ENRU

Вибори в Німеччині: 10 головних результатів

24 вересня у Німеччині відбулися парламентські вибори. Саме вони визначатимуть те, яким буде німецький уряд у найближчі 4 роки. Громадське провело спеціальний ефір, присвячений тому, як і кого Німеччина обирає.

1. Ультраправі входять до парламенту

Один із головних результатів парламентських виборів: ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (Alternative für Deutschland, AfD) вперше в історії країни після Другої світової війни входить у Бундестаґ.

За попередніми даними, AfD набирає близько 13% і стає третьою за кількістю депутатів партією в Бундестазі, після традиційно найбільших німецьких партій – правоцентристської ХДС/ХСС та лівоцентристської Соціал-демократичної партії.

AfD радикально виступає проти прийняття біженців, скептична щодо Євросоюзу і підтримує російську агресію в Україні.

На відміну від французьких ультраправих з «Національного фронту», що будували кампанію на привабленні збіднілого електорату, за німецьких ультраправих голосують передусім люди із високими доходами – тобто заможний середній клас.

Утім, вплив ультраправих не варто переоцінювати. 13% - це значно менше, ніж рейтинги ультраправих в Австрії, Франції, Італії і багатьох інших європейських країнах.

Однак, важливо те, що повернення ультраправих відбулося саме в Німеччині. Адже ця країна традиційно залишалася форпостом проти ультраправих ідей. Маючи ін’єкцію проти нацизму, німецькі виборці після Другої світової війни не давали ультраправим партіям піднятися нагору. Сьогодні, схоже, це змінюється.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Вибори в Німеччині: за чим стежити Україні

Зліва направо: перші номери передвиборчого списку партії «Альтернатива для Німеччини»  на виборах до Бундестагу Александер Гауланд, Еліс Вайдель та співголова AfD Йорг Мойтен під час прес-конференції у Берліні після перших результатів екзит-полів Фото: EPA-EFE/CHRISTIAN BRUNA

2. Партія Меркель матиме менше місць

Партія Меркель – правоцентристська коаліція Християнсько-демократичного союзу та баварського Християнсько-соціального союзу (ХДС/ХСС) — очікувано стає переможцем у перегонах. Утім, її результат значно гірший, ніж 4 роки тому: тоді вона отримала 41%, зараз – тільки близько 33%.

І навіть більше: цьогорічний результат є найгіршим в історії ХДС/ХСС з 1949 року. А це – погані новини для Меркель.

3. Меркель залишиться канцлером

Попри гірші результати, ХДС/ХСС все одно залишається переможцем у виборах. Вона випереджає найближчого конкурента (соціал-демократів) на понад 10%.

Це означає, що саме партія Меркель формуватиме коаліцію, і саме у неї найбільше шансів залишитися канцлером.

4. Великої коаліції не буде, і це добре для України

Нинішньої «великої коаліції» між двома найбільшими партіями – ХДС/ХСС та СПД – не буде. Принаймні одразу після оголошення результатів екзит-полів, лідер фракції СПД в Бундестазі Томан Опперман заявив, що його партія у велику коаліцію не піде.

Для України це радше добра новина, бо у нинішньому уряді саме соціал-демократи були каналами впливу Росії. Причина – по-перше, традиційна для соціал-демократів «східна політика» (Ostpolitik) з орієнтацією на Росію. По-друге, газові впливи: колишній та нинішній істеблішмент партії має великі бізнесові зв’язки із газонафтовим російським бізнесом.

Варіант коаліції, який сьогодні найчастіше обговорюють – так звана «Ямайка», тобто чорно-жовто-зелена. Це коаліція між ХДС/ХСС, лібералами (FDP, мають символіку жовтого кольору) та екологічною партією («зеленими»).

З точки зору політичних ідеологій ця коаліція буде дуже строкатою: вона об’єднуватиме правих консерваторів (ХДС/ХСС), лібералів (FDP) та партією із радше лівою риторикою («Зелені»).

Але з точки зору зовнішньої політики позиції партій цілком можна узгодити. Вони проєвропейські та критичні щодо Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Історик про вибори у Німеччині: Люди не знають різниці між партіями Шульца і Меркель

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель (в центрі) з однопартійцями ХДС/ХСС у передвиборчому штабі у Берліні після оголошення перших результатів екзит-полів Фото: EPA-EFE/CLEMENS BILAN

5. Тиск на Меркель збільшиться

У наступні чотири роки Меркель може бути слабшим канцлером, ніж зараз. По-перше, у парламенті її партія матиме менше місць. По-друге, вона стикатиметься зі значно агресивнішою критикою з боку AfD – уже в самому парламенті. По-третє, соціал-демократи можуть піти в опозицію, і там теж вийти на радикальнішу риторику – що може сильно зашкодити їхньому нинішньому лідеру, поміркованому та проєвропейському Мартіну Шульцу.

Тому якщо в уряді в Меркель буде більший простір для маневру (бо поруч не буде сильного важковаговика на кшталт СПД), то в парламенті на неї чекають складніші завдання.

6. Соціал-демократи слабшають

Соціал-демократи теж отримали менше, ніж мали чотири роки тому. Це можна вважати поразкою всієї партії, — чи конкретно Мартіна Шульца, який очолив її півроку тому.

Тепер партія піде в опозицію до Меркель. І перед поміркованим Шульцем постає серйозна дилема: чи зможе він організувати справжню харизматичну опозицію – особливо на тлі значно радикальніших «Лівих» та «AfD». І чи не «з’їдять» його радикальніші друзі та вороги.

Перехід соціал-демократів в опозицію також означає, що Зиґмар Ґабріель, нинішній міністр закордонних справ, близький до колишнього канцлера Шрьодера, а отже до «Газпрому», втрачає посаду міністра закордонних справ. А тому німецькою дипломатією тепер керуватиме хтось значно менш проросійський.

Лідер соціал-демократів Мартін Шульц (ліворуч) у у передвиборчому штабі партії у Берліні після оголошення перших результатів екзит-полів Фото: EPA-EFE/FELIPE TRUEBA

7. Кожен п’ятий німець голосує за радикалів

Результати виборів свідчать про те, що принаймні кожен п’ятий німець сьогодні голосує за радикальні партії – або ультралівих (Die Linke, 9%), або за ультраправих (AfD, 13%). Це менше, ніж у Франції на останніх президентських виборах (ультраліві та ультраправі радикали разом взяли близько 40%), але багато як для країни, що славиться своєю раціональністю та поміркованістю.

8. Ліберали знову у грі

Ліберали («Вільна демократична партія», FDP) знову входять у німецький парламент – після чотирирічної відсутності. Ліберали загалом прихильні до України, є зазвичай «яструбами» щодо Росії і навіть пропонували дати Україні перспективу членства в ЄС – про що інші німецькі політичні партії мовчать.

Утім, нещодавно лідер FDP Кристіан Лінднер заявив, що анексію Криму треба прийняти як «тривалу тимчасову реальність» – що викликало подив у багатьох.

Але якщо ліберали увійдуть у коаліцію з ХДС/ХСС, то щодо Кремля і санкцій вони лінію Меркель підтримуватимуть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Німеччина мусить стати новим світовим лідером», — американський дипломат

Лідер FDP Крістіан Лінднер (ліворуч) у передвиборчому штабі у Берліні Фото: EPA-EFE/DAVID HECKER

9. Ультраправі популярніші на сході, ніж на заході

AfD здобула більше голосів на території колишньої Східної Німеччини та східного Берліну (понад 20%, 2-е місце в перегонах), ніж на території колишньої Західної Німеччини – окрім, хіба що, Баварії.

Характерно, що серед чоловіків Східної Німеччини AfD виявилася найпопулярнішою партією.

Це важливий парадокс: він свідчить про те, що посткомуністичний простір у Німеччині більше підвладний фашизації, ніж територія «західної» Німеччини.

10. Росія перемагає... і програє

На перший погляд, результати виборів вигідні Росії. Меркель слабшає, проросійські ультраправі та ультраліві разом мають чверть у парламенті, а на Мартіна Шульца, що протистоїть російським впливам у соціал-демократів, чекають складні часи.

Утім, коаліційний результат для Росії може видатися не таким райдужним. Адже якщо уряд формуватимуть Меркель, ліберали та «зелені», для Кремля це буде найгіршим із можливих варіантів. В уряді Росію тоді не буде кому захищати.

Читайте цей матеріал також російською мовою

Підписуйтесь на наш канал у Telegram