Кавову традицію кримських татар додали до переліку нематеріальної культурної спадщини України
Міністерство культури України додало кавову традицію кримських татар до переліку нематеріальної культурної спадщини України.
Про це повідомили в Мінкульті.
У міністерстві пояснюють: поширення саме цієї традиції напряму пов’язане із місцями проживання кримськотатарського народу на території України. Переважна більшість кримських татар проживає у Криму. Кримські татари в невеликій кількості також проживають у Київській та Херсонській областях, у містах Києві, Львові, Вінниці, Полтаві, Луцьку, Мелітополі, Дніпрі, Дрогобичі.
Кримські татари мають повір’я, що під виглядом незнайомця світом мандрує праведник Хидир. Для свого візиту він може обрати будь-який дім. Тому кожного гостя потрібно шанобливо вітати та допомагати йому в дорозі, адже його прихід принесе щастя та удачу в родині.
Так, у кримськотатарській оселі гостя вітають ароматною та міцною кавою. До неї обов’язково додається приємна розмова, а також колотий цукор та пісочне печиво курабіє, зазначає Мінкульт.
Як приготувати таку каву?
Для приготування кримськотатарської кави необхідно дрібно змолоти смажені кавові зерна з допомогою ручного млинка, насипати у розігріту мідну джезву, покласти на дно джезви кілька крупинок солі (але це не обов’язково), а потім залити холодною водою. Орієнтовна пропорція — одна повна чайна ложка меленої кави на один фільджан води. Поставлену на вугілля, гарячий пісок чи плиту каву в джезві доводять до кипіння, поки не з’явиться густа та запашна пінка — індикатор готовності напою.
Коли мама або бабуся вчать доньку варити каву, вони використовують слово «налякати» каву, що означає не кип’ятити її, а коли пінка підіймається над верхнім краєм джезви, прибирати з вогню.
Каву подають у кавових чашках невеликого розміру, розташованих на блюдцях. Спочатку в кожну чашку кавовою ложкою господиня дбайливо викладає кавову пінку, а потім наливає каву.
Гостя обов’язково потрібно запитати, якої кави він хоче — чорної, молочної або кави з вершками.
Молочна кава означає додавання молока до кави. Кава з вершками має свою особливість. Для приготування вершків незбиране свіже молоко з вечора кип’ятять 5-7 хвилин, ставлять у прохолодне місце, закривають кришкою і через 12 годин знімають з молока вершки з молочною пінкою. Під час кип’ятіння молоко переливають за допомогою черпака кілька разів в особливий спосіб, щоб пінка була пишною і товстою. Каймак, що утворився, з вершками завтовшки 1-1,3 см обережно знімають і перекладають в окремий посуд з невеликою кількістю молока на дні та зберігають у холодильнику.
Під час подачі кави на поверхню налитого напою у фільджан викладається чайна ложка каймаку, який від гарячої кави розм’якшується, з нього виступають невеликі жовті краплі молочного жиру і красиво розтікаються серед кавової пінки. Кава має м’який вершковий присмак.
Зазвичай не заведено додавати у каву цукор. Каву п’ють прикушуючи дрібно колотий молочний цукор або твердий цукор домашнього приготування.
Мінкульт зазначає: у кримських татар практично немає кулінарних книг, практика приготування страв та напоїв передається в сім’ї від мами, тата, бабусі або дідуся до дитини. Передача знань про елемент відбувається усно і через спільне практикування.