«Не забувайте про Крим», — колишній посол Британії в Україні

Пане Брінклі, ви підтримуєте українські реформи. Чи змінилося щось із моменту Брекзіту? Якщо спитати британських чиновників, вони, безумовно, розкажуть про широкі перспективи, але вони — чиновники. Чи справді є зміни? Чи Україна досі у фокусі та яке до неї ставлення? 

Уряд та народ Британії зацікавлені в реформах в Україні, вони все ще підтримують вас. Існує чітке розуміння, що Україна стала жертвою агресії Росії, і це погано для європейської безпеки в цілому. Британія разом із партнерами та союзниками повинна робити все можливе для підтримки України.

Очевидно, що рішення британського народу залишити Європейський  Союз унесло певні зміни. Британія з 1973 року в Європейському Союзі, Брекзіт стане зміною та новою главою у відносинах з Європою. Але потрібно розуміти, що до цього йшло вже дуже давно.

Стосунки ЄС і Британії не були простими. Коли Вінстон Черчілль після Другої світової війни виступав із промовами про Сполучені Штати Європи, він не підозрював, що Британія стане частиною цього. Він уважав, що Британія допомагатиме та підтримуватиме це утворення ззовні. Ідея має довгу історію.

Британія залишається однією з шести найбільших економік світу, одним із п’яти постійних членів Ради безпеки ООН, членом Великої Сімки тощо. І наша роль залишатиметься провідною в європейській безпеці як у НАТО, так і поза ним.

Два тижні тому на конференції YES у Києві в британського міністра Алана Данкана запитали: «Британія залишає ЄС. Україна хотіла б приєднатися до ЄС. Що Британія має сказати Україні?». Данкан досить слушно відповів: «Демократія».

В Україні дедалі більше людей кажуть, що бачать своє майбутнє в  Європейському Союзі. У Британії ми провели референдум, і  більшість відповіли, що вони прагнуть бути поза межами ЄС. Особисто я, так само як і Алан Данкан, проголосував би за те, щоби залишитися. Але тепер це неважливо. Більшість людей проголосували за вихід.

Тепер Лондон має переглянути багато питань із Брюсселем та іншими країнами. Як це вплине на торгівлю чи безпеку? Дехто стверджує, що нині для нас з’явилося навіть більше можливостей,  адже Британія має вплив і поза межами Європейського Союзу.

Я думаю, що є одна очевидна можливість, і вона стосується торгівлі. Доки Британія лишається членом Європейського Союзу, ми не можемо мати незалежних торгових домовленостей, але як тільки ми залишимо  ЄС, це станеться.

І ми будемо готові підписати угоду про вільну торгівлю, вести переговори і з Україною, і з іншими країнами світу. Така можливість існує, і зміни відбудуться. Але інші речі, як-от підтримка України — чи це технічна допомога, чи військова підготовка, чи будь-яка інша підтримка, — продовжуватиметься й надалі.

Голова Chatham House Ukraine Forum, колишній посол Британії в Україні Роберт Брінклі (праворуч) журналістка Громадського Наталія Гуменюк під час розмови на щорічному форумі з питань зовнішньої політики та безпеки «Ризька конференція 2017» Фото: Йосиф Сивенький/Громадське

Коли стався Брекзіт, почали лунати всі ці апокаліптичні прогнози. Зокрема й від міжнародних експертів. На ваш погляд, чи справді Брекзіт став таким критичним для регіону, для Європейського Союзу та Східної Європи?

Ні, я цього не кажу. Результати Брекзіту стали сюрпризом та шоком для багатьох людей. Якщо подивитися в історичному контексті, це стало одним із переломних моментів. Нині ми перебуваємо в процесі тривалих та складних переговорів щодо кінцевої дати прощання з Європейським Союзом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Повільний Брекзіт. Як Велика Британія будуватиме свої відносини з ЄС

Після того, як ми залишимо ЄС, Британія матиме інший статус, і співпраця вже не буде такою тісною. Це справді великі зміни, і я  пам’ятаю шок та здивування одразу після референдуму.

Думаю, нині, коли минуло півроку, люди трохи заспокоїлися та сказали: «Що ж, рішення вже ухвалено. Тепер треба рухатися вперед, зробити все можливе і скористатися перевагами».

В Україні вже кілька років говорять про реформи. Аналітичний центр Chatham House багато їх аналізує та розповідає міжнародній громадськості про зміни. Який особисто ваш вклад у це?

Багато чого зроблено, але ще багато чого попереду. Знову ж таки, якщо подивитися на загальну картину, після Революції гідності відбулося більше реформ, ніж за понад двадцять років незалежності України.

Тепер ви маєте уряд, на який може тиснути громадянське суспільство, який підтримує міжнародна спільнота, який серйозно ставиться до  реформ у багатьох сферах. Відбулася ціла низка вільних виборів, економіка, переживши повний безлад 2014 року, тепер стабілізується і знову росте.

Ви не купуєте російський газ — ці можливості для корупції відкинуті, як відкинуті й субсидії. І я можу продовжувати список. Очищується банківський сектор. Ухвалюють нові закони в освіті. Але, звичайно, іще багато треба зробити.

І одним із найважливіших напрямків є судова влада. Уряд уже почав працювати в цьому напрямку, змінили Конституцію та закон. Тепер вони шліфують процес відбору. Які люди мають стати новими суддями? Чи вони кваліфіковані? Чи це правильні люди? Це займе деякий час.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Законопроект про антикорупційний суд: українська розробка з європейським тюнінгом

Є й складні економічні питання. В Україні все ще існує багато державних підприємств. Державі слід вирішити, чи має вона ними володіти. А якщо ні, то чи потрібно їм існувати взагалі. Питань багато: приватизація держпідприємств, ринок землі і як змусити в нього інвестувати тощо.

Чого слід очікувати від форумів, які відбулися в Лондоні, адже ми й досі не бачимо великої кількості інвесторів. Є багато малих, але немає когось справді значущого, хто став би прикладом для інших. Чому вони не приходять?

Причини насправді не так важко зрозуміти. Якщо запитаєте іноземні компанії, що їх стримує, найчастішою відповіддю буде відсутність довіри до судів. Якщо вони мають контракти, то чи виконуватимуться вони належним чином?

У 2014 році виник конфлікт на сході. І коли ви запитаєте людей за межами України, більшість скаже: «О, там триває війна, чи не так?». Вони думають, ніби війна в усій країні, а не в окремих частинах Донбасу. Отже, важлива стабілізація, мирне врегулювання цього питання.

Також слід звернути увагу на інституції, зокрема на суди й прокуратуру. Їм повинні довіряти як українці, так і іноземні інвестори.

Голова Chatham House Ukraine Forum, колишній посол Британії в Україні Роберт Брінклі (праворуч) журналістка Громадського Наталія Гуменюк під час розмови на щорічному форумі з питань зовнішньої політики та безпеки «Ризька конференція 2017» Фото: Йосиф Сивенький/Громадське

Як ви вважаєте, наскільки статус-кво в Криму та Донбасі може бути прийнятним для України?

По-перше, людям поза межами України я б сказав: «Не забувайте про Крим». Крим незаконно анексували. ООН проголосувала за те, що це  нелегальний акт. На основі цього міжнародна спільнота запровадила санкції проти Росії — кримські санкції, які повинні залишатися чинними, доки триватимуть протизаконні дії. Але я визнаю — це може зайняти багато часу.

На Донбасі останні два роки ситуація виглядає тупиковою. Там тривають бої, але інтенсивність низька, лінія розмежування не змінюється. Так, досі гинуть і зникають люди, тисячі переселенців не можуть повернутися додому. Але я думаю, що за останні кілька місяців, ба навіть тижнів, з’явилися кілька ознак позитивних змін.

По-перше, Сполучені Штати виявляють більше зацікавленості у вирішенні питання. Вони призначили дуже хорошу людину Спеціальним представником в Україні — це Курт Волкер. Він бере участь у співпраці з усіма учасниками Нормандського формату та Мінських переговорів. По-друге, через два роки після того, як Україна висунула ідею миротворчої операції, Росія теж почала говорити про таку можливість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Україна сама має вирішити, чи дозволити введення миротворців» — екс-посол США в Росії

Пропозиція Росії є неприйнятною, адже операція повинна бути успішною, і саме мир має бути її метою. Наразі цього немає — спершу треба досягти стабільного перемир’я, а відтак залучити неупереджену групу сил не зі сторін конфлікту. Отже, Росія не може бути учасником миротворчої місії.

Не повинно бути так, як у Придністров’ї чи Південній Осетії, із «російськими миротворцями». Миротворці мають бути з третіх країн. Місія повинна охопити всю окуповану територію та кордон із Росією. Якщо ці умови виконають, це засвідчить, чи дійсно Росія зацікавлена в пошуку мирного рішення щодо Донбасу. Подивимося.

Британія — постійний член Ради Безпеки ООН. Що можна зробити з Росією на борту, зокрема, що може зробити Британія? Особливо, якщо казати про можливість миротворчої операції.

Росія, як ви вже сказали, є одним із постійних членів ООН. В останні роки вона показала, що готова ветувати все, що їй не сподобається. Однак, знову ж таки, лише за останні кілька місяців, коли йшлося про Північну Корею, Росія та Китай домовилися про консенсус і погодилися продовжити санкції.

Якщо Росія серйозно ставиться до пошуку мирного рішення і готова вийти з труднощів та конфлікту на Донбасі, вона готова буде й до серйозної миротворчої операції. Пізніше це треба буде узгодити в Раді Безпеки ООН. Наразі я не знаю, чи Росія піде на це, але це буде своєрідним тестом.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram