Більшість мікропластику з'являється в Північному Льодовитому океані через прання одягу — дослідження

Канадські науковці з Асоціації збереження океану виявили, що більшість мікропластику в Північному Льодовитому океані з'явилася не через сміття, а через прання одягу.

Відповідне дослідження опублікували в Nature Communications.

Науковці у 2016 році зібрали зразки води на 71 ділянці у європейській та північноамериканській частині Арктики, а також на Північному полюсі. Зразки брали на глибинах від трьох до восьми метрів, а також на глибині 1 015 метрів з моря Бофорта (на північ від Аляски та Канади).

Вони встановили, що в середньому на один кубічний метр океанічної води припадає 40 частинок мікропластику, з них 92,3% — мікропластикові волокна, зокрема 73,3% — поліестер.

Крім того, вчені помітили, що у східній частині Арктики майже втричі більше мікропластикових волокон, ніж на заході. Вони припускають, що волокна «подорожують» дуже далеко від місця, звідки вони потрапили в океан. Наприклад, волокна з Нью-Йорка не залишаються у водах Нью-Йорка, а рухаються далі на схід Північного Льодовитого океану.

Звідки ж з'являються ці волокна? На думку вчених — через домашнє прання одягу. За їхніми підрахунками, лише один предмет одягу може виділяти мільйони мікропластикових волокон. У середньому одна сім'я у Канаді та США за рік створює 533 мільйони волокон (це 135 грамів, а усі домогосподарства у двох країнах створюють 878 тонн волокон) внаслідок прання, згодом ці частинки через стічні канали потрапляють в океан.

Аби зменшити кількість волокон в океані, вчені пропонують вдосконалити роботу стічних каналів, щоб вони могли попередньо очищати використану воду перед тим, як та потрапить в океан. Також науковці продовжать своє дослідження: вони планують збирати зразки води на інших ділянках та відстежувати рух мікропластику.

Що таке мікропластик?

Це частинки розміром менше ніж п'ять міліметрів, які є результатом деградації пластикових предметів у навколишньому середовищі. Частинки мікропластику можуть потрапити з довкілля до живих організмів.

Мікропластик вже знаходили в арктичних льодахводопровідній водіпилукухонній солімеді та пиві, людській плаценті, фекаліях людей і тюленів.

Науковці поки не можуть дати остаточної відповіді, як мікропластик впливає на наш організм. Він може потрапити туди різними шляхами — від пакетованого чаю до пляшечок для дитячого годування. Однак точно відомо, що мікропластик містить речовини, які можуть негативно впливати на ендокринну систему людини.