Науковці: льодовики, що тануть у Гренландії, забруднюють річки великою кількістю ртуті. Чим це небезпечно?
Крижаний щит у південно—західному регіоні Гренландії, який нині тане через глобальне потепління, викидає величезну кількість ртуті у навколишні річки. Цей токсичний метал може накопичуватися в організмах морських тварин, які є головним компонентом раціону місцевих корінних народів.
Таке виявили науковці з Університету штату Флорида, Геологічної служби США, а також їхні колеги з Гренландії, Великої Британії та інших країн Європи, передає науково-популярний журнал New Scientist.
Ртуть — це метал, який зустрічається у природі в деяких породах. Оскільки льодовики поступово тануть і спускаються вниз до світового океану, вони подрібнюють цю породу. Так ртуть потенційно вивільняється з неї та може потрапити в талу воду.
Щоб з'ясувати, чи відбувається це у Гренландії, команда дослідників проаналізувала талу воду, що стікає з південно-західного кордону льодовикового щита Гренландії.
Науковці здійснили дві експедиції до Гренландії у 2015 та 2018 роках, узявши проби води з трьох талих річок, які переважно живлять саме льодовики. Зразки профільтрували, щоб видалити осад, і не давали стороннім забрудникам туди потрапити. Потім дослідники проаналізували концентрацію ртуті в кожному з них.
Вони виявили, що у водах цього регіону вона щонайменше в 10 разів вища, ніж у середньостатистичній річці.
За оцінками дослідників, ця вода потрапляє у розташовані нижче за течією фіорди — довгі вузькі водойми, вирізані у породі рухом льодовиків. Цей регіон у Гренландії може викидати до 42 тонн ртуті щорічно — приблизно 10% від усього передбачуваного глобального потрапляння ртуті з річок в океани. Концентрації ртуті тут, виявилось, є одними з найвищих, які коли-небудь фіксували науковці у природних водах, не забруднених людиною.
Чим це загрожує?
Нині ртуть є одним з основних елементів, що викликають глобальну стурбованість через свою токсичність, адже вона накопичується у харчових ланцюжках.
Це особливо загрожує представникам корінних народів, які проживають в Арктиці. Основним джерелом їжі для них є тварини, яких вони виловлюють у цих водах. Тому в їхніх організмах теж може накопичуватися ртуть.
У разі хронічного отруєння ртуттю люди відчувають зниження працездатності, у них погіршується пам’ять. Тривалий час жодних ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з'являються головний біль, апатія та емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках — ноги й усе тіло. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий її вплив спричиняє навіть божевілля.
Танення льодовиків
У 2019 році льодовий щит Гренландії втратив рекордну кількість льоду — 532 млрд тонн. Лише в липні розтануло 223 млрд тонн льоду. Вода з Гренландії, яка розтанула у 2019 році, може затопити всю Велику Британію приблизно на 2,5 метра.
До кінця століття тільки через танення Гренландії рівень води підніметься на 10 сантиметрів. Очікується, що рівень води до 2100 року підніметься на метр.
Це означає, що під водою можуть опинитися прибережні міста — Лондон, Шанхай, Гонконг, Колката — та острови в Тихому океані. Через це постраждають щонайменше 300 млн людей по всьому світу.