Група ризику: уряд хоче боротися з коронавірусом коштом української культури

Українські музиканти, кінематографісти, художники, театральні діячі з введенням карантину втратили можливість заробляти на життя: концерти, виставки і фестивалі в Україні скасовані або перенесені на туманний термін у зв’язку з епідемією. Коли минув перший шок, митці й мисткині пішли в онлайн: уже другий тиждень у мережі відбуваються концерти, театральні вистави, виставки та інші культурні заходи. Але не встигли українські культурні інституції оговтатися, як Кабмін підкинув ще більш шокуючу новину: там хочуть скоротити видатки на культуру.

Аби збільшити бюджет на боротьбу з коронавірусом, частину грошей планують відібрати в Українського культурного фонду, Держкіно, Інституту книги, музею Голодомору, ще не побудованого музею Революції Гідності, а також у туристичної індустрії. Щоправда, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль запевняє, що видатки на культуру будуть збережені.

Позачергове засідання Верховної Ради України заплановано на 30 березня. Саме на ньому розглядатимуть зміни до бюджету.

Онлайн-мітинг проти скорочення фінансування

Через кілька днів після цієї новини діячі культури організували онлайн-мітинг. До події долучилася тисяча людей, більше не дозволяли технічні можливості.

Модерувала віртуальну зустріч директорка Одеського міжнародного кінофестивалю та співзасновниця Української кіноакадемії Юлія Сінькевич. Серед учасників можна було побачити режисерів Нарімана Алієва, Марисю Нікітюк, Надію Парфан, Павла Острікова, Ярослава Лодигіна, Максима Курочкіна та багатьох інших. Слово брали Пилип Іллєнко, Ірма Вітовська, депутати Микола Княжицький та Павло Сушко.

У коментарях люди писали: «Ні знищенню культури!», «Культурний процес — основа прогресу суспільства». Проте від розгублених та шокованих ситуацією спікерів звучало дуже мало конкретики. Головний їхній меседж: влада має вести діалог з культурними інституціями та діячами.

«Це ніби сон 90-х років для кіно. Ми його нарощували-нарощували, в січні на екрани вийшло чотири вдалі картини, пішла конкуренція щодо якості фільмів, а зараз це все може просто обвалитися. Один рік простою в кіно — це мінус десять років. Треба шукати компроміс. Культура, якою постійно поступаються, мотивує і створює людину, створює моральний кодекс, формує критичне мислення. Це фундаментальна база будь-якого суспільства. Медицина, звісно, має бути на першому місці, як і поліція, пожежники, але давайте розмовляти. Мені дуже дивно, шо не йдуть на діалог, і культура йде під ніж», — сказала акторка Ірма Вітовська:

Наприкінці мітингу до розмови долучився голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Єдине, що сказав, — у новий проєкт бюджету на Держкіно додали 200 мільйонів гривень, 50 мільйонів — на капітальне будівництво, хоча сам не знає, про яке будівництво йдеться.

«Дискусія буде непростою, я знаю, що багато комітетів налаштовані серйозно проти такого підходу в обговоренні бюджету, тому сподіваюся, що до нас дослухаються», — закінчив розмову Ткаченко.

У неділю, 29 березня, на фейсбук-сторінці Ткаченка з’явився новий допис:

«За ніч проєкт бюджету зазнав не найкращих змін для культури. Так, на кіно залишили 450 мільйонів (а 50 мільйонів боргу — забули по дорозі) та не зрізали театри, і з музеями все теж наче ок». Але зазначив, що «майже повністю прибрали фінансування УКФ (Український культурний фонд — ред.) та Інституту книги, НСТУ буде під загрозою закриття».

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

Що говорять у культурній сфері?

У відповідь на ініціативу Кабміну культурні діячі написали кілька листів-звернень до уряду з проханням не робити таких різких рухів і разом із культурними менеджерами шукати вихід із ситуації.

В ефірі hromadske директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта розказала, що лист культурних менеджерів мав би ініціювати діалог із владою. проте поки цього не відбулося:

«До таких рішень треба залучати спеціалістів. Ми готові включитися інтелектуально, аби розробити розумний план дій. Питання не в тому, що зменшення видатків не має відбутися. Питання в тому, що зменшувати треба розумно. Важливо, аби після карантину ми не вийшли з понівеченими інституціями. Культура — це як айсберг. Якщо ви не залучені до виробництва, то бачите лише вершечок. Але є велика кількість речей під водою, і їх варто зберегти».

Подібне звернення Ради з державної підтримки кінематографії до Верховної Ради України опублікували у фейсбуці його підписанти. Серед них — засновниця кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе. «Ми вимагаємо зупинити знищення українського кіно та змінити підходи уряду щодо перегляду статей бюджету-2020. Без національного кінематографа Україна не матиме майбутнього!» — йдеться у зверненні.

Що буде з культурними проєктами?

Українське кіно тільки-но почало ставати на ноги, а культурні інституції налагоджують активну співпрацю з іноземними партнерами. Проте грошей для повноцінного розвитку і так постійно не вистачає. А у випадку, якщо депутати таки приймуть рішення урізати бюджет інституціям, це може відкотити українську культуру на десяток років назад.

Відповідно до останніх цифр, Український культурний фонд має отримати із бюджету 150 мільйонів гривень замість раніше заявлених 400. Директорка УКФ Юлія Федів так прокоментувала це hromadske: «Це сумно і боляче. Але будемо існувати наперекір усьому і в нових умовах. Буде завдання вибороти бюджет-2021».

У випадку скорочення бюджету багато культурних проектів або «заморозять», або їх неможливо буде реалізувати через брак коштів.

Фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір» став переможцем минулорічного 11-го пітчингу Держкіно. Частину грошей — 30% — отримали ще перед Новим роком. Команда вже провела кастинг, влаштовувала репетиції, навесні мали будувати декорації. Але почався карантин.

Дмитро говорить, що у випадку, якщо проєкт не отримає наступні транші від Держкіно, це потягне за собою низку проблем:

«Наш фільм створюється у копродукції з Польщею та Швейцарією. Найбільша небезпека для нас — якщо Держкіно не дає другу частину грошей, то інші країни також можуть відмовити у фінансуванні. Через 2-3 роки вони анулюють виграні нами гранти, і все доведеться робити заново. Для міжнародної спільноти це виглядатиме так, що Україна — ненадійний партнер, якому не варто давати гроші. Це буде значна репутаційна втрата, яку складно відновити».

Переможцем минулорічного пітчингу став і фільм Максима Наконечного «Спас». Команда також отримала частину бюджету, який витратила на препродакшн. Наприкінці березня вони повинні були відзвітувати про свою роботу Держкіно. Наступні зйомки мали розпочатися у травні. Через карантин роботу призупинили.

«Було б добре, якби держава підтримала фінансування хоча б тих проєктів, щодо яких уже підписали контракт. Якщо ми не отримаємо наступного траншу і зараз відкладемо роботу на рік, то вийде, що ми витратили дарма надані нам 30% грошей», — розказав hromadske Максим.