Мікропластик може потрапляти від матері до організму плода — дослідження на щурах

Про це розповіли автори дослідження, пише The Guardian.

Учені почали досліджувати це після появи інформації про те, що у плаценті людини знайшли мікрочастинки пластику. Вплив на організм крихітних пластикових частинок досі не відомий.

Але науковці заявляють, що є необхідність оцінити проблему, особливо стосовно розвитку плодів та немовлят. Річ у тім, що пластик містить хімікати, які можуть завдати плоду тривалої шкоди.

Дослідження на щурах опублікували в журналі Particle and Fiber Toxicology.

Під час експерименту вчені поміщали наночастинки у трахеї тварин ㅡ приблизно 60% від кількості, яку за день отримує вагітна жінка. Хоча, на думку науковця Дунжу Лі, який не був у складі дослідницької групи, ця оцінка занадто висока.

Частинки для роботи створили з полістиролу, який входить до п'яти пластмас, що є в довкіллі. Їх позначили флуоресцентною хімічною речовиною, щоб їх можна було побачити.

Окремий експеримент показав: наночастинки перетнули плаценту приблизно через 90 хвилин після того, як матері їх вдихнули. Вчені також визначили, що середня вага плодів тих щурів, які вдихали пластик, зменшувалася.

Як розповіла професорка Фібі Стейплтон із Ратґерського університету, науковці знаходили пластикові наночастинки скрізь: у материнських тканинах, плаценті та тканинах плода, у серці плода, мозку, легенях, печінці та нирках.

За її словами, науковцям ще слід провести додаткові дослідження, адже їхня робота «відповідає на деякі питання та ставить інші».

«Зараз ми знаємо, що частинки можуть проникати у плід, але не маємо достатньо даних стосовно того, чи вони там перебувають, чи організм просто відгороджує їх, тож додаткової токсичності немає», — розповіла Стейплтон.

Наступним кроком для дослідників стане розміщення щурів в «інгаляційній камері», де частинки можна вдихати, а не поміщати в трахею. Це також дозволяє оцінити хронічний вплив, при якому дають менші дози протягом тривалих періодів, а не одну велику дозу.

Що таке мікропластик?

Це частинки розміром менше ніж 5 мм, які є результатом деградації пластикових предметів, що перебувають у довкіллі. Частинки мікропластику можуть потрапити з довкілля до живих організмів.

Науковці поки не можуть дати остаточної відповіді, як мікропластик упливає на наш організм. Він може потрапити туди різними способами — від пакетованого чаю до пляшечок для дитячого годування. Однак точно відомо, що мікропластик містить речовини, які можуть негативно впливати на ендокринну систему людини.

У 2019 році вчені з'ясували, що за рік дорослі споживають у середньому 50 тисяч частинок мікропластику. Його вже виявляли в арктичних льодах, водопровідній воді, пилу, кухонній солі, меді та пиві, фекаліях людей і тюленів.