«Мовний закон»: чому обурені Будапешт, Бухарест та Варшава?
Будапешт, Бухарест і Варшава, а також Софія та Афіни стали епіцентрами критичних зауважень і навіть погроз на адресу Києва.
На перших шпальтах румунських та угорських газет — новина про підписання Петром Порошенком закону «Про освіту». Він скорочує термін навчання рідною мовою для національних меншин і вже став приводом для бурхливої критики та обурення не лише Росії, але й східноєвропейських країн — членів ЄС. Закон коментують у Facebook європейські політики й відомі журналісти. Напередодні румунський прем’єр-міністр скасував візит до України, а угорська влада пообіцяла чинити перепони для інтеграції України з ЄС.
Будапешт, Бухарест і Варшава, а також Софія та Афіни стали епіцентрами критичних зауважень і навіть погроз на адресу Києва. Наскільки виправдана така реакція та які її причини? Чи йдеться лише про захист прав національних меншин? Громадське спробувало розібратися і пояснити, чому український освітній закон дратує наших сусідів.
Кого торкнеться закон?
Суперечки викликала стаття, що скоротила навчання мовами національних меншин до 4 класів початкової школи. Раніше вони могли отримувати середню освіту рідною мовою. За новим законом, починаючи з 5 класу, усі предмети викладатимуться лише державною — українською мовою. Водночас вивчення рідної мови не обмежуватиметься.
В Україні мешкає близько 200 тисяч болгар, 150 тисяч угорців, стільки ж румунів і 140 тисяч поляків. За даними Міністерства освіти, наразі в Україні працює 735 шкіл, де викладають не українською мовою: 16 020 дітей навчаються угорською, 16 139 — румунською, 1785 — польською. Російська — основна мова викладання для 356 тисяч учнів. Майже три з половиною тисячі дітей в Україні всі предмети вивчають іноземними мовами, які не є мовами нацменшин, приміром, англійською.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти
В Україні працює 735 шкіл, де викладають не українською мовою: 16 020 дітей навчаються угорською, 16 139 — румунською, 1785 — польською, 356 тисяч — російською (на фото — Ужгородська школа №10 імені Дойко Габора з угорською мовою навчання) Фото: EPA-EFE/JANOS NEMES
Кого закон обмежує в правах?
Лідери східноєвропейських країн упевнені: закон обмежує в правах нацменшини. Ще на початку вересня Болгарія, Греція, Румунія й Угорщина закликали Україну не обмежувати освіту мовою національних меншин. Міністри закордонних справ цих країн звернулися з відповідним проханням до Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда та верховного комісара ОБСЄ Ламберто Занніє.
Офіційна відповідь України дзеркальна — саме незнання української дітьми інших етнічних групі обмежує їхні права. Не знаючи державної мови, вони мають менші шанси вступити до вишів, отримати роботу, почати політичну кар’єру в Україні і навіть захищати власні інтереси.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 5 запитань до міністра закордонних справ: Про миротворців на Донбасі, мову нацменшин та Павла Гриба
Угорщина: «ніж у спину»
«Україна встромила Угорщині ножа в спину, ухваливши зміни до закону про освіту, який порушує права угорської меншини», — заявив прем’єр-міністр Угорщини Петер Сіярто, назвавши закон ганебним. Він буцімто загрожує більшості шкіл на Закарпатті та порушує права 150 тисяч угорців, які проживають в Україні.
У день, коли український президент підписав закон, Петер Сіярто заявив, що уряд Угорщини блокуватиме всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною:
«Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України».
Український закон широко обговорюється й в угорських ЗМІ — жодне з провідних медіа не оминуло цю тему увагою, збуривши громадську думку.
«Угорці традиційно дуже сильно сфокусовані на захисті своїх нацменшин закордоном. Наразі ситуація суттєво погіршується, порівняно з радянськими часами, коли угорці мали право отримувати освіту рідною мовою в Україні. Обмеження прав нацменшин закордоном природно викликає гнів. Це дійсно скандал», — пояснює Громадському Гергелі Мартон, політичний редактор угорського щотижневика HVG.
Водночас різка тональність заяв з угорської столиці має й інше пояснення: конфлікт Будапешта з Києвом — не єдиний епізод протистояння на зовнішній арені.
«Зовнішня політика Угорщини останнім часом доволі агресивна. В останні місяці ми побачили погіршення дипстосунків із Нідерландами, також лунали заяви, що Угорщина блокуватиме вступ Румунії та Хорватії до Організації економічного співробітництва та розвитку. Тож Україна — не єдина конфліктна точка угорської дипломатії», — пояснює Громадському Петер Креко, аналітик Political Capital Institute.
Водночас, зазначає експерт, попри очевидну напругу у відносинах із НАТО, ЄС і Україною, Будапешт немає конфліктів із Росією та Китаєм.
Окрім цього, нині прем’єр-міністр країни Віктор Орбан виступає в ролі захисника національних інтересів. «Орбан уважає, що конфлікти цьому сприяють», — пояснює аналітик.
Угорський прем'єр назвав закон ганебним, та таким, що загрожує більшості шкіл на Закарпатті й порушує права 150 тисяч угорців, які мешкають в Україні (на фото — Ужгородська школа №10 імені Дойко Габора з угорською мовою навчання) Фото: EPA-EFE/JANOS NEMES
Румунія: прикре здивування
Президент Румунії скасував запланований на жовтень візит до Києва та заявив, що він «украй прикро здивований еволюцією українського парламенту».
Один із румунських політиків, Лаурентіу Ребега, навіть порівняв Україну з «Ісламською державою». Але офіційний Бухарест намагатиметься владнати непорозуміння за допомогою дипломатії.
«Ми спробуємо провести перемовини з українською стороною, щоби мати окремий режим для етнічних румун в Україні та зберегти наявну форму освіти румунською мовою», — заявила міністерка з питань закордонних румунів Андреа Пестирнак.
Костін Андріес, редактор In Linie Dreapta в коментарі Громадському зазначив, що реакція громадськості та преси також була скоріше «стриманою». На його думку, найзатятіше реагували проросійські кола.
«Але більшість румунів мають проукраїнську позицію, надто після 2014-го року, — пояснює експерт. — Закон, вочевидь, спрямований проти російської мови в школах, але більшість румун цього не розуміють. У них є відчуття, що Україна зрадила Румунію, яка підтримує її у конфлікті з Росією».
Румунські школи в Україні стали питанням і для сусідньої Молдови. Редакторка незалежної кишинівської газети Ziarul de Garda Аліна Раду показує Громадському заголовки ключових румунських ЗМІ та Facebook-стрічки відомих політиків і журналістів Румунії й Молдови. Останніми днями — це одна з провідних тем.
«Ключовий сигнал, який лунає від румунських політиків, що мають суттєвий вплив на Молдову: якщо раніше Росія виступала проти поширення румунської мови, а Україна була нейтральною, або ж радше союзником проєвропейського Бухареста, після цього нововведення здається, що Україна мало чим відрізняється від Росії», — пояснює Раду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Відірвати вчителів від дошки: які зміни чекають на українську школу
За новим законом, починаючи з 5 класу, усі предмети викладатимуться лише державною — українською мовою, водночас вивчення рідної мови не обмежуватиметься Фото: EPA/BALAZS MOHAI
Польща: «контраверсійний закон»
Варшава прохолодно відреагувала на українські нововведення, у її реакції немає ані угорської різкості, ані румунського розчарування. Адже, якщо румунською та угорською в Україні навчається по 16 000 дітей, то польською всього 1785.
У заяві міністерства закордонних справ Польщі зазначається, що зміни в українському законі не стали несподіванкою для польської сторони, однак «міністерство пильно стежитиме за впровадженням закону та вживатиме всіх необхідних заходів, щоби поляки в Україні могли вчитися рідною мовою. Ми переконані, що українська сторона зобов’язана консультуватися з нами щодо положень про використання мов меншин».
«Польська преса ряснить заголовками про «контраверсійний закон» в Україні. Натомість глибокого аналізу польському медійному простору бракує», — розповідає Громадському Адам Лельонек, президент Фонду «Центр аналізу пропаганди та дезінформації», аналітик CyberDefence24.pl
На його думку, поляки не надто розбираються в мовної ситуації України, так само, як і угорці чи румуни.
«Нині важко пояснювати мовну ситуацію в Україні, тоді як відомі польські експерти час від часу сваряться про те, чи існує засилля російської мови в інформпросторі України», — підсумовує експерт. — Порівняно з реакцією Угорщини та Румунії, не кажучи вже про Росію, ставлення Польщі не є агресивним. Ніяких погроз не лунає».