ENRU

Дружини національного значення

0722ed02cb4ba837d
Марш у центрі Києва та «прийняття присяги» членами ГО «Національні дружини», 28 січня 2018 року Фото: Національні Дружини
Після видовищного маршу центральними вулицями, 28 січня «прийняли присягу» близько 600 членів ГО «Національні дружини», заснованого ветеранами полку «Азов». Хто такі нові «дружинники», як вони планують захищати правопорядок на вулицях та на що мають право — розбиралося Громадське.

Хто такі «Національні дружини»?

«Національні дружини» — проект так званого «азовського кола», пов'язаного з полком Національної гвардії «Азов» та його ветеранами. У 2017 році колишні бійці полку створили політичну партію «Національний корпус» на чолі з народним депутатом Андрієм Білецьким, раніше — кілька громадських організацій, приміром, «Цивільний корпус» або «Захист і реконструкція країни» (ЗіРКа).

Згідно з даними держреєстру юридичних осіб, засновники ГО «Національні дружини», зареєстрованої в Києві — три ветерани полку «Азов»: Ігор Кашка, Артем Клімін та Максим Климка.

Керівником записаний ще один колишній «азовець» — Ігор Бобер, а командиром називає себе Ігор Михайленко — колишній командир полку.

Командир ГО «Національні дружини» Ігор Михайленко під час прес-конференції про діяльність громадського об'єднання, Київ, 31 січня 2018 року Фото: Інна Соколовська/УНІАН

«Національні дружини» створені ще влітку 2017 року, відповідно до інформації із сайту організації, нині вони діють у 13 областях України.

Як пояснив «Громадському» Ігор Бобер, у Києві «Нацдружини» наразі мають статус громадської організації, однак в інших містах, приміром, Луцьку та Черкасах — громадського формування з охорони громадського порядку.

«У Києві ми ще працюємо над перереєстрацією документів», — пояснив він.

Багато членів «Нацдружин» сповідують ідеологію «модерного націоналізму», на якій заснована партія «Національний корпус» 

Водночас начальник столичного управління з питань взаємодії з правоохоронними органами по забезпеченню правопорядку та муніципальної безпеки Олег Куявський заявив Громадському, що до міської влади поки що не надходили відповідні документи від «Нацдружин».

«Ми з ними зустрічалися і зрозуміли, що вони зацікавленні радше в якомусь поширенні інформації про себе, а не в патрулюванні вулиць із поліцейськими», — сказав чиновник.

28 січня в Києві так звану присягу склали близько 600 «дружинників» з усієї країни. Видовищний марш центром Києва такої кількості людей у камуфляжному однострої та масках багатьом нагадав марші парамілітарних формувань, які в 1920-х роках стали основою майбутньої НСДАП у Німеччині.

Марш у центрі Києва та «прийняття присяги» членами ГО «Національні дружини», 28 січня 2018 року Фото: Національні Дружини

За словами Ігоря Михайленка, багато членів «Нацдружин» сповідують ідеологію «модерного націоналізму», на якій заснована партія «Національний корпус».

Членам «Нацкорпусу» та бійцям полку «Азов» уже чотири роки поспіль закидають прихильність до неонацистської ідеології та використання в символіці рунічних символів, подібних до нацистських.

Полк «Азов» (у 2014 році — загін міліції особливого призначення) заснований передусім членами праворадикальної організації «Патріот України» та футбольними ультрас, які часто не приховують ультраправих поглядів.

Зліва направо: командир ГО «Національні дружини» Ігор Михайленко, народний депутат України (позафракційний), лідер політичної партії «Національний корпус» Андрій Білецький та голова ГО «Національні дружини» Ігор Бобер під час маршу та «прийняття присяги» членами ГО, Київ, 28 січня 2018 року Фото: Національні Дружини

На запитання про джерела фінансування «Нацдружин», керівництво організації відповідає: вона існує за рахунок внесків учасників. Ігор Михайленко відмовився відповідати журналістам, яким саме був його особистий внесок.

Питання фінансування загалом досить чутливе для «азовського кола» — і керівництво полку, і представники політичної партії неодноразово заявляли, що існують за рахунок пожертв «небайдужих громадян», однак майже ніколи не називали конкретних прізвищ.

Закон передбачає можливість залучення представників громадських формувань до патрулювання вулиць, але виключно разом зі співробітниками Нацполіції 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Ми намагаємося прийти до влади через вибори, хоча маємо всякі можливості» — як «Азов» стає партією

Голова ГО «Національні дружини» Ігор Бобер під час прес-конференції про діяльність громадського об'єднання, Київ, 31 січня 2018 року Фото: Інна Соколовська/УНІАН

Як Нацдружини охоронятимуть правопорядок?

У проморолику «Національних дружин» ідеться про широке поле для діяльності — від боротьби з браконьєрством у Канівському водосховищі до закриття нелегальних ігрових залів (чомусь наразі маються на увазі лише заклади мережі МСЛ).

Законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», що на нього неодноразово посилалися керівники «Національних дружин», передбачена можливість залучати представників громадських формувань, зокрема, до патрулювання вулиць, але виключно разом зі співробітниками Нацполіції.

«Поліція не справляється з охороною правопорядку... Ми не будемо разом з ними витрачати час на патрулювання вулиць... Робота буде точковою, якщо ми знаємо, що... є підпільні казино, або хтось малює графіті, рекламуючи наркотики, ми будемо таких навіть не бити, а просто притримувати до приїзду поліції», — каже Ігор Михайленко.

Рейд проти гральних автоматів в Івано-Франківську у торговельних центрах міста, 19 січня 2018 року. Після виявлення незаконних лотерейних терміналів, за словами «нацдружинників» вони викликали місцеву поліцію, яка склала протокол порушення Фото: Національні Дружини

Загалом представники «Національних дружин» досить вільно трактують положення закону. Так, Ігор Михайленко на прес-конференції в Києві 31 січня не заперечував, що серед членів організації є неповнолітні.

«Це 17-річні хлопці, які вже закінчили школу, не бачу в цьому нічого поганого», — заявив він. Заразом у законі «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» зазначається, що членами громадських формувань можуть бути лише повнолітні.

Також закон забороняє використовувати учасниками ГФ холодну чи вогнепальну зброю. Однак в анкеті для вступу до лав «Національних дружин» є запитання про наявність зареєстрованої зброї.

На сайті та Facebook-сторінці організації також чимало світлин збройних тренувань. Ігор Михайленко пояснює це тим, що «нацдружинники» повинні бути готові в будь-який час перейти від охорони правопорядку до служби на фронті чи «партизанської боротьби проти окупантів».

«Національні Дружини Чернігова провели тактичне тренування на полігоні для наймолодших членів організації, під час якого відпрацювали основні елементи поводження зі зброєю, позиції та комбінації для ведення стрільби» — так підписане фото на сторінці ГО у соціальній мережі фейсбук, 21 січня 2018 року Фото: Національні ДружиниЧеркаська організація «Нацдружин» провела «безкоштовний військовий вишкіл для усіх бажаючих», Черкаси, 15 січня 2018 року Фото: Національні Дружини

На що ж мають право «дружинники»?

Згідно із законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», учасники громадських формувань повинні носити затверджені місцевою владою нарукавні пов'язки та посвідчення. У такому разі вони мають право:​

 

 

  • перевіряти в громадян документи

  • складати протоколи про адміністративні правопорушення

  • затримувати й доставляти до поліцейського відділку або власного штабу осіб, які чинять злісну непокору і відмовляються припиняти адміністративне правопорушення, але виключно разом з представниками Нацполіції

  • входити до клубів, кінотеатрів, стадіонів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника для припинення адміністративних правопорушень чи злочинів, або переслідуючи правопорушника

  • використовувати приватний транспорт в екстрених випадках і за згоди власника

  • перевіряти документи у водіїв, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп'яніння, до подальшого керування транспортними засобами

  • застосувати фізичну силу, газову або травматичну зброю і спецзасоби для самозахисту і захисту громадян, адміністративних будівель, масових заворушень

 

Скільки в Україні «дружинників» і кого вони захищають?

Громадське звернулося із запитом до Національної поліції щодо точної кількості зареєстрованих громадських формувань з охорони правопорядку, але наразі не отримало відповіді.

За словами Олега Куявського, в Києві сьогодні зареєстровано три подібні організації. На сайті, приміром, Миколаївської міськради, зазначається, що станом на 1 квітня 2015 року, в місті зареєстровані 13 таких формувань. На сайті Сумської — йдеться про вісім формувань на березень 2014 року.

Столичні поліцейські наразі не патрулюють вулиці з жодним громадським формуванням 

«У статусі формувань з охорони правопорядку раніше часто-густо реєструвалися приватні охоронні фірми — таким чином їхні бійці отримували дозволи на травматичну зброю, — розповідає громадському голова комісії Київради з питань додержання законності, правопорядку та запобіганню корупції Олег Бондарчук (ВО «Свобода»). — Потім ці «формування» брали участь у конфліктах із забудовниками чи інших бізнес-розборках, стаючи фактично «тітушками».

У конфліктах навколо забудов у Києві та інших містах неодноразово брали участь і представники «Національного корпусу» та організацій «азовського кола».

У 2017 році в столиці члени «Київської спілки ветеранів АТО» створили громадське формування захисту правопорядку «Муніципальна варта». Його члени мали б також патрулювати вулиці разом з поліцейськими.

Проект підтримала столична адміністрація, яка створює на базі формування комунальну фірму для охорони об'єктів, що належать місту.

Представники «Національних дружин» Івано-Франківська охороняють громадський порядок на акції «Відфутболь диктатора» за бойкот чемпіонату світу з футболу-2018 в Росії, що відбулася у в рамках кампанії «Стоп Путін! Стоп війна!», 22 січня 2018 року Фото: Національні Дружини

За керівні пости в «Муніципальній варті» змагається, зокрема, ще одне праворадикальне угрупування — C14. Про це в інтерв'ю виданню «Главком» нещодавно розповідав його лідер Євген Карась.

Водночас начальник управління патрульної поліції Києва Юрій Зозуля каже, що столичні поліцейські наразі не патрулюють вулиці з жодним громадським формуванням: «Моя позиція така: хочеш захищати правопорядок — іди в поліцію».

Зі свого боку Олег Куявський пояснює, що громадські формування не можуть їздити з патрульними, бо не мають відповідної форми:

«Ми це питання вирішуємо, виділимо на це кошти».

Але піше районне патрулювання у співпраці з дільничним інспекторами поліції лишається пріоритетом, стверджує він.