Країна жінок. Як і завдяки чому жінки у Фінляндії очолили велику політику

10 грудня Санна Марін стала новою прем’єркою Фінляндії. Її обрала своєю лідеркою Соціал-демократична партія, попередній голова якої та експрем’єр Антті Рінне подав у відставку після протестів працівників пошти.

Марін завоювала довіру членів своєї партії, коли працювала очільницею міськради Тампере, а також коли підміняла під час передвиборчої кампанії цього року Антті Рінне, який захворів. За час її керівництва кампанією рейтинг партії зріс. Тож коли Рінне пішов у відставку шість місяців потому, його місце посіла Марін, яка на той час обіймала посаду міністерки транспорту.

«Санна Марін — нова зірка Соціал-демократичної партії, — розповідає hromadske журналіст фінського суспільного мовника Yle Хейккі Хейсканен. — На посаді голови міської ради Тампере їй добре вдавалося контролювати ситуацію, навіть коли йшли гарячі суперечки щодо різних інфраструктурних проектів. Вона дуже добре з цим справлялася».

За його словами, експрем’єр Антті Рінне не дуже вдало комунікував, натомість Санна Марін — відмінна ораторка, яка говорить дуже чітко, і це ще один її козир.

Дівчинка з ЛГБТ-родини

Дитинство Санни Марін було непростим. Її батько сильно пив, тож мати пішла від нього, а потім створила сім’ю з іншою жінкою. Родина була небагатою і мешкала у наданому державою житлі. Санна почала працювати ще в школі — у пекарні, а потім касиркою в магазині.

Вона була першою у своїй родині, хто отримав університетську освіту. В 27 років Марін очолила міську раду Тампере — третього за величиною міста Фінляндії, і пропрацювала там 4 роки. Згодом стала депутаткою парламенту, а 10 грудня 2019 року — лідеркою Соціал-демократичної партії та прем’єр-міністеркою Фінляндії.

Життєвий досвід вплинув на формування політичних поглядів Марін. В інтерв’ю у 2015 році вона розповіла, що у школі її ЛГБТ-родину не сприймали такою ж, як усі інші, і що через це вона часто почувалася «невидимою».

«Для мене люди завжди були рівними. Це не залежить від суб’єктивної думки. Це основа всього», — казала тоді вона.

Утім, це не завадило політичній кар’єрі Марін. Країна змінилася за ці роки, пояснює Хейккі Хейсканен:

«Зараз це не вважається чимось дивним, це нормально. Наш міністр закордонних справ — гей, і це нікого не обходить. 10 років тому це ще могло когось здивувати, але не тепер. Це взагалі не питання політики».

Жінки у політиці з 1907 року

Санна Марін — третя жінка-прем’єрка в історії Фінляндії. А в її уряді 12 із 19 міністрів — жінки. Це другий показник у світі після Іспанії. Урядова коаліція, яку очолює Марін, крім соціал-демократів, складається ще з чотирьох партій. Їхніми лідерками також є жінки — і трьом з чотирьох менше 40 років. Майже половина депутатів парламенту Фінляндії, 47% — також жіночої статі.

Експрем’єр країни Александр Стубб написав із цього приводу у твітері: «Моя партія зараз не в уряді, але я тішуся, що лідерками п’яти партій при владі є жінки. Це показує, що Фінляндія — сучасна та прогресивна країна. Більшість у моєму уряді також становили жінки. Колись стать не матиме значення у владі. А поки що вони — першопрохідці».

«Зміни у фінській політиці відбуваються просто в нас на очах, — погоджується журналіст Хейcканен. — Ще кілька років тому не було так багато жінок серед лідерів великих чи навіть малих партій. Молоде покоління приходить у політику, старому не дуже добре вдавалося справлятися, тож настав їх час піти».

І справді, у новому парламенті Фінляндії майже половина депутатів молодша за 45 років, а вісьмом немає ще й 30-ти.

Велика кількість молодих жінок у політиці — це результат політики гендерної рівності, яка існує у Фінляндії протягом багатьох років, пояснює журналіст.

Країна йшла до цього довго і наполегливо. Фінляндія була першою країною Європи, яка надала жінкам виборче право — у 1906 році. А вже наступного року до парламенту обрали 19 депутаток. З того часу роль жінок у фінській політиці лише зростала.

Дівчата — перші

Фінляндія — четверта у світі в рейтингу Gender Gap Index, який вимірює ситуацію з рівністю статей в різних країнах (для порівняння, Україна — 65-та).

Заробітні плати жінок та чоловіків у Фінляндії майже не відрізняються — країна на 7 місці у світі за цим показником. Жінки можуть поєднувати материнство з роботою завдяки щедрій соціальній допомозі, зокрема, можливості батькові брати оплачувану декретну відпустку. Саме тому прем’єрка, яка є мамою менш ніж дворічної дитини, у Фінляндії не виглядає незвично.

Фінляндія — одна з небагатьох країн світу, де рівень освіти серед жінок вищий, ніж серед чоловіків. Згідно з міжнародним рейтингом шкільної освіти PISA, фінські дівчата-школярки майже в усіх предметах випереджають однолітків-хлопців, особливо в читанні та розумінні текстів. Загалом фінська система шкільної освіти стабільно посідає перше-друге місце у світових рейтингах.

Жінки утримують першість за рівнем освіти й надалі: на 100 жінок із вищою освітою припадає 62 чоловіки.

«У Фінляндії жінки традиційно здобувають вищу освіту, а от чоловіки не завжди це роблять. Часто вони обирають більш прикладні спеціальності, які не потребують університетського диплома», — пояснює hromadske Пайві Пелтокоскі, директорка Департаменту Східної Європи та Центральної Азії Міністерства закордонних справ Фінляндії. Вона нарікає, що нині в МЗС існує проблема з кадрами для роботи в дипломатичних представництвах Фінляндії в патріархальних арабських країнах:

«Часом нам бракує чоловіків-дипломатів для роботи в таких країнах. Тамтешня влада не завжди добре сприймає, коли в посольстві працює 100% жінок, та і це не дуже безпечно для них самих».

Ми існуємо завдяки вам! Підтримайте незалежну журналістику – фондуйте нам на Спільнокошті та долучайтеся до спільноти Друзів hromadske.

Виклики для Марін

Однак прем’єрство Санни Марін — не лише ілюстрація гендерної рівності, яка панує у Фінляндії.

Це також спроба традиційних партій, зокрема Соціал-демократичної, яку вона очолює, вибратися з кризи — і продемонструвати, що вони оновлюються та змінюються. Адже в спину їм дихають ультраправі «Справжні фіни», які зараз мають понад 20% підтримки і є найпопулярнішою партією країни.

«Соціал-демократам дуже важливо привернути молодих виборців, — пояснює журналіст Хейккі Хейсканен. — Тож призначення молодого лідера, як Марін, могло би допомогти в цьому. Адже нині їхній базовий електорат — це пенсіонери».

На його думку, на чолі уряду Марін доведеться несолодко, адже між п’ятьма партіями всередині лівоцентристської урядової коаліції існують серйозні суперечності. Втім, Хейсканен упевнений: якщо її критикуватимуть, то лише за вчинки на посаді прем’єрки. Cексистські висловлювання у Фінляндії — моветон, який не дозволяють собі навіть політичні опоненти:

«Її атакуватимуть за те, що вона ліва або якщо вона погано справлятиметься з проблемами. Думаю, праві популісти казатимуть, що вона надто прихильна до міграції або надто активно бореться зі змінами клімату. Бо це те, що зараз критикують крайньо праві: мовляв, ліві забирають м’ясо з тарілок людей або хочуть змусити їх відмовитися від автомобіля. А от критикувати за те, що вона молода жінка... Такі погляди вже мало хто ризикує висловлювати у суспільстві. Це вважається відсталим і дурним».