Хто такі неонацисти та чи є вони в Україні
Нацистська символіка на концерті в Києві, нещодавній погром ромського табору, «Марш українського порядку» в Одесі та заяви очільниці місцевого «Правого сектору», що «місто має належати українцям, а не жидам» — чи є це проявами неонацизму? Експерти розповіли Громадському про те, хто такі неонацисти та чи існують подібні рухи в Україні.
Нацистська символіка на концерті в Києві, нещодавній погром ромського табору, «Марш українського порядку» в Одесі та заяви очільниці місцевого «Правого сектору», що «місто має належати українцям, а не жидам» — чи є це проявами неонацизму? Експерти розповіли Громадському про те, хто такі неонацисти та чи існують подібні рухи в Україні.
«Неонацизм — це доволі вузький термін, під який підпадає невеликий сегмент право-екстремістських груп, який робить акцент на питаннях расизму, етнічної чистоти тощо», — пояснює Громадському керівник міжнародної Групи моніторингу прав національних меншин В'ячеслав Ліхачов.
Дослідники визначають неонацистську організацію, як спільноту, що відкрито або закрито пропагує символи або ідеології, або діячів Третього Рейху, тобто німецького-фашистського режиму. Утім, за словами Ліхачова, таких, що прямо апелюють до неонацистського проблемного поля, серед українських націоналістів і націонал-радикалів не так багато.
«Водночас цей невеликий сегмент дуже легко виникає в регіонах України. Більшість таких організацій існують як субкультура, в якій об’єднуються молоді люди, щоб соціалізуватися», — каже Ліхачов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дружини національного значення
Він запевняє, що ні в ідеології «Свободи», ні в ідеології «Правого сектору» або особисто його колишнього лідера Дмитра Яроша, ні в ідеології «Національного корпусу» неонацистських уявлень та ідей немає. Вони також не використовуються офіційно жодною політичною партією, натомість кожна на регіональному рівні та рівні молодіжних рухів має представників, які активно використовують неонацистську символіку та риторику. Утім, вони, як стверджує Ліхачов, не стануть гравцями у великій політичний грі.
Заразом політики можуть використовувати молодих неонацистів у власних інтересах —зауважує в коментарі Громадському спеціаліст з ультраправого руху, кандидат політичних наук Антон Шеховцов:
«Політичною метою неонацизму є революція, в результаті якої побудують тоталітарну державу, засновану на ідеях расизму. Методи неонацистів зазвичай жорстокі, вони застосовують більше насильства, ніж інші праворадикальні організації.Сьогодні в Україні неонацизм на системному рівні проявляється в невеликих організаціях, наприклад, у С14 та «Національного корпусу».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖЧервоні екскаваторники: що «Азов» робить на заводі «АТЕК»(СПЕЦРЕПОРТАЖ)
Експерт інституту Євроатлантичного співробітництва в Києві Андреас Умланд теж наводить ці організації як приклад неонацизму в Україні:
«С14, які раніше вважалися молодіжною організацією партії «Свобода» можна кваліфікувати як неонацистську. Також організація, яка передувала полку «Азов», так званий «Патріот України» — це була така собі мініпартія, що існувала до 2014 року. Вона була приховано неонацистською, маючи певні символи та ідеї, які явно стосувалися німецького нацизму».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми намагаємося прийти до влади через вибори, хоча маємо всякі можливості» — як «Азов» стає партією
Організація не повинна мати стовідсоткового збігу із нацистськими кодами чи символами, щоб її класифікували як неонацистську, пояснює експерт. Достатньо використовувати схожу, приміром, на свастику символіку. Утім, здебільшого це маргінальні групи, адже загалом якихось відвертих неонацистських великих партій у світі мало:
«Виключенням може бути так звана «Золота зоря» в Греції, яка відверто проголошує неонацистські погляди. Вона відносно велика, але це радше виключення. Зазвичай партії цього не афішують».
Утім, як заявляє лідер С14 Євген Карась, учасники організації вважають себе не неонацистами, а націоналістами. Водночас вітає ветеранів дивізії «Галичина», адже, за його словами, «багато з бійців використали навички, дані німцями, і пізніше перейшли до загонів УПА».
На сторінці у Facebook дається загальна характеристика С14 — «формація, яка об'єднує різнопланових активістів», метою ж називають «побудову міцної Української Держави».
Щодо розгрому ромського табору в одному з дописів на їхній сторінці йдеться, що «ци...ан на Лисій горі більше немає», а також анонсуються наступні «рейди проти незаконних проявів ци...н».
Також 4 травня С14 проводили акцію під Головним управлінням Нацполіції — «Вимагали боротись із ц..ганськими, кавказькими та арабськими злочинними угрупуваннями», водночас, як ідеться в анонсі акції на Facebook, «незалежно від національності злочинці мають бути покарані, а не бути кастою недоторканих».
На сайті «Національного корпусу» сказано, що їхня «ідея є народною та прозоро чистою, вона належить кожному». Там же можна ознайомитися з програмоюпартії.
Голова київського осередку«Національного корпусу» Сергій Філімонов так само ухильно стверджує, що мета партії — «побудувати сильну Українську державу». «Ми — прихильники ідей українського націоналізму, ідеї повноцінної української держави, сильної і могутньої, і втілюємо ці ідеї в життя дипломатичним шляхом», — прокоментував Громадському він.