Гучна історія, яка лиш прикриває корупційне закулісся. Чому барабани стали зручними для всіх
Новий скандал зі столичними закупівлями для бомбосховищ не стихає вже тиждень, б’ючи рекорди за кількістю мемів у мережі. Громадськість шокували закупи освітян Дніпровського району, які на мільйони бюджетних коштів придбали для шкільних укриттів високотехнологічні «сковороди», овочерізки, ну і куди ж без них — барабани.
Масове обурення в принципі зрозуміти можна, з огляду на загальні проблеми як з облаштуванням, так і з доступом до укриттів у столиці. Але попри те, що закупівлю барабанів зрештою скасували, чиновники районної адміністрації суспільного гніву не поділяють.
hromadske з’ясувало всі подробиці гучної справи й розібралося, на які маніпуляції йдуть чиновники під час закупівель у воєнний час. Та чи не відводить ця скандальна історія увагу від серйозніших корупційних схем на облаштуванні захисних споруд.
«Нові методики» не зрозуміли
Історії зі скандальними закупівлями вже гуркотіли фейсбуком і телеграм-каналами, коли на них звернула увагу тимчасова комісія Київради. Її створили через тиждень після трагедії 1 червня, коли просто під зачиненим на замок укриттям від уламків російської ракети загинули троє людей. За перевірку сховищ узялися столичні депутати. Адже питання ефективності використання коштів на ремонт укриттів — а це майже 2 мільярди гривень — постало ребром. І дивні закупівлі однієї з районних адміністрацій стали тільки верхівкою айсберга.
«Ми просто взяли систему Prozorro, пройшлися нею і подивилися, що там є дивного. Наприклад, харчові інструменти на 1,5 млн грн викликали у нас здивування», — розповів hromadske очільник тимчасової контрольної комісії Київради Леонід Ємець.
За його словами, у депутатів виникли серйозні питання щодо необхідності закупівель такого обладнання. «Якщо ми говоримо про барабани, то очевидно, що мільйон гривень є куди витратити. Яка б мотивація для цього не була… Хоча чесно кажучи, із відповідей, які я чув неофіційно, — здоровий глузд там відпочиває».
Хотіли як краще, але їх не зрозуміли, виправдовуються районні чиновники. В Управлінні освіти Дніпровської РДА, де на свій захист говорили про наслідування ізраїльського досвіду боротьби зі стресом у дітей, все ж вирішили від барабанів відмовитись.
«З огляду на суспільний резонанс і несприйняття громадськістю нових методик зняття психологічного навантаження та стресу в дітей у період воєнного стану достроково розривається договір на закупівлю барабанів різних діаметрів у кількості 306 штук». Із такою заявою там вийшли на третій день скандалу.
Барабани більш ніж у 50 шкіл та садків завезти встигли, а от витратити кошти — ні. В результаті під суспільним тиском міський бюджет зберіг понад 900 тисяч гривень. А от інструменти з навчальних закладів постачальник має самостійно забрати назад.
Що кажуть у школах
На противагу мемам, якими вибухнула мережа, у київському мистецькому ліцеї «Зміна» того ж Дніпровського району показують своє укриття, де й справді стоять барабани. Щоправда, закуплені раніше. Там кажуть: під час тривоги малеча дійсно гупає на них із радістю.
«Коли дитина грає руками на цих барабанах, вона справді психологічно розвантажується. Ми їх не купували зараз, вони в нас були. Подивіться, як діти кайфують. Це дуже класна річ. Наші діти залітають лише в ті укриття, де є барабани. Але в інших дітей уже такого не буде. Суспільство вирішило, що їм це непотрібно», — розповідає hromadske директорка ліцею Катерина Фоя.
До слова, це той самий ліцей, який закупив для укриття нашумілу багатофункціональну «сковороду» за понад 720 тисяч гривень і майже за пів мільйона — пароконвекційну піч. Директорка каже: обладнання купили для харчоблока.
«Нам потрібно було швидко готувати, а ця система замінює усі процеси на кухні: є функція пароварки, можна варити перші страви, смажити, готувати соуси тощо. Їжа виходить якісна. За годину можна наготувати на одну перерву для дітей. Те, що розпіарили як “сковорідку за 720 тисяч”, насправді вічна річ. Вона була необхідна для оновленого харчоблока. На неї були передбачені гроші. Тобто це не з укриттів забрані кошти. Укриття ми облаштували»,—каже Фоя.
Чому ж у тендерній документації вказано, що обладнання нібито «для укриття»? Справа, як виявилось, не в тому, де це обладнання стоїть, а лише в аргументації. Аби обґрунтувати доцільність закупівлі, ліцею достатньо сказати, що вони годують дітей в укритті. Те саме і з овочерізками — майже за 132 тисячі гривень кожна.
«Такі овочерізки до війни вже були у 44-х закладах освіти в межах реформи шкільного харчування, — у коментарі hromadske заявила начальниця Управління освіти Дніпровської РДА Наталія Іваніна. — З тих капітальних коштів, які можна було витрачати на придбання дорогих товарів, спочатку були закуплені генератори в навчальні заклади, далі — очищувачі повітря, а потім на зекономлені кошти — овочерізки в заклади освіти, у яких їх не було».
Формулювання «на укриття»: нагальна потреба чи маніпуляція?
Щоби щось придбати на бюджетні гроші під час війни, це потрібно дуже добре аргументувати. Якщо ж піти на своєрідну маніпуляцію і в тендерній документації вказати «на укриття», купівля дорогого обладнання у харчоблоки одразу стає пріоритетною і відбувається за спрощеною процедурою.
«Вони спрямували кошти як “на укриття”, бо інакше казначейство ці гроші просто не пропускало. Те, що Дніпровська райдержадміністрація вирішила скористатися нормою про пріоритетність виділення коштів “на укриття” і витратити зайві, на їхню думку, 720 тисяч гривень саме так — ну, на мій погляд, це нецільове використання бюджетних коштів. Бо ми їх загалом передбачали на укриття. Якщо вони вважають інакше, їм про це доведеться пояснити і нам, і правоохоронним органам», — заявив Леонід Ємець.
Хоча нині триває службове розслідування, сама керівниця районного управління освіти переконує, що гроші виділили за призначенням. Тобто за конкретними кодами, якими класифікують видатки бюджету. І формально з цим не посперечаєшся. А от із наступною заявою посперечатися все ж таки можна.
«У нас для всіх закладів освіти було закуплене те, що потрібно — розкладні стільці, мобільні ноші, медикаменти, баки для зберігання питної та технічної води, рукомийники. У всіх закладах є біотуалети, мобільні шафи, каримати, пледи... Тобто заклади освіти усім потрібним були укомплектовані», — переконує Іваніна.
Та очевидно, що в інших місцях не все так райдужно. Після новин про резонансні закупівлі батьки учнів 65-ї школи у тому ж Дніпровському районі стали ділитися фотографіями з тамтешнього укриття. З аварійним проходом, старими лавками й облупленими стінами.
«Уперше зараз тут перебуваю з дитиною, і чесно кажучи, шокована! Директорка усім розповідала на початку року про відремонтоване укриття», — пишуть батьки в соцмережах.
Міська громада Києва передбачає, що кошти мають бути розподілені справедливо, наголошує Ємець.
«Не може бути так, що одне укриття у нас суперелітного класу, а в іншому немає туалетів або порепані стіни. Не може бути так, що у нас є школи з двома сковорідками — кожна за 720 тисяч гривень, а буквально через кілька кварталів — 65-та школа з укриттям, у якому немає навіть фарби на стінах. Ну це ж ненормально. І ті, хто ухвалює такі рішення, мають нести за них відповідальність. Бо коли ми виділяємо гроші з київського бюджету — і на харчування, і на укриття, — то вважаємо, що має бути щонайменше здоровий глузд у цьому».
Чи «по барабану» справжня корупція
Поки що у цих резонансних кейсах можна сперечатися хіба що про доцільність і здоровий глузд, оскільки даних про завищення цін не було. За словами журналіста-розслідувача Юрія Ніколова, який спеціалізується на аналізі бюджетних закупівель, історія з барабанами корупційно ніяк не титрувалась.
«Я сам як батько школяра розумію, що барабан — так, можливо, це якась розрада дітворі буде. Але з іншого боку усвідомлюю, що в Управлінні освіти так дещо приховують. Купити овочерізку, написавши “для укриття”, а насправді просто для кухні у дитсадку чи школі. Але це ж не додому… Так, звісно, можна дискутувати, що саме зараз потрібно купувати. Для мене ця історія просто стала приводом зайнятися своєю роботою — переглянути кошторис і вже там шукати корупцію», — розповів в інтерв’ю hromadske Ніколов.
Довго шукати не довелось. Аналіз цін у першому ж тендері на ремонт одного з укриттів Печерського району столиці вартістю 3,2 мільйона гривень показав завищення цін на 80%. Приміром, двері або гіпсова штукатурка були вдвічі дорожчими, якщо порівняти з ринковими цінами. І при цьому вартість робіт була без ціни товару. За підрахунками журналіста, лише за цими двома позиціями різниця між тендерною та ринковою ціною становила близько 200 тисяч гривень.
«Вони розірвали угоду щодо барабанів, але у мене виникає інше питання, — каже Ніколов. — Пардон, але ж ця угода була на 800 тисяч гривень, і не факт, що вона корупційна. А про інші угоди, саме на ремонт укриттів, ніхто не говорить. Наприклад, із ціною понад 3 мільйони гривень і коефіцієнтом 80% “маржі”. І щось нічого не чутно про те, що її розірвали чи ціни знизили. Ніхто не говорить, що зараз аналізуються сотні закупівель на предмет “а по чім же там шпаклівка, ґрунтівка чи фарба для укриттів?”. Ні, про це не йдеться. А барабани — так. Тобто, знаєте, барабани стали зручними для всіх. Побігали, погупали. “Але не зазираймо вже на наше високомаржинальне закулісся”».
Натомість у справді потенційно корупційних історіях порядок цифр зовсім інший. У Дніпровському управлінні освіти щиро не розуміли, чому такий галас, адже купівлі до мільйона, як сказала керівниця, для них не є такими значущими.
До прикладу, лише освітлення у школах одного київського району коштує на рік приблизно 30 мільйонів гривень. Інша справа, що навіть на електроенергії можна завищити ціни. Останнє дослідження «Наших грошей» показало, що в половині районів Києва управління освіти РДА замовили електроенергію у півтора раза дорожче від ринкових цін. Сума контрактів — 109 мільйонів гривень.
Що далі
У Київраді кажуть, що управи на райони вони не мають. Адже голови райдержадміністрацій — це президентська номенклатура. Водночас саме на них лежить відповідальність щодо проведення тендерів, аналізу їхньої якості, перевірки виконання тощо.
«Ми дали їм гроші, вони здійснюють роботи. Виконують, очевидно, неефективно. І це ми ще не розбиралися з питанням корупції», — каже Леонід Ємець.
«Ми як тимчасова контрольна комісія не можемо проводити слідчі дії, не можемо заміняти суди, але цю інформацію передамо. А втім, щоб було зрозуміло: вже тиждень ми цю історію достатньо гучно обговорюємо, і за цей період звернень від правоохоронних органів або заяв про те, що вони відкрили провадження за цими кейсами, ми не отримували. Я не знаю, чи пов’язано це з тим, що “слуги народу” якраз і призначали цих десять глав РДА, чи ні. Я просто кажу: очевидно, є проблема в якості облаштування укриттів і в тих, хто за це відповідальний».
Розголос розголосом, але тепер м’яч на полі правоохоронців. А втім, інформації про те, що голів районів перевіряють стосовно завищених цін на ремонті укриттів, поки немає. Є тільки чутки про «зачистку» столиці. Але це радше нагадує історію боротьби за владу, аніж за поліпшення укриттів.
Цей матеріал підготовлено в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Авторка: Оксана Іваницька