ОАСК скасував порядок роботи конкурсної комісії для обрання очільника САП перед фінальним засіданням

Про це повідомила пресслужба суду.

Там пояснили, що таке рішення ухвалили через зміни у законодавстві: з 16 липня 2015 року Конкурсна комісія з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП була позбавлена повноважень на ухвалення оскаржуваного порядку.

Водночас у суді заявляють, що законодавчо не було визначено органу, якому б такі повноваження передавались.

«Відповідно, судом було констатовано наявність прогалини в законодавстві щодо людини, уповноваженої визначати Порядок проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП», ㅡ йдеться у повідомленні.

Так, ОАСК постановив, що у конкурсної комісії немає відповідних повноважень, а прийнятий нею порядок роботи визначили протиправним.

Це повідомлення ОАСКу з'явилося напередодні засідання комісії з обрання керівника САП 21 грудня, яке мало б бути фінальним. Дипломати США, Євросоюзу, Великої Британії та Канади анонсували, що будуть брати у ньому участь.

У «Центрі протидії корупції» зазначають, що ОАСК є судом першої інстанції, тож його рішення не набувають законної сили до рішення апеляції.

«Конкурс має продовжуватися і завтра комісія має обрати керівника САП [...] Зрив конкурсу матиме катастрофічні наслідки для влади, а також решти учасників цього процесу», ㅡ зазначили у ЦПК.

Доповнено. В Офісі президента також наголосили, що рішення суду не є остаточним. Його збираються детально проаналізувати щодо відповідності вимогам закону.

«Уже зараз можна впевнено сказати, що п’ятий ㅡ завершальний ㅡ етап конкурсу може й має відбутися вчасно, згідно з тими календарними орієнтирами, які визначила конкурсна комісія», ㅡ заявили в ОП.

Ще 9 грудня директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заявляв про «побоювання» щодо чергового рішення ОАСКу про проведення конкурсу у САП.

Ситник наголошував, що конкурсна комісія та участь міжнародних експертів у проведенні конкурсу фактично унеможливили непрозорість для «призначення людини, яка зручна тій чи іншій політичній еліті».

«Ці процеси [непрозорості конкурсної процедури] наразі зупинено, тому ми зараз спостерігаємо постійні спроби цей процес або відкласти, або взагалі зірвати», ㅡ цитує Ситника «Інтерфакс-Україна».

Що передувало?

У серпні минулого року перший в історії керівник САП Назар Холодницький оголосив про відставку. Обрати нового очільника антикорупційної прокуратури має конкурсна комісія, сформована Верховною Радою. До неї увійшли як представники парламенту, так і міжнародні експерти.

 Ключовий етап конкурсу з відбору керівника САП мав відбутися ще 9 жовтня. Але засідання комісії зірвалося, оскільки не прийшли деякі члени комісії. Це ж сталося і на засіданні 25 листопада.

Зрив відбору розкритикував і президент Володимир Зеленський, і посольство України у США. А ще до того євродепутат і речник групи «Європейської народної партії» з питань закордонних справ Міхаель Галер попереджав Україну про фінансові ризики, які можуть виникнути через проблемну процедуру відбору керівника САП.

Він наголошував, що призначення сумнівних кандидатів до комісії становить ризик для фінансової підтримки, яку Україні надають МВФ та Європейський Союз. Окрім того, прозорий конкурс на обрання керівництва САП і НАБУ є умовою для безвізового режиму України з Євросоюзом.