «Ідея про те, що ми можемо боротися зі злом за допомогою виключення, є хибною».

Макрон  від самого початку своєї передвиборчої кампанії позиціонував себе як «позасистемного кандидата», як вільну людину, яка бореться із «системою». Але хто, як не він, є втіленням цієї системи, представником інтелектуальної, фінансової та політичної еліти свого часу?

Перебуваючи на посаді міністра економіки Макрон спростував переконання профспілок, що він є «людиною в костюмі», яка не розуміє молодь та робітничий клас Фото: сторінка Emmanuel Macron у facebook

Рецепт успіху: п’ять причин популярності Макрона

В квітні 2016 Макрон заснував рух «Рухаймося вперед!» (« En Marche! »), який за рік свого існування зібрав понад 270 тисяч членів. Для порівняння: членами Соціалістичної партії, яка існує в країні багато десятків років, є 138 тисяч французів, «Республіканці» мають трохи більше 230 тисяч, а Національний Фронт – трохи більше 57 тисяч членів.

Членом руху можна стати в два кліки на сайті, абсолютно безкоштовно. Традиційні партій вимагають партійних внесків від 20 до 30 євро на рік.

Як пояснити цей стрімкий ріст популярності Макрона?

Важливим є те, що він позиціонує себе «поза політичними партіями». Від самого початку своєї кампанії він стверджував, що не поділяє ані ліву, ані праву ідеологію. В ситуації, коли лише 12% французів (опитування лютого 2016)  довіряють традиційним політичним партіям, це був, вочевидь, виграшний вибір.

У квітні 2016 Еммануель Макрон заснував рух En Marche! Фото: сторінка руху En Marche у facebook

Окрім того, йому вдалося вчасно відійти убік від Франсуа Олланда, за правління якого він був міністром. Навесні 2016-го року соцопитування показали: громадяни вважали, що деякі успіхи французької економіки відбулися завдяки Макрону. В серпні 2016 він залишив уряд, вказуючи на «обмеження», які його нав’язували. Це дозволило йому включити риторику «антисистемності» та відмежуватися від Олланда, рейтинг якого в жовтні 2016 впав до 4%.

По-третє, його кампанія побудована у незвичному для французів «американському стилі», і зразком для нього була переможна кампанія Барака Обами. Він залучив стартапи, які обійшли домівки декількох десятків тисяч громадян, аби дізнатися їхні очікування та їхнє розуміння проблем в країні. Також він вдало використав  американську традицію політичного мітингу – він стояв не лише за трибуною, а і в центрі залу, перетворюючи передвиборчі зібрання на своєрідне шоу.

Акторське минуле Макрона дало йому велику перевагу – вже давно французам не доводилося бачити перед собою політика, який займається політикою із непідробним задоволенням.

Передвиборча кампанія Макрона побудована  у незвичному для французів «американському стилі», а зразком для нього була переможна кампанія Барака Обами Фото: сторінка Emmanuel Macron у facebook

До того ж, Макрон свідомо та багато працює над своїм міжнародним іміджем. Він вільно говорить англійською, не боїться цього робити. Регулярні виступи на конференціях англійською, а також звичка давати інтерв'ю англомовним медіа англійською мовою вигідно вирізняють його від традиційних кандидатів.

Макрон до останнього не оприлюднював своєї програми. Його передвиборчі обіцянки були розмиті та загальні, із акцентом на надії, конструктиві та потенціалі французького суспільства. Разом із тим, він уникав конкретних відповідей на запитання. Це дало йому можливість  до останнього тримати інтригу та інтерес виборців до своєї кандидатури. 

Членом руху En Marche! можна стати в два кліки на сайті без ніяких партійних внесків Фото: сторінка руху En Marche у facebook

Приватне життя як стратегія успіху

Приватне життя Еммануеля Макрона мимоволі стало ще  одним із козирів в його кампанії. Адже попри те, що у Франції немає інституту «першої леді», приватним життям політиків цікавиться преса та громадськість. Макрон, який претендує на «оновлення» політичного життя Франції, але не має за собою ані партії, ані потужної політичної історії успіху,  змушений робити ставку на свою особистість.

Нестандартна історія кохання Еммануеля Макрона інтригує публіку. Історія, якою подружжя Макронів охоче ділиться із  глянцевими журналами, почалася в середині 1990-х в ліцеї міста Ам’єн. 15-річний Еммануель закохався у свою шкільну вчительку Бріжіт Троньо, яка керувала також театральною студію при ліцеї.  40-річна заміжня жінка, мати трьох дітей, Бріжіт  була майже на чверть століття старша за свого учня, однокласника її сина.  

«Він не був схожий на інших дітей. Він завжди був на рівних із дорослими -  з викладачами, із адміністрацією. Він не був підлітком. Я ніколи не бачила, щоби він поважав різницю у віці», — згадує Бріжіт на камеру у документальному фільмі «Стратегія метеора».

Стурбована неординарним коханням сина, родина Макронів відправить Еммануеля в Париж, де він продовжуватиме навчання в престижному ліцеї Генриха IV, а потім – в Школі політичних студій та в Вищій школі державного управління. Втім, ані навчання, ані столичне життя  не змусять його забути перше кохання.

Пройде 13 років, поки Бріжіт погодиться пов’язати своє життя із колишнім учнем. Вона розлучиться зі своїм чоловіком та переїде викладати в Париж. У 2007-му Еммануель та Бріжіт одружаться в паризькій мерії.

39-річний міністр та його 60-річна блакитноока та енергійна дружина часто з’являються на публіці разом, а французька преса із захопленням слідкує за цією неординарною парою. Коли журнал «Paris Match» розміщує на обкладинці фото подружньої пари Макронів, він отримує рекордні продажі. Ось вони ідуть рука об руку.  Ось вони на пляжі під час відпустки чи на офіційному прийнятті.

Бріжіт, яка має вже семеро онуків (яких Макрон називає «своїми онуками»),  є не лише дружиною, а і наближчим другом та радником Макрона у його передвиборчій кампанії. Їхній союз є сміливим викликом соціальним стереотипам та демонстрацією вірності власним почуттям.

15-річний Еммануель закохався у свою шкільну вчительку Бріжіт Троньо, 40-річну заміжню жінку і матір трьох дітей, а через 13 років вони побралися у паризькій мериії Фото: Stephane Allaman

Атаки Росії: Макрон «під прицілом» Кремля

Еммануель Макрон був єдиним серед чотирьох лідерів президентських перегонів у Франції, який не має проросійських симпатій. Навіть якщо його позиція щодо України не є чітко відомою в деталях, він займає  проєвропейську та проамериканську позицію, засуджує агресію Москви в Україні, а його успіх починає  дратувати Кремль.

Саме тому, подібно до апробованих на американських виборах технік, Росія продовжує практику атак на «невигідних» їй кандидатів.

Окрім російських кібератак на сайт руху En Marche, про які заявив спікер Макрона, для нападу на Макрона були обрані дві традиційні теми: спроба зіграти на французькому «антиамериканізмі» та антипатії до банкірів, та спроба розхитати його репутацію через звинувачення у гомосексуалізмі, а відтак – неповазі до традиційних сімейних цінностей.

Депутат від Республіканців Ніколя Дуїк, який входить до групи дружби Франція-Росія у французькому парламенті, заявив в інтерв’ю каналу Russia Today, що Макрон може бути «агентом американської банківської системи». Дуїк також стверджував, що під час роботи в міністерстві Макрон полегшував продаж французьких підприємств американським фірмам.

Ніколя Дуїк  є близьким до Тьєррі Маріані,  який відомий своєю підтримкою Росії, і також подорожами в анексований Росією Крим.

Еммануель Макрон не має проросійських симпатій, займає проєвропейську та проамериканську позицію Фото: сторінка Emmanuel Macron у facebook

Ще одним звинуваченням на адресу Макрона є те, що кандидатуру Макрона підтримує гей-лоббі, яке захищає ідею шлюбу для гомосексуальних пар. Дуїк натякає, що одружений Макрон може вести подвійне життя і бути гомосексуалом. Легалізація одностатевих шлюбів, відомих у Франції як «шлюби для всіх», у 2013 році розкололо французьке суспільство. Звинувачення Макрона у гомосексуалізмі – це спроба дискредитувати його в очах консервативного електорату.

В кожному разі, Макрон зупиняє плани Кремля мати в Парижі лояльного до себе президента - Франсуа Фійона чи Марін Ле Пен. Він також стає бар’єром для популістів та ультраправих, які домінували на порядку денному західного світу від “Брекзиту” до перемоги Трампа.

Перемога Макрона може означати, що проєвропейські сили в самій Європі не такі слабкі, як раніше здавалося.

Макрон використав всі шанси  виграти президентські вибори у Франції Фото: сторінка Emmanuel Macron у facebook 

Підписуйтесь на наш канал в Telegram