ENRU

5 запитань до міністра закордонних справ: Про миротворців на Донбасі, мову нацменшин та Павла Гриба

Більшість журналістських питань до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна на конференції Ялтинської Європейської Стратегії стосувалися позиції української сторони щодо введення миротворчої місії ООН на Донбасі. Українська делегація має детально обговорити це з міжнародними партнерами на полях 72-ї Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Власне, там 21 вересня президент Петро Порошенко має зустрітися з президентом США Дональдом Трампом — предметом розмови прогнозовано стане «безпекова співпраця».  

«Ніхто не погоджуватиметься на російські маніпуляції, щоб Росія хоча б частково контролювала підготовку і проведення виборів. У цьому основні елементи нашої позиції», — зазначив Клімкін.

Про миротворців і безпеку, мовні суперечки з нацменшинами та арешт українця Павла Гриба в Білорусі — Громадське зібрало відповіді на п’ять головних запитань до Міністра закордонних справ України.

Якою є тактика та стратегія України щодо миротворчої місії ООН на Донбасі?

«Миротворці — це одна з дуже важливих опцій, оскільки ми розуміємо, що сама логіка повернення на Донбас нормального життя полягає в тому, що Росія має звідти піти, водночас і регулярні війська, і найманці, і вся та зброя, яка там є. Звичайно місія має роззброїти і тих, хто хоче роззброїтися і тих, хто не хоче. Тому ми кажемо, що не йдеться про те, що легітимізується російський протекторат на Донбасі, і це все обговорюватиметься з тими, хто нині перебуває на Донбасі за підтримки Росії.

Другий момент — мандат місії має охоплювати весь окупований Донбас, включно з кордоном, інакше це буде тільки зменшення безпеки і для ОБСЄ, і для самої місії.

Третій момент — це має бути повне виведення, і результатом роботи місії має бути початок перехідного періоду. Якого? Готуватися до виборів. Реальних. І вибори мають готуватися нами — Україною, за підтримки світового співтовариства, а не маніпулятивною Росією».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Але є одне але»: що означає заява Путіна про миротворців на Донбасі

Як скоро миротворча місія ООН може запрацювати і чи ввійдуть до неї росіяни?

«Якихось формальних правил у рамках ООН немає. Ми прекрасно розуміємо, що процес займає від півроку і більше. Усе залежить від політичного контексту, мандату, учасників. Тобто, сказати точно, що це буде за шість чи сім місяців ми не можемо.

Нам дуже важливо, щоби процес ефективно просувався. Ми вважаємо, що ні за яких умов там не може бути росіян, оскільки Росія — країна агресор, і якщо вона ще присутня в миротворчій місії, це взагалі зриває дах. У місії мають бути присутні ті, кому ми довіряємо, і кому довіряє міжнародне співтовариство».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на конференції YES у Києві Фотографії надані Ялтинською Європейською Стратегією (фотографи: Сергій Іллін, Олександр Індичий та Олександр Пілюгін)

Про що говоритимуть Порошенко і Трамп на Генасамблеї ООН?

«Я не можу сказати за президента Сполучених штатів, які питання порушуватиме він, але, звичайно, обговорюватиметься ситуація навколо окупованого Донбасу, спільна тактика, оскільки вона вже проговорена з Куртом Волкером (спецпердставник Держдепартаменту США з питань України — ред.). Тепер маємо обговорити і на найвищому рівні.

Обговорюватиметься безпекова співпраця — це одне з ключових питань. А також сприяння Сполучених штатів подальшому просуванню наших реформ. Це будуть основні питання порядку денного».

Яка реакція МЗС на обурення національних меншин щодо закону «Про освіту»

«Це критика інтерпретацій та ілюзій, а не самого закону. Я детально обговорював усі нюанси закону і його реалізацію з Лілією Гриневич. Ми пропонуємо збереження освіти мовами національних меншин — це наші міжнародні зобов’язання, це потрібно нам. Але потрібно забезпечити також, щоби наші громадяни в повному обсязі володіли українською. Щоби мали майбутнє тут — в Україні. Щоби могли навчатися в університетах, могли обіймати посади.

Я, коли відвідував угорське консульство, спустився і привітався, а вони посміхаються і не можуть відповісти, оскільки не знають української. Я вже мав дискусії зі всіма міністрами під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС. Усе просто — ми хочемо додати освіти українською, а не забрати освіту мовами національних меншин».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти

Чи отримало українське МЗС відповідь від Білорусі щодо арешту Павла Гриба?

«Відповіді наразі немає. Ми одразу звернулися до білорусів, я розмовляв із міністром закордонних справ. Зараз намагаємося отримати ці відповіді. Нас надзвичайно турбує ця ситуація, оскільки ми розуміємо, що російські спецслужби працюють на території Білорусі. І ми маємо зрозуміти, яку небезпеку це створює для наших громадян.

Оскільки саме МЗС відповідає за безпеку наших громадян за кордоном, маємо дати їм відповідні поради. Це накладається і на навчання «Захід-2017», і на багато іншого. Як тільки будуть результати, я одразу про них повідомлю».

Підписуйтесь на наш канал у Telegram