«Найкраще, що може зробити держава, — не заважати». Як пройшов онлайн-мітинг на підтримку Довженко-Центру
Українські кінематографісти, представники фестивалів і кінотеатрів, а також активісти та діячі культури провели онлайн—мітинг на підтримку Національного центру імені Олександра Довженка, який цього тижня оголосив себе неплатоспроможним.
Подію організували активісти спільноти «Врятуймо кінотеатр „Київ“» і підтримали сам Довженко-Центр, а також кінофестивалі «Молодість», Docudays UA, «Німі ночі», KISFF, Linoleum, кінотеатри «Жовтень» і KINO42, спільнота «Сучасне українське кіно».
На початку зустрічі слово надали Івану Козленку, який від 2014 року очолює Довженко-Центр. На його думку, ситуацію спровокували дії теперішнього керівництва Держагентства з питань кіно.
Козленко відповів на попередню заяву глави Держкіно Марини Кудерчук, що буцімто агентство не є відповідальним за недофінансування центру. Він зазначив, що хоча органом управління справді є Міністерство культури, обсяг фінансування пропонує саме Держкіно. Козленко також розповів, що прямої комунікації з Держкіно у Довженко-Центру немає, а інформацію про фінансування бухгалтерка центру отримує у Viber.
Козленко зауважив, що відповідно до розпорядження Кабміну, Кудерчук перебуває на посаді глави Держкіно тимчасово:
«Її випробувальний термін у 3 місяці невдовзі спливає або вже сплив, а отже Мінкульт може не продовжувати з нею угоду. Настав слушний момент запитати, чи є конкретні результати та критерії — це має бути конструктивна та неконфліктна розмова», — сказав він.
На запитання hromadske, чи залишиться Козленко на посаді, якщо фінансування центру поновлять, він відповів ствердно — на це є час до 4 червня.
На запитання про те, як центр може заробляти, Козленко розповів, що один з видів заробітку, оренда, вже став предметом кримінальної справи. Відразу після заяви про неплатоспроможність, до центру прийшли з обшуком — за словами директора центру, ідеться, зокрема, про буцімто занижену ціну оренди приміщень. За словами Козленка, через зарегульованість процедури, інші держустанови часто здають свої приміщення в оренду у нелегальний спосіб, тоді як Довженко-Центр навпаки робив це через Фонд держмайна, аби мати можливість потім розпоряджатися коштами.
«Основана цінність центру — не земля і приміщення, навіть не плівки. Це — люди, які створюють сенси … Якщо хочете нам допомогти, купуйте наші книжки — це найкращий подарунок і визнання нашої праці», — сказав Козленко.
Очільник Довженко-Центр також розповів, що у понеділок піде на зустріч з Олександром Ткаченком, головою парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, а пізніше зустрінеться з держсекретарем Міністерства культури Артемом Біденком.
В обговоренні ситуації також взяли участь депутатка Ради від партії «Голос» Інна Совсун, колишня заступниця міністра культури Ірина Подоляк, режисер стрічки «Додому» Наріман Алієв, представниця Українського Інституту Ольга Бірзул, члени Ради з державної підтримки кінематографії Людмила Горделадзе й Андрій Халпахчі, діячі кіно Валерія Сочивець, Надія Парфан, Богдан Жук і Кирило Марікуца.
Так, Інна Совсун запропонувала влаштувати зустріч керівництва Мінкульту, Мінфіну та Держкіно, а Ірина Подоляк закликала до проведення акцій протесту.
«Я впевнена, що Кудерчук погрозить пальчиком — центру дадуть гроші, Іван залишиться, а ми всі чекатимемо на нову кризу», — вважає вона.
Членкиня Ради з державної підтримки кінематографії та директорка кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе розповіла про те, що Мінкульт подав до Мінфіну кошторисний паспорт, який передбачає меншу суму фінансування кіногалузі, ніж подавала Рада.
Працівниця Українського Інституту Ольга Бірзул розповіла про співпрацю з Довженко-Центром.
«Завдяки центру вдалося представити у гарній якості українські фільми закордоном. Зокрема, у паризькій Сінематеці та Віденському музеї кіно показали ретроспективу Кіри Муратової. Більшість іміджевих кінопроєктів міжнародних відбулися завдяки Довженко-Центру», — розповіла вона.
Нагадаємо, уранці 28 травня Національний центр Олександра Довженка повідомив, що став неплатоспроможним — обігові кошти підприємства вичерпані. Цей стан передує банкрутству.
«Однією з причин незатвердження паспорту є саботаж керівництвом Державного агентства України з питань кіно своїх обов'язків у частині організації бюджетного процесу та подання в Мінфін занижених показників фінансування Центру всупереч затвердженому МКіП річному плану підприємства», — заявив тоді Довженко-Центр.
Своєю чергою, директор центру Іван Козленко подав у відставку — за умовами його контракту, він мав право його розірвати у разі невиконання Міністерством культури його умов. Так, Козленко заявив, що Довженко-Центр упродовж 5 місяців не отримував кошти, а після секвестру держбюджету Міністерство фінансів тричі повертало кошторисний паспорт без підпису.
Пізніше виконувачка обов'язків міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко повідомила, що відомство працює над розв'язанням проблеми з фінансуванням Національного центру Олександра Довженка.
Національний центр Олександра Довженка — це державний фільмофонд, заснований у 1994 році. Там зберігається понад 6 тисяч художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно.