НАБУ та САП звинувачують одне одного в тиску у справі Охендовського

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура публічно звинувачують одне одного у тиску і «політизації кримінального процесу» через міжвідомчий конфлікт у справі підозрюваного голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського.

Відповідні заяви антикорупційні органи опублікували на своїх сторінках у Facebook.

Конфлікт розпочався після заяви директора НАБУ Артема Ситника в одному з інтерв'ю, де він 7 травня заявив, що Антикорупційне бюро наполягатиме на оголошенні остаточної підозри Охендовському і передачі справи до суду.

У САП назвали це тиском на прокурорів у справі та заявили, що слідству ще потрібно встановити, які саме дії Охендовський здійснював в інтересах «Партії регіонів», і чи виконував їх взагалі. Для цього слідчим потрібно дочекатися відповідей на запити до іноземних країн, зокрема, від США та Великої Британії.

У свою чергу, в НАБУ заявили, що Антикорупційна прокуратура розповсюджує недостовірні дані про деталі розслідування справи Охендовського, зокрема, у частині міжнародних запитів.

Відтак прокурори вважають, що поки зарано складати обвинувальний вирок щодо Охендовського і передавати справу до суду, оскільки у слідства ще недостатньо доказів.
«Нехтування фактами з боку органу процесуального нагляду не тільки не додає авторитету новим антикорупційним органам України, а й може зашкодити в розслідуванні корупційних злочинів», — додали в НАБУ.

30 травня 2016 року Національне антикорупційне бюро України почало розслідування щодо так званої «чорної бухгалтерії» «Партії регіонів» із загальними виплатами на суму близько 2 мільярдів доларів.

У грудні 2016 року НАБУ у рамках цього провадження Охендовському повідомили про підозру в одержанні хабарів в особливо великих розмірах — понад 160 тисяч доларів. У НАБУ повідомили, що достовірність підписів Охендовського у журналі звітності про видатки з «чорної бухгалтерії» підтвердили дві експертизи.

Сам Михайло Охендовський свою провину заперечує.
НАБУ зверталося до суду з клопотанням про відсторонення Охендовського з посади голови ЦВК, проте суд це прохання не задовольнив.

Раніше стало відомо, що Спеціалізована антикорупційні прокуратура вдруге призупинила досудове розслідування у справі про одержання хабаря очільником Центрвиборчкому від депутатів «Партії регіонів».

28 вересня 2017 року стало відомо, що екс-депутату «Партії регіонів» повідомили про підозру у справі «чорної бухгалтерії».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Вільна каса БПП»: Онищенко розповів, як став народним депутатом

Голову ЦВК Охендовського підозрювали в отриманні коштів з  «чорної каси» Партії регіонів.

Сам Охендовський назвав «нікчемними» докази щодо отримання ним грошей від Партії регіонів.

Пізніше Національне антикорупційне бюро України оприлюднило результати експертизи, яка підтверджує, що підписи у «чорній бухгалтерії» Партії Регіонів належать Охендовському.