Нацбанк через інфляцію знову підвищив облікову ставку

Про це повідомив заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.

Так, у жовтні темпи інфляції трохи сповільнилися та становили 10,9%. За оцінками Національного банку, в листопаді інфляція також знижувалася.

Збільшенням облікової ставки регулятор хоче нівелювати вплив додаткових інфляційних ризиків для забезпечення зниження інфляції до цілі у 5%.

Нацбанк зазначив, що хоч і відбулося зниження інфляції, проте воно було повільнішим за прогноз. Серед причин регулятор називає таке:

• зростання витрат бізнесу на логістику та оплату праці;
• збереження стійкого внутрішнього споживчого попиту;
• посилення тиску на ціни все ширшого переліку товарів через вторинні ефекти від подорожчання продовольчих товарів та енергоносіїв.

Нагадаємо, НБУ також підвищував облікову ставку у липні з 7,5% до 8%, а у вересні — з 8% до 8,5%. Такі рішення теж пояснювали інфляцією: запевняли, що хочуть повернути її рівень до 5% у 2022 році. А всього за 2021 рік облікову ставку підвищували 5 разів.

Що таке облікова ставка?

Облікова ставка — це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Облікова ставка є чи не найголовнішим інструментом НБУ для впливу на інфляцію (зростання цін).

Зниженням ставки регулятор робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), у зв’язку з чим банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше, а коли грошей більше — інфляція розганяється. Зокрема, грошей стає менше на депозитах, а більше «на руках» і, відповідно, люди більше витрачають.

А вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

І все це працює навпаки — коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. Врешті-решт грошей в економіці стає менше, й інфляція уповільнюється.