AfD: хто такі німецькі правопопулісти та як вони потрапили до Бундестагу

Уперше з часів Другої світової ультраправі здобули місця в німецькому парламенті. Проходження в Бундестаг ультраправої партії — «Альтернативи для Німеччини» (Alternative für Deutschland — AfD) стало, мабуть, найрезонанснішою подією німецьких виборів. Праві популісти стали третьою за кількістю політсилою в парламенті, після християнських демократів та соціал-демократів.

Що собою являє «Альтернатива для Німеччини» та хто її виборці — у матеріалі Громадського.

Чого хоче «Альтернатива для Німеччини»

«Альтернатива для Німеччини» — ультраправа популістична партія, яка вийшла на політичну арену не так давно — у 2013 році.

Політична сила має антимігрантську та ісламофобську риторику, виступає за збереження традиційних цінностей, критикує Євросоюз та лояльно ставиться до Росії — зокрема, підтримуючи агресію в Україні.

На початку основним вектором «Альтернативи для Німеччини» був євроскептицизм. Її лідери виступали за відмову від єврозони та зменшення концентрації влади в Брюсселі. Утім, після міграційної кризи 2015-го, AfD поставило першочерговим завданням політику проти біженців та ісламу. Фокус змінився настільки, що у 2015-му лідер партії Бернд Люк подав у відставку. Головною причиною було те, що «Альтернатива для Німеччини» стала, за його словами, «надто ксенофобською».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибори в Німеччині: 10 головних результатів

Новим лідером AfD став 76-річний Александер Ґауланд. Перед виборами в Бундестаг він заявив, що вважає злочином дружню політику уряду щодо мігрантів.

«Ми хочемо, щоби політика Меркель, яка привела мільйон людей до цієї країни, розслідувалася. Ми хочемо, щоби Меркель була за це суворо покарана. Ми поступово стаємо чужинцями у власній країні», — заявив Ґауланд. Також лідер AfD закликав «пишатися здобутками німецьких солдатів в обох світових війнах».

Уже після виборів Фрауке Петрі, одна з лідерок партії, також заявила, що збирається залишити лави AfD. Втім, конкретної дати і причини такого рішення вона поки не повідомила.

Лідер AfD Александер Ґауланд виступає категорично проти дружньої політики німецького уряду щодо мігрантів та біженців Фото: EPA-EFE/CHRISTIAN BRUNA

Хто хоче альтернативи

На виборах 2013 року «Альтернатива для Німеччини» не змогла пройти до парламенту, здобувши 4,7% голосів. Утім, її представникам удалося потрапити до 12 з 16 земельних парламентів Німеччини. А у 2014-му — і до європарламенту. Популярність AfD здобула саме під час кризи біженців в ЄС, на хвилі незадоволення welcome-політикою німецького уряду.

Антимігрантський протест, організований активістами партії «Альтернатива для Німеччини» в місті Шверін, адміністративному центрі федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія, архівне фото 2015 року Фото: EPA/JENS BUETTNER

Уже на виборах до Бундестагу у 2017 році за AfD проголосували 13,3% виборців. Таким чином, партія опинилася на третьому місці. Поглянувши на мапу, стає зрозуміло, що за ультраправих голосує здебільшого східна Німеччина. У деяких прикордонних районах партія здобула понад 35% голосів. Загалом, найбільше AfD підтримують у тих землях, які після Другої Світової належали до Радянського блоку. Антон Шеховцов, дослідник європейських ультраправих рухів, пояснює це так:

«Альтернатива» успішно мобілізувала виборців-вихідців із колишнього Радянського Союзу і пост-радянських країн. Це була добре продумана мобілізація, спрямована саме на російськомовних: німецькі російськомовні газети та деякі ТБ-канали рекламували АДН, сама партія часто зверталася до виборців російською. Водночас у цілому східна Німеччина більш націоналістична — позначається життя в авторитарній НДР».

На відміну від французьких ультраправих із «Національного фронту», чиєю аудиторією є здебільшого люди з нижчим доходом та освітою, робітники, за «Альтернативу для Німеччини» голосували освічені німці з високими доходами — заможній середній клас. Такі дослідження опублікувало незадовго до виборів німецьке видання «Spiegel». Тенденція є радше винятком серед електорату правих в Європі.

Хольґер Ленґфельд, професор соціології університету Лайпцигу, дає цьому таке пояснення:

«Ці люди занепокоєні фундаментальним питанням, як суспільство і країна мають виглядати в майбутньому. Ми маємо справу з меншістю населення, що відкидає культурні зміни останні років. Ідеться про суспільну модернізацію, мультикультурність і космополітизм. Більшість це підтримує, проте меншість бажає зберегти традиційні цінності й культурно гомогенну державу. Цей дискомфорт — питання не економіки, а розвитку суспільства як такого».

Крім того, це явище можна пояснити й тим, що ХДС — партія Меркель — в останній період посунулася на політичній шкалі вліво, таким чином звільнивши простір для «Альтернативи для Німеччини».

«Частина сьогоднішніх виборців AfD — колишній електорат ХДС, що розчарувався в іміграційній політиці Меркель, а основний електорат ХДС — це саме середній клас», — пояснює Антон Шеховцов.

Квір — націоналісти

Один із парадоксів AfD — попри те, що партія виступає за традиційні сімейні цінності, знаходить підтримку і серед німецьких гомосексуалів. Ба більше, одним з облич руху є відкрита лесбійка Еліс Вайдель. Вона живе разом зі своєю партнеркою та виховує двох дітей.

Раніше цього року члени «Альтернативи для Німеччини» гостро критикували узаконення одностатевих шлюбів у Німеччині, а маніфест партії декларує традиційну сім’ю як провідний принцип. Утім, це не для всіх стає перешкодою. У 2016 році німецький журнал для геїв MEN провів анкетування, яке показало, що 17% опитаних відкрито підтримували AfD. Цей показник є вищим, аніж у середньому по країні, — повідомляє CNN.

Не можна виключати, що серед гомосексуалів у Німеччині немає людей, які б мали антимігрантські настрої. У дечому їхні погляди збігаються з риторикою AfD, тому частина геїв підтримує цю партію. Антон Шеховцов дає цьому таке пояснення:

«Приналежність до гей-спільноти не є великою проблемою для модернізованих ультраправих партій у Західній Європі. Гомофобія грає більшу роль у східноєвропейських країнах. Поза тим, основним ворогом AfD бачить не стільки геїв, скільки іслам».

Зліва направо: перші номери передвиборчого списку партії «Альтернатива для Німеччини»  на виборах до Бундестагу Александер Гауланд, Еліс Вайдель та співголова AfD Йорг Мойтен під час прес-конференції у Берліні після перших результатів екзит-полів. За AfD проголосували 13,3% виборців Фото: EPA-EFE/CHRISTIAN BRUNA

Реакція суспільства

Проходження ультраправих популістів у парламент викликало бурхливу реакцію як у самій Німеччині, так і за її межами. Після оприлюднення результатів до будівлі, де тривало святкування AfD, вийшли сотні протестувальників. Вони тримали плакати з написами «Геть нацистів!», «Расизм — не альтернатива» тощо.

Серйозне занепокоєння висловили також мусульманські та єврейські громади в Німеччині. Крім цього, результатами виборів стурбовані турки — найбільша в країні етнічна група після німців. Голова турецької спільноти в Німеччині Атіла Караборклу прокоментував результати виборів:

«Згідно з опитуваннями, виборці AfD не зацікавлені в соціальних питаннях, таких як пенсії чи безробіття. Вони зацікавлені в культурному конфлікті. І втихомирити цей конфлікт у майбутньому буде дуже складно. Джин вискочив із лампи. Расизм у Німеччині тепер має обличчя: AfD».

Після оприлюднення результатів виборів 24 вересня до нічного клубу в Берліні, де тривало святкування AfD, вийшли сотні протестувальників Фото: EPA-EFE/THORSTEN WAGNER