Конкурсна комісія знову не затвердила керівника САП

Конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) знову не змогла затвердити результати конкурсу, за яким найбільше балів набрав детектив Національного антикорупційного бюро Олександр Клименко.

Засідання комісії відбулося ввечері 24 грудня, передає «Інтерфакс-Україна».

За визнання Клименка переможцем не знайшлося достатньо голосів. Голова комісії Катерина Коваль також запропонувала затвердити лише результати конкурсу, загальний рейтинг і кандидатуру Клименка та направити це все на погодження до Офісу генерального прокурора. Проте і ця пропозиція не отримала достатньо голосів.

Очільниця комісії Катерина Коваль під час засідання заявила, що перед визнанням переможця потрібно проконсультуватися з Офісом генпрокурора. Серед питань — чи немає у нього проблем із корупцією та люстрацією та чи матиме він допуск до державної таємниці.

Доповнено. «Центр протидії корупції» наголосив, що Національне агентство з питань запобігання корупціїНАЗК не бачить необхідності проводити повторну спецперевірку переможця конкурсу. Голова комісії Коваль раніше визнавала, що вже має всі необхідні документи щодо Клименка.

«Спершу Банкова руками контрольованих членів комісії грала на проведення повторної спецперевірки щодо переможця конкурсу. Коли цей сценарій не пройшов, голова комісії Коваль зачитала проєкт рішення комісії, який був написаний таким чином, що фактично призначення керівника САП стає неможливим», — вважає очільник ЦПК Віталій Шабунін.

Він зазначив, що Катерина Коваль отримала можливість не подавати на призначення Клименка, допоки не отримає повторно документи, «які у неї й так уже є».

Що передувало?

21 грудня конкурсна комісія з обрання керівника САП оголосила, що детектив НАБУ Олександр Клименко отримав 246 балів, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк — 229 балів.

Представники міжнародної спільноти в комісії наполягали на визначенні переможця без зволікань, але голова комісії Катерина Коваль висловлювала побоювання легітимністю такого результату у зв’язку з рішенням ОАСК. Зрештою через брак голосів представників Верховної Ради переможця так і не обрали.

Це рішення викликало обурення у західних партнерів України, зокрема у послів країн «Великої сімки» та посольства США.

Що за рішення ОАСК?

20 грудня Окружний адміністративний суд Києва скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу для обрання очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Там пояснили, що таке рішення ухвалили через зміни у законодавстві: з 16 липня 2015 року Конкурсна комісія з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП була позбавлена повноважень на ухвалення оскаржуваного порядку. ОАСК постановив, що у конкурсної комісії немає відповідних повноважень, а прийнятий нею порядок роботи визначили протиправним.

Водночас у «Центрі протидії корупції» зазначають, що ОАСК є судом першої інстанції, тож його рішення не набувають законної сили до рішення апеляції. В Офісі президента також наголосили, що рішення суду не є остаточним. Його збираються детально проаналізувати щодо відповідності вимогам закону.

Чому це важливо?

Ключовий етап конкурсу з відбору керівника САП мав відбутися ще 9 жовтня. Але засідання комісії зірвалося, оскільки не прийшли деякі члени комісії. Це ж сталося і на засіданні 25 листопада.

Зрив відбору розкритикував і президент Володимир Зеленський, і посольство України у США. А ще до того євродепутат і речник групи «Європейської народної партії» з питань закордонних справ Міхаель Галер попереджав Україну про фінансові ризики, які можуть виникнути через проблемну процедуру відбору керівника САП.

Він наголошував, що призначення сумнівних кандидатів до комісії становить ризик для фінансової підтримки, яку Україні надають МВФ та Європейський Союз. Окрім того, прозорий конкурс на обрання керівництва САП і НАБУ є умовою для безвізового режиму України з Євросоюзом.