«Єдиний спосіб — це лом». Чи потрібно самотужки відчиняти недоступні укриття

Очільники Києва та районів перекладають відповідальність одне на одного за зачинене укриття після того, як 1 червня уламки російської ракети впали на людей просто під сховищем — і троє з них загинуло. Правоохоронці нині шукають винних, а суд узяв під варту охоронця, який не встиг відчинити укриття.

«Це сховище постійно працювало, ще від початку війни. Але цього разу жителі не могли достукатися», — розказала hromadske 63-річна жителька Деснянського району Ніна.

Після трагедії у соцмережах почали виставляти фото й відео з укриттів, замкнених і завалених сміттям. А Київській міській владі стали закидати, що вони не подбали про доступ до них.

hromadske з’ясовувало, що робити, коли укриття на замку, і хто в цьому винен.

Стара історія про укриття

Київські укриття, розташовані поза метрополітеном, були недоступними й раніше. Авторка цього матеріалу намагалася потрапити в одне з них 10 жовтня 2022-го року. Тоді росіяни атакували Київ.

Укриття у приміщенні школи за 10 хвилин ходьби від моєї квартири було єдиним доступним. Попри факт ракетного обстрілу та документи, які посвідчували особу, освітяни не впускали до сховища нікого: ні сторонніх, ні батьків учнів — посилалися на наказ №86 департаменту освіти та науки КМДА.

Минуло майже вісім місяців, і через зачинене укриття в іншому районі міста загинули люди.

«Деякі ЖЕКи взагалі пропонували мешканцям обрати, хто серед них відповідальний, і виділити йому дублікат ключа», — розповідає депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова. Це може бути швидшим методом самоорганізації, оскільки зв’язатися з відповідальними не завжди реально.

Депутатка не радить одразу сваритися, якщо сховище в публічному місці зачинене. Краще почати з переговорів, аби зрозуміти, чому до нього немає доступу. Причини можуть бути різні: відповідальний мешкає далеко або ж укриття здали в оренду.

Цифровий замок — невдала ідея

Пропозиція, щоб укриття були завжди відкритими, уже спровокувала дискусію. Мовляв, тоді у сховищах поселяться безхатьки, або ж крадії все винесуть. Через цю причину укриття часто замикають на ключ. Інколи — на найпростіший навісний замок, який дуже легко зламати. «Два удари молотком ламають кулю всередині замка, і він відмикається», — пояснює виконроб компанії PR Building Антон Граждан.

Є й технологічніші рішення. Наприклад, на дверях укриття на ВДНГ — електромагнітні замки, які охорона дистанційно відмикає через інтернет, написав генеральний директор національного комплексу «Експоцентр України» Євген Мушкін.

Але це дорого, пояснює Антон Граждан. «Ці замки можуть також не працювати, якщо немає світла чи інтернету. Щоб вони ловили інтернет-сигнал у підвалі, до них треба додатково підв’язувати вежі зв’язку. Якщо все відключиться, замок не відімкнеться взагалі», — каже він.

Найкращий варіант, на думку експерта, — врізний замок або накладний, під ключ. «Потрібно обирати тільки механічні, аби перестрахуватися перед блекаутами. Ці замки врізаються у кожні конкретні двері, і їх не зіб’єш молотком».

Врізні замки коштують від 129 до 1900 грн, як свідчать ціни в популярній мережі магазинів. Вартість накладних замків під ключ — від 208 до 17 993 грн. Водночас замки, які можна відкрити віддалено, вартують від 4500 до 7000 грн, згідно з цінами на українському маркетплейсі.

Інші методи: депутати, соцмережі, 1551, лом

Якщо перемовини з балансоутримувачем не діють, потрібно тиснути через місцевих депутатів або писати про це в соцмережах. Інший спосіб — залишити заявку в 1551, однак це не завжди ефективно. «Зараз з’явилася практика закривати ці заявки, навіть якщо вони не виконані», — пояснила Ксенія hromadske.

Зривати замки в укриттях — напівлегальний, але часто єдиний спосіб. Згідно зі статтею 29 закону «Про житлово-комунальні послуги» жителі мають право доступу до укриттів. Тож якщо користувач або орендар відмовляються його відчиняти, люди можуть зробити це самі. А втім, це право розповсюджується тільки на такі споруди: сховище, протирадіаційне укриття, швидкоспоруджувана захисна будівля цивільного захисту.

«Скажімо чесно. Єдиний спосіб на 100% відчинити укриття в Києві — це лом. Кажіть, кому треба, доведеться видавати у приймальні», — написала Ксенія Семенова. Збиття замка можна виправдати, тому що людям потрібно зберегти свої життя під час ракетних обстрілів. «Це обставини непереборної сили», — каже депутатка. Хоча й додає: краще порадитися з адвокатом і залучати його, якщо поліція хоче покарати за збиття замка.

Скільки вже перевірили укриттів у Києві?

Загалом у Києві 4141 укриття, повідомляв у травні 2023 року директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук. Після трагедії їх усі почали перевіряти. Станом на 5 червня проревізували понад 1600 укриттів. Близько третини — в поганому стані, найгірша ситуація — у Подільському районі Києва. При цьому на облаштування сховищ, за словами Кличка, КМДА виділила 1,2 млрд грн.

Ієрархія відповідальності: хто винен?

Згідно із сайтом КМДА, офіційна назва укриттів — захисні споруди цивільного захисту. Їхню готовність має забезпечувати ДСНС спільно з Департаментом муніципальної безпеки (який відповідає за цивільний захист у місті) і держадміністраціями; про це йдеться в постанові №138 Кабінету Міністрів.

Надзвичайники повністю перекладають відповідальність на балансоутримувачів укриттів.

На цьому тлі залишається незрозумілим статус начальника Київської міської військової адміністрації, якого призначає президент. Ситуаційний центр КМВА, згідно з положенням про його роботу, повинен моніторити загрози та прогнозувати кризові ситуації, координувати дії щодо оборони Києва.

«КМВА має право здійснювати термінові перевірки укриттів. Був політичний компроміс, щоб не зміщувати Кличка під час оточення Києва. Тому цивільний захист залишився за Кличком, а військові питання розв'язувалися військовою адміністрацією», — пояснює Андрій Кулібаба, київський активіст.

Районні державні адміністрації погоджують усе з фінансовим департаментом КМДА, який може не дозволити облаштовувати сховища, каже Симонова. «Але не треба скидати роль РДА: якщо укриття на їхньому балансі, вони за нього відповідальні. Таких укриттів, щоправда, небагато», — додає Кулібаба.

Як облаштовують укриття у Львові та Херсоні

У Львові укриття відчинені. Але якщо вони розташовані у житлових багатоповерхівках, то скористатися ними можуть лише мешканці будинку — з вулиці без ключа від домофона неможливо зайти.

«Більшість укриттів у старих польсько-австрійських будинках у жахливому стані, якщо тільки сусіди самі їх не обладнають. У нашому будинку ми з сусідами за свої кошти провели світло, зробили умивальник і туалет», — розповідає мешканка Львова Анастасія Апетик.

У Херсоні частина ОСББ самоорганізувалися і створили укриття в підвалах. Також працюють деякі стаціонарні бомбосховища, в яких зробили ремонт і обладнали ліжками, водою, їжею та «Старлінками». «Місцеві жартують, що скоро в укриттях будуть базари й магазинчики», — розповідає херсонський журналіст Іван Антипенко.

Для закупівлі мобільних меблів для укриттів Херсонська обласна військова адміністрація залучила благодійний фонд «Корона князів Острозьких». Зараз у Херсоні встановили близько 60 мобільних укриттів біля зупинок громадського транспорту, великих магазинів і місць роздачі гуманітарної допомоги.

Однак укриттями в Херсоні насправді майже не користуються, бо просто нема часу, щоб у них спускатися. «По місту прилітає переважно артилерія. Запобігати цьому обстрілу тривогою неможливо, а через малу відстань снаряд летить менше ніж хвилину», — каже Іван Антипенко.

Головна редакторка Христина Коціра що два тижні буде ділитися найкращими матеріалами hromadske

Підписатися

Авторка: Олена Граждан