Кіно з антисептиками: як стартував Венеційський кінофестиваль (не в онлайні!) і чого від нього очікувати?
«Щороку я з нетерпінням чекаю на кінофестиваль у Венеції, він завжди сповнений несподіванок — це одна з найбільш атмосферних кіноподій у світі», — казала на початку 2020-го Кейт Бланшетт, яку обрали головою журі цьогорічного фестивалю. Тоді ще ніхто не уявляв, наскільки світ зміниться за кілька місяців, і що більшість важливих культурних подій скасують або перенесуть в онлайн.
Але Венеційський кінофестиваль уник цієї участі і буде першою масштабною кіноподією після карантину, яка усе-таки відбувається офлайн. Звісно, із суворим дотриманням коронавірусних обмежень — дистанцією в кінозалах та мінімумом зірок на червоній доріжці.
Дуже зіркових претендентів на головні нагороди 77-го Венеційського фестивалю буде менше, ніж минулого року. Але головна особливість його програми цього року — у дуже розмаїтій географії. Із 2 до 12 вересня на острові Лідо покажуть понад 60 стрічок із пів сотні країн. Українських серед них немає — однак є дещо про українців. Отже, за чим стежити під час фестивалю та на які фільми варто звернути увагу, — розповідає hromadske.
Тон задає коронавірус
2 вересня, у день відкриття, директори восьми найголовніших кінофестивалів світу виступлять зі спільною заявою, яка має «підтвердити важливість мистецтва кіно на знак солідарності зі світовою кіноіндустрією, що сильно постраждала від пандемії». Зйомки загальмувалися, а Каннський та Берлінський кінофестивалі, вручення «Золотого глобуса» й «Оскарів» уже перенесли аж на наступний рік.
Організатори вирішили перестрахуватися й не наражати гостей на зайвий ризик після інформації про те, що десятки людей могли привезти коронавірус із фестивалю документального кіно Sundance, який відбувся у США наприкінці січня.
На тлі всього цього Венеційський кінофестиваль покликаний бути символічною демонстрацією надії та підтримки кіновиробництва у непрості часи. Така історія у фестивалю: за майже 90-річне існування його скасовували лише кілька разів (наприклад, під час Другої світової).
Утім, звісно, долучитися до дійства цього року вдасться значно меншій кількості людей. Організатори одразу ж проанонсували, що на вході до місця проведення фестивалю всім гостям вимірюватимуть температуру — показник більше 37,5° C позбавить права відвідати захід.
Маски потрібно носити постійно — не лише в приміщеннях. Проте цей принцип зірки вже трохи порушили, позуючи фотографам після прибуття до острова Лідо напередодні старту фестивалю. І, ймовірно, доведеться порушити знову — якщо традиційний бенкет для зірок не скасують.
У залах, де проходитимуть кінопокази, глядачів розсадять із дотриманням соціального дистанціювання. Щоби уникнути будь-яких скупчень, скоротили кількість усіх учасників дійства — і гостей, що йтимуть червоною доріжкою, і журналістів та фотографів.
Щоби розосередити глядачів, деякі покази перенесли на територію самої Венеції, а покази відреставрованих шедеврів світового кіно у секції «Венеційська класика» — навіть в інше місто — Болонью. А спеціальну VR-програму покажуть онлайн у 15 містах (не лише в Італії).
Крім того, усім, хто прибував до Венеції з-за меж Євросоюзу (крім Великої Британії), треба було пред’явити результати тесту на коронавірус триденної давнини, а після прибуття до Італії — зробити тест ще раз. Для охочих відвідати усі дні фестивалю є ще одна умова — за п’ять днів пройти перевірку знову (так, утретє). А ще, звісно, треба було підтвердити, що під час фестивальних днів ви не плануєте подорожувати країною.
Організатори також пообіцяли відстежувати всі контакти учасників — це знадобиться, якщо раптом хтось захворіє. Квитки — лише онлайн, відвідини кінопоказів — виключно за попереднім бронюванням.
Ну і ще одне нагадування про коронавірус і карантин — за день до відкриття венеційці змогли побачити документальне кіно «Молекули» — про Венецію в часи локдауну навесні, якою її побачили італійські митці.
Стрічки-фаворити
Цікаво, що вперше за десятиліття фестиваль відкриває італійський фільм — «Зв’язки» (Lacci / The Ties) режисера Даніеле Лукетті. Завершить теж італійське кіно — «Відпусти мене» (Lasciami andare) Стефано Мордіні.
А взагалі коронавірусні обмеження вплинули і на кількість фільмів, які покажуть в межах фестивалю, — їх на 20 менше, ніж у 2019-му. А ще — на склад журі. В останній момент його учасник, румунський режисер Крісті Пую, відмовився приїхати — замість нього буде американський актор Метт Діллон.
До основної конкурсної програми потрапило 18 стрічок, ще 19 повно- і 12 короткометражок змагатимуться у програмі «Горизонти». Інші, як-от стрічку «Людський голос» Педро Альмодовара за участі Тільди Суїнтон, покажуть поза конкурсом.
До речі, уже відомо, що найпочесніші нагороди — «Золотого лева Святого Марка» за внесок у кінематограф цього року отримають якраз Суїнтон та гонконгська режисерка Енн Хуей.
Серед найочікуваніших прем’єр — стрічка відомої польської режисерки Малгожати Шумовськи «Снігу більше не буде» (Never Gonna Snow Again), яка увійшла до основного конкурсу. Історію про українського мігранта, який стає суперпрофесійним масажистом і улюбленцем польських багатіїв, уже висунули й на «Оскар» у номінації «найкращий фільм іноземною мовою». Виконавець головної ролі — Алек Утгофф — британський актор російського походження, який народився в Києві. Ви могли його бачити у третьому сезоні серіалу Netflix «Дивні дива».
Серед конкурсних стрічок великі надії покладають і на «Землю кочівників» (Nomadland) китайсько-американської режисерки Хлої Чжао за мотивами нон-фікшн-бестселлера Джессіки Брудер. Ця стрічка потім має «запалити» і Нью-Йоркський кінофестиваль.
Із нею змагатиметься «Міс Маркс» італійки Сузанни Нікьяреллі. Цей фільм — біографічна драма про молодшу доньку Карла Маркса, її боротьбу за права жінок і фатальне кохання. А у програмі «Горизонти» має великі шанси на перемогу стрічка онуки зіркового режисера Френсіса Форда Кополли Джії «Мейнстрім» із Маєю Хоук, донькою Уми Турман, у головній ролі.
Поза конкурсом — дві важливі документалки: «Грета» Нейтана Гроссмана про шлях найвідомішої екоактивістки Грети Тунберґ та «Шалений, не божевільний» (Crazy, Not Insane) Алекса Гібні про психологію вбивць, яку режисер вивчав разом із психологинею Дороті Льюїс.
Також серед довгоочікуваних позаконкурсних прем’єр — «Герцог» Роджера Мічелла, «Одна ніч у Маямі» Реджини Кінг та «30 срібників» Алекса де ла Іглесіа.
У різних програмах буде й повернення неодноразових лавреатів Венеційського фестивалю — ізраїльського режисера Амоса Гітая, італійського — Джанфранко Розі та російського — Андрія Кончаловського.
Гендерна рівність та згадка про Морріконе
Якщо «Оскар-2020» лишив по собі не дуже приємний осад із дискусій про гендерну нерівність (у головних номінаціях, що не передбачали статі, майже не виявилося жінок), то Венеційському кінофестивалю такого вже не закинеш.
Із 18 стрічок, які змагатимуться за головні призи бієнале, вісім зрежисовані жінками. Це, крім уже згаданої Хлої Чжао, французька режисерка Ніколь Гарсія, німкеня Юлія фон Гайнц, індійка Чайтанья Тамхене, італійська постановниця Емма Данте, італійка Сузання Нікьяреллі та Мона Фастволд із Норвегії.
На церемонії відкриття фестивалю гості згадали італійського композитора Енніо Морріконе, який у 91-річному віці помер у липні цього року. Морріконе був автором понад 400 музичних супроводів до різних фільмів і в 1995 році отримав «Золотого лева» за внесок у кіноіндустрію. На відкритті невеликий камерний оркестр, яким диригував син музиканта Андреа, зіграв його найвідоміші твори.